Лінгвістичні прийоми маніпуляції свідомістю у тексті політичної реклами

ЗМІСТ
ЗМІСТ 2
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. СУТЬ ПОНЯТТЯ ПОЛІТИЧНА РЕКЛАМА ТА ЇЇ ПРИЗНАЧЕННЯ 8
1.1 Політична реклама як засіб активного політичного впливу 8
1.2. Відмінність політичної реклами від комерційної та її особливості 10
РОЗДІЛ 2 13
МОВНЕ МАНІПУЛЮВАННЯ СВІДОМІСТЮ НАСЕЛЕННЯ В ПОЛІТИЧНИХ РЕКЛАМНИХ ТЕКСТАХ 13
2.1. Використання мовного впливу як засобу маніпуляції в тексті політичної реклами 13
2.2 Використання вербалізації та НЛП в тексті політичної реклами з метою впливу на людську свідомість 15
РОЗДІЛ 3 18
ВИЯВЛЕННЯ ЛІНГВІСТИЧНИХ ПРИЙОМІВ МАНІПУЛЯЦІЇ У ПОЛІТИЧНИХ РЕКЛАМНИХ ТЕКСТАХ ЗА ДОПОМОГОЮ ПРОВЕДЕННЯ ЇХ ФРЕЙМОВОГО АНАЛІЗУ 18
3.1 Поняття фрейму та сценарію при проведенні аналізу тексту 18
3.2 Порівняльна зарактеристика політичних рекламних текстів на основі проведення фреймового аналізу передвиборчих програм Ю.Тимошенко та Віктора Януковича 21
ВИСНОВКИ 27
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 29
ДОДАТКИ 33

ВСТУП
Сьогодні з позиції ХХІ століття, у порівнянні зі століттям ХХ, можна констатувати, що рекламне повідомлення поступово втрачає ознаки інформативності і стає усе більш прагматичним, маніпулятивним, таким, що впливає на нашу свідомість і підсвідомість.
Реклама стрімко ввірвалася в життя сучасного суспільства, ставши частиною життєвого простору, вона постійно поновлюється, пропонуючи споживачеві не тільки готові ідеї, але й готові персонажі, стереотипи, іміджі, за зразками яких увесь цивілізований світ будує свою поведінку, тобто відбувається інтернаціоналізація “нових” форм життєдіяльності людини.
Одним з видів реклами є політична реклама, яка є однією з сфер рекламної діяльності, разом з економічною, соціальною, юридичною, конфесійною, особовою рекламою, рекламою послуг, міжособових відносин тощо. Політична реклама – це платний, однонаправлений і неособистий вплив, здійснюваний через засоби масової інформації та інші види зв’язку, що агітують на користь певного політичного діяча, політичної партії чи уряду. Комунікативна суть політичної реклами полягає у тому, що вона встановлює контакт між носіями влади або претендентами на місця у владних структурах і масою, здійснює певним чином направлений адресний зв’язок між ними, ознайомлює аудиторію з партією, кандидатом, їх поглядами, акціями, пропозиціями, їх перевагами над конкурентами.
Актуальність обраної теми визначається інтенсивністю рекламної діяльності та зміною функціональних орієнтирів реклами. Сучасна реклама не просто втрачає свою первісну функцію розповсюджувача комерційної інформації, але поступово перетворюється у могутній соціальний інститут, який керує суспільними відносинами з позиції фінансової вигоди. Політична реклама відрізняється від комерційної тільки одним — товаром, що рекламується, є людина. При цьому, як і у звичайній рекламі, в рекламі політичній на перший план виходять не загальні характеристики об’єкта, а його переваги для конкретних виборців. Саме тому політична партія має чітко підкреслювати те, як ідеї її лідера поліпшать життя пересічних громадян. Отже, проблема влади цілком аналогічна проблемі продажу товару, тобто іміджу політичного діяча, а тому для вдалого позиціонування особистості політичного діяча та його програми, необхідним є ретельне планування рекламної кампанії із майстерним складенням тексту політичних рекламних повідомлень.
Актуальним є завдання виявлення і аналізу функціонально значущих вербальних компонентів спонукання до дії у політичному рекламному тексті за допомогою проведення фреймового аналізу, що є одним із найпоширеніших методів аналізу політичних текстів. Його мета полягає в спробі моделювання інтересів, інтенцій, типових реакцій та уявлень авторів (зокрема політичних діячів), що дає змогу спрогнозувати їхню поведінку у різних життєвих ситуаціях в майбутньому та звести до мінімуму семантичну дифузність висловлених думок .

Мета наукової роботи полягає в тому, щоб на основі вивчення сутності маніпулювання виявити й описати комплекс мовних засобів, що впливають на знання, думки і наміри виборця у потрібному для кандидата чи політичної партії напрямку і складають зміст мовної парадигми маніпулятивної гри в рекламному пропагуванні населенню своєї програми загалом, та проаналізувати ефективність використання цих мовних засобів на практиці у текстах передвиборчих програм
В. Януковича та Ю.Тимошенко. Фреймовий аналіз текстів передвиборчих програм обох кандидатів – лідерів на посаду Президента України дозволить виявити їхні істинні, як явні так і приховані наміри, визначити основні переваги та недоліки щодо використання ними лінгвістичних засобів, а також зробити порівняльну характеристику ефективності обох програм та їх привабливості для електорату.
Відповідно до мети поставлені наступні завдання:
1. Описати динамізм поняття політичної реклами, розкрити його суть та призначення. Розглянути різноманітність піходів до визначення цього поняття.
2. Виділити специфічні характеристики політичного рекламного тексту в контексті сучасного наукового осмислення власне текстових категорій.
3. З’ясувати проблеми пов’язані із виконанням лінгвістичних аналізів політичних рекламних повідомлень на виявлення в них маніпулятивних елементів та запропонувати шляхи їх розв’язання.
3. Виявити шляхи актуалізації маніпулятивної спрямованості мовних одиниць в друкованому політичному рекламному тексті шляхом проведення фреймового аналізу.
Об’єктом дослідження є політичні рекламні тексти як маніпулятивний інструмент, що істотно впливає на формування духовних і матеріальних цінностей сучасного суспільства та на прийняття відповідних рішень виборцями за допомогою взаємного використання дієвих мовних структур при їх написанні.
Предметом дослідження є з’ясування лінгвістичних особливостей маніпулятивного впливу в тексті політичного рекламного повідомлення, зокрема передвиборчих програм кандидатів на посаду Президента України у 2010 році Ю.Тимошенко та В.Януковича.
Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань застосовуються описовий метод – при описанні мовних одиниць, розподілених за категоріями, та їх функцій в рекламному тексті, аналізу – при виконанні фреймового аналізу було досліджено побудову рекламного тексту на лексико-семантичному (розподіл слів по визначених категоріях відповідно до сфери їх вживання) і синтаксичному рівнях (для аналізу відбирались тільки слова виражені іменниками), синтезу – при з’ясуванні рівня ефективності рекламного тексту за результатом обрахунків ступеня важливості кожної категорії, узагальнення – при виробленні висновків в кінці кожного підрозділу та по завершенні наукового дослідження, та класифікації – при здійсненні поділу слів-іменників на категорії для подальшого виконання обрахунків ефективності їх використання з лінгвістичної точки зору, а також порівняльний метод – при порівняльній характеристиці текстів передвиборчих програм Ю.Тимошенко та В.Януковича з метою виявлення переваг та недоліків застосування мовного впливу для завоювання прихильності електорату.
Джерельна база є досить різноманітною. У роботі використовуються книги таких відомих лінгвістів як В.О. Горпинич, М.Я. Брицина, В.Н. Каразіна, Д.О. Ярий та маркетологів О. Примак, Р. Орт, Л. Штерн, Ж. Лампен, К. Бове та У. Аренс, Дж. Бернет, С. Моріарті, О. Феофанов, Е. Ромат, І. Гальперін, Т. Колінз, Д. Дел та Поль Сміт, Л.Я. Гозман, А.І. Ковлер, С.Ф. Лисовський, Є. Єгорова-Гантман та А. Дейян, а також статті численних наукових конференцій, інтернет-джерела: статті Е.М. Огороднікової, А. Шевця, С. Комарова, Т. Герасимюк, О. Гояна, та матеріали із Вікіпедії – Вільної енциклопедії.
Наукова новизна проведенного дослідження полягає в тому, що:
– було описано сучасну політичну рекламу як явище багатогранне і динамічне з орієнтацією на маніпулятивну функцію тексту рекламного повідомлення, що створене у вигляді звертання до населення правдоподібного характеру із метою ознайомлення виборців із особою кандидата та його програмними положеннями;
– виділено риси політичного рекламного тексту, що породжують механізм імперативного впливу на індивідів: наявність специфічного об’єкту, особлива прагматична спрямованість, когнітивні умови створення рекламного тексту, семіотичність, образність, емоційність, оцінність та комплексність, а також вербалізація та нейролінгвістичне програмування психіки із його, відомими на сьогоднішній день, прийомами маніпуляції свідомістю виборців.
– конкретизовано мовне маніпулювання в політичній рекламі, метою якого є переконати у правдоподібності сказаного за допомогою мовленнєвих конструкцій, які здатні викликати в цільової аудиторії тільки позитивні емоції по відношенню до особи політика та цілковите зараження його ідеями, а як наслідок, виконання відповідних, необхідних політичному діячу дій та відстоювання саме його роглядів і переконань.
– за допомогою проведення фреймового аналізу, який є одним із найпоширеніших методів аналізу політичних текстів, було зроблено спробу моделювання інтересів, інтенцій, типових реакцій та уявлень політичних діячів, зокрема В.Януковича та Ю.Тимошенко, що дало змогу звести до мінімуму семантичну дифузність їхніх передвиборчих програм.
– після проведення обчислень результатів фреймового аналізу програм обох кандидатів було проаналізовано ефективність застосування ними лінгвістичних засобів для впливу на свідомість виборців, виявлено шляхи креативності рекламного тексту: акцентування уваги на найболючіших проблемах та найважливіших потребах, майстерне використання лексики: відсутність незрозумілої термінології, чергування поширених та складних речень із простими та називними для більшої концентрації уваги, та численні повтори ключових слів для легкого та швидкого запам’ятовування положень програми виборцями.
Теоретичне значення наукової роботи полягає в осмисленні складного багатоаспектного феномена політичної реклами з лінгвістичних позицій: представлено комплексний аналіз мовної парадигми в маніпулятивних іграх тексту політичного рекламного повідомлення, зокрема передвиборчих програм лідерів на посаду Президента України Ю.Тимошенко та В.Януковича. Дослідження є певним внеском у загальну теорію прагматики і загальну теорію мови, сприяє вивченню проблеми мовного розвитку, ролі соціальних факторів в еволюції мови і впливу самої мови на суспільство, зокрема на формування політичних настроїв населення та позицій електорату.
Практичне значення дослідження полягає у можливості його подальшого використання у курсах з лексичної семантики і прагматики, лексикології, риторики, словотвору, стилістики; у спецкурсах і спецсемінарах, що аналізують проблеми мовного маніпулювання, а також при складанні навчальних посібників, при написанні курсових і дипломних робіт, при складанні тлумачних словників.
Структура роботи. Наукова робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, бібліографічного списку використаної літератури та додатків.
У Вступі подано обґрунтування актуальності теми, сформульовано мету і завдання, названо методи і прийоми аналізу, визначено об’єкт і предмет дослідження, наукову новизну, теоретичне і практичне значення наукового дослідження, охарактеризовано матеріал дослідження.
У першому розділі – ««Суть поняття політична реклама та її призначення» розглядаються підходи до визначення та сучасні аспекти дослідження політичної реклами, показано загальні підходи до розуміння маніпулювання (маніпуляції) свідомістю людини, названо та охарактеризовано основні функції політичної реклами в сучасному суспільстві, визначено типові види іміджів політичних діячів, які потребують використання конкретних мовних одиниць для їх сприйняття населенням. Також було виявлено відмінність політичної реклами від комерційної та охарактеризовано її особливості та зроблено акцент на основних завданнях спеціалістів із складання текстів політичної реклами (іміджмейкерів), адже вдало складене рекламне повідомлення дозволяє не тільки утримати та зберегти прибічників кандидата чи політичної партії, але і завоювати нових шляхом зміни їхніх поглядів, переконань та цінностей за допомогою маніпуляції людською свідомістю як у письмовій так і в усній формах.
У другому розділі – «Мовне маніпулювання свідомістю населення в політичних рекламних текстах» основна увага приділяється інтерпретації й опису маніпулювання як лінгвістичного феномена. У зв’язку з цим розглядаються маніпулятивні прийоми в політичній рекламі та її зміст, обгрунтовується сутність мовної парадигми стосовно до рекламного маніпулювання, кваліфікуються адресанти (суб’єкти), адресати (об’єкти) та предмет мовних стратегій тексту рекламного повідомлення, а також визначаються основні види політичної реклами із подальшим описом їх особливостей, ситуації використання та засобів поширення.
У третьому розділі – «Виявлення лінгвістичних прийомів маніпуляції у політичних рекламних текстах за допомогою проведення їх фреймового аналізу» розкривається суть методики виявлення маніпулятивної картини політичної реклами та аналізу її елементів, розкривається роль оцінної лексики в рекламному тексті як атрибутивної цінності і категоріальної ознаки реклами, визначаються особливості семантики і прагматики оцінних предикатів, виявляється механізм формування оцінного змісту.
Емпірична частина передбачає виконання фреймового аналізу тексту передвиборчих програм В.Януковича та Ю.Тимошенко з метою дослідження особливостей вживання в них маніпулятивних мовних структур та виявлення доречності та ефективності такого використання, спрямованого на досягнення цілей кожного із кандидатів (одержання якомога більшої кількості голосів для перемоги у президентських виборах), щоб зрештою зробити висновок про дієвість та успішність політичного рекламного тексту та про те, який із кандидатів є кращим фахівцем із використання мовного впливу для переконання населення обрати саме його кандидатуру та підтримати його бачення майбутнього держави.
У висновку підведено підсумки дослідження даної тематики.