Взаємовідносини людей в українській фразеології

Зміст

І. ВСТУП 3

ІІ. РОЗДІЛ І. Відображення суспільних взаємовідносин в 6
українській фразеології

ІІІ. РОЗДІЛ ІІ. Відображення родинних зв’язків в українській
Фразеології 18

ІV. ВИСНОВКИ 30

V. ДЖЕРЕЛА ТА ЛІТЕРАТУРА 32

Вступ
Мова – феномен народу, етносу нації, одна з основних її ознак. Вона є тим стрижнем, на якому тримається єство народу, його етнічна єдність. Тому мова значною мірою забезпечує нормальне функціонування національного організму у всіх його виявах – політичному, державному, економічному, культурному.
Свого часу Іван Огієнко зазначив: “В самій мові нашій одбився дух нашого народу, по корнях слів можна довідуватися про культуру нашу ”. [12, C.36]
Кожен народ як носій певної мови має власне уявлення про мовну картину світу. Його досвід збережений і відтворений у живій мові у вигляді усталених словесних форм, ідіом, зворотів, образів фольклору, символів тощо. Поширеним є застосування прислів’їв, приказок, фразеологізмів, сталих порівнянь для програмування і пояснення життєвих ситуацій.
Фразеологізми передають найтонші відтінки душевних порухів, обарвлюють висловлене в національний колорит. У фразеології української мови представлені різні сфери буття українського етносу: його історія, особливості суспільних взаємин минулих епох, побут, морально-етичні норми та взаємовідносини у родині. У фразеологізмах відобразився весь оточуючий світ українців: флора та фауна, природні умови, географічні особливості земель. Саме під впливом цих факторів формується так звана національна психологія, національна мовна особистість, а значить, і характерні лише для нашої нації взаємовідносини між людьми у всіх аспектах: суспільному та родинному.
Актуальність та наукова значимість теми роботи обумовлена недостатньою мірою розкриття даної теми у літературі. Вона полягає в тому, що знання фразеології української мови дає змогу глибше заглянути у сферу життя українського народу, допомагає краще усвідомити психологію та менталітет народу і колоритніше уявити собі підвалини взаємовідносин, що склалися у суспільстві та родині.
Об’єктом даної роботи є фразеологічні одиниці, зафіксовані у друкованих джерелах української мови, серед яких збірники прислів’їв та приказок, фразеологічні та тлумачні словники, лексикографічні довідники.
Предметом дослідження даної роботи є функціонування фразеологічних одиниць у сфері народного побуту, зокрема, їх використання в області взаємовідносин людей та поділ їх за сферами вживання.
Мета роботи – розглянути українські народні приказки та прислів’я в історичному та етнографічному аспектах, проаналізувати специфіку їх походження та вживання, прослідкувати вплив світосприйняття українського народу на взаємовідносини між людьми і виявити його зв’язок з українською фразеологією.
Для досягнення вищезгаданої мети необхідно вирішити наступні завдання:
– підібрати та систематизувати фразеологічні одиниці за тематичною ознакою, зосередивши увагу на людських взаємовідносинах у минулі віки та їх впливі на формування фразеологізмів;
– поділити фразеологізми за основними сферами людського буття, що віднайшли свій вплив на людські взаємостосунки;
– прослідкувати етнографічну та історичну основу прислів’їв та приказок на базі етнографічних праць, звертаючи увагу на розшифрування деяких етимологічно затемнених висловів.
Теоретичну основу даної роботи складають праці, статті, розробки на згадану тематику, а також етнографічні матеріали, довідники та енциклопедії.
В роботі використовуються праці таких науковців, як Скрипник Л.Г., Медвєдєв Ф.П., Алефіренко М.Ф., Мельник Л.В., Назаренко О.В. та інших.
Практична цінність: даний матеріал може бути використаний для вивчення і поглиблення знань з української фразеології та вдосконалення мовної компетенції, бо розумне використання фразеологізмів робить мовлення більш ідіоматичним, розширює активний словниковий запас людини. Також дану роботу можна використати при вивченні курсу етнографії українського народу та його фольклористики. Фразеологія допомагає уявити національну психологію та менталітет, прослідкувати реальну дійсність українського народу через мовну.
Отже, ця робота підкреслює вагому роль фразеологізмів української мови для дослідження соціальних та родинних відносин, адже завдяки своїй комунікативній функції фразеологічна одиниця стала виразником ставлення людини до певного явища в суспільстві чи сім’ї.