Американський сленг та його особливості на прикладі твору Марка Твена The Adventures of Huckleburry Finn

Зміст

Вступ
Розділ 1. Літературно-художній текст як вербальне повідомлення
1.1 Мовна характеристика тексту
1.2 Характерні ознаки та особливості художнього тексту
Розділ 2. Лексико-семантичний зміст сленгу
2.1 Шляхи утворення лексем сленгу та їх поширення
2.2 Прагматичний аспект використання сленгізмів
2.3 Види сленгу відповідно до сфери його вживання
Розділ 3. Дослідження функціонування різних видів сленгу на прикладі книги Марка Твена „The Adventures of Huckleburry Finn”
Висновки
Список використаної літератури
Додатки

Вступ

Мовна карта світу – це географічна карта, на котрій є і держава і міста, області і інше. Це карта вже засвоєна людиною світу, але вона постійно узгоджується з перебудовуваннями, які люди створюють у процесі своєї діяльності. Мова постійно зазнає певних змін, узгоджених додатків, перетворень. Як результат, з’являються нові явища, нові моделі, значення, нові слова.
Територіальні і соціальні умови життя та, навіть, клімат впливають на спілкування мовців. В одній і тій же мові ми відразу пізнаємо мешканців різних регіонів, звертаючи увагу на відмінності семантичної або синтаксичної структури, на фонетичні відхилення, які в різних частинах територіального поширення мови бувають різними.
Окремі види розбіжностей мають назву діалекту, жаргону, сленгу. Сленг – це лексика розмовного типу; це слова, що у стандартній мові або не вживаються, або мають особливий лексико-семантичний зміст. Цей пласт лексики, що вважається не прийнятим з точки зору традиційного вжитку, тобто стандартного вокабуляру, продуктивний і в англійській мові. Поняття сленгу поширилося, зокрема завдяки процесам розвитку мови художньої літератури та мас-медіа, і почало набувати нового, широкого значення та ототожнюватись з поняттям тієї частини лексичного шару мови, яка охоплює все, що лежить поза межами нейтрального вокабуляру, тобто за стандартом.
Сленг заповнює нішу в американському варіанті англійської мови займаючи середню позицію між стандартними та неофіційними словами які сприймаються загальною публікою, та спеціальними словами і виразами відомими лише відносно малим соціальним підгрупам. Сленг може слугувати як міст або бар‘єр допомагаючи двом (старим та новим) словам, що використовувались як “внутрішні” терміни окремою групою людей з метою додати їх до загального вжитку.
Сленг має схильність виникати в субкультурах у межах суспільства. Професійні групи (наприклад лісоруби, міліція, лікарі та програмісти) є очевидними творцями сленгу. Іншими групами які створюють сленг є збройні сили, підлітки, расові меншини, трущоби, спортсмени, наркомани, злочинці та навіть віруючі. Сленги завжди об‘єднують погляди та цінності членів групи. Вони можуть співпрацювати з групою ідентично та передавати слухачеві інформацію про походження мовця. Для того щоб вираз став сленгом він мусить бути широко прийнятним членами субкультури. З цієї точки зору сленг та жаргон дуже співпадають. Якщо субкультура має достатній контакт з головною культурою, то фігури мовлення ставши сленговими виразами будуть відомі всьому суспільстві. В той же час сленг не є мовою покидьків суспільства, хоча більшість лексичних одиниць сленгу пішла саме від них. Основне джерело сленгу змінюється від епохи до епохи і саме тому дослідження функціонування американського сленгу є цілком актуальним.
Проблему функціонування американського сленгу досліджували такі вчені-лінгвісти, як М.І. Мостовий, Г.А. Судзіловський, С.В. Пиркало, В.М. Жирмунський, Г.О. Судзиловський, Т.П. Іванова, О.П. Брандер та інші. Загальний огляд досліджень, присвячених вивченню даного питання, свідчить про недостатнє висвітлення даної тематики у науковій літературі.
Об’єктом дослідження є художній текст в англомовній художній прозі ХІХ століття.
Предметом дослідження є лінгво-когнітивні особливості сленгу
Мета дослідження полягає в характеристиці функціонування американського сленгу, його функцій та джерел поповнення. Для досягнення мети були поставлені такі завдання:
1. Охарактеризувати поняття з точки зору мовознавчої науки „сленг”;
2. Визначити особливості походження та розвитку сленгу;
3. Проаналізувати шляхи утворення лексем сленгу;
4. Дати мовну характеристику тексту;
5. Коротко охарактеризувати види сленгу відповідно до сфери його вживання;
6. Описати особливості лексико-стилістичного аналізу художніх текстів;
7. Прослідкувати функціонування різних видів сленгу на прикладі книги Марка Твена „The Adventures of Huckleburry Finn”.
Під час вирішення визначених завдань використовувались наступні методи дослідження:
1. Теоретичний: синтез, аналіз та узагальнення наукової літератури для теоретичного підґрунтя дослідження.
2. Метод порівняльного аналізу для порівняння різних оригіналу твору та його українського перекладу.
3. Статистичний: для характеристики певних статистичних даних дослідження.
Практична цінність роботи полягає в узагальнені знань про функціонування американського сленгу. Дослідження може використовуватися в навчальних цілях.
У відповідності до поставлених мети та конкретних завдань дослідження, визначено структуру роботи. Вона складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури та додатку.
У вступі дається визначення теми, розкриваються актуальність, об’єкт, ставляться мета та завдання роботи.
У першому розділі розглядаються власне поняття „сленг”, його походження, розвиток та види.
У другому розділі описується лексико-стилістичний аналіз художніх текстів.
У третьому розділі досліджується функціонування різних видів сленгу на прикладі книги Марка Твена „The Adventures of Huckleburry Finn”
У висновках підводиться підсумок проведеного дослідження.
У списку використаної літератури подаються джерела, на основі яких було здійснене дослідження.
В додатку подається повний перелік сленгізмів, виділених з тексту твору.