Принципи здійснення місцевого самоврядування

Зміст

Вступ 3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ
ДОСЛІДЖЕННЯ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ 6
1.1 Історія вчення про місцеве самоврядування 6
1.2 Поняття та суть місцевого самоврядування 10
РОЗДІЛ 2 ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ТА ОЗНАКИ
МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ 16
2.1 Поняття та ознаки місцевого самоврядування 16
2.2 Принципи місцевого самоврядування та їх класифікація 18
РОЗДІЛ 3. ПРИНЦИПИ ЗДІЙСНЕННЯ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ ЯК ПЕРСПЕКТИВА ЙОГО УДОСКОНАЛЕННЯ 27
Висновки 37
Список використаних джерел та літератури 40

Вступ

Проголошення Україною після відновлення незалежності побудови демократичної, соціальної, правової держави породило потребу цілеспрямованої трансформації як суспільства, так і управління ним з урахуванням його нових якостей.
Проте реалізація напрацьованих системних реформ зіткнулася з величезними труднощами. В першу чергу це стосується реформ публічної влади. Незважаючи на певні кроки в цьому напрямі, в Україні досі існує неефективна за сьогоднішніх умов система управління, складовою якої є місцеве самоврядування. Саме на його рівні нагромадилась критична маса нерозв’язаних проблем, що перешкоджає становленню громадянського суспільства, адже сучасна демократична, соціальна та правова держава немислима без розвиненого інституту місцевого самоврядування. У зв’язку з цим Україна повинна, забезпечуючи правове регулювання інтеграційного процесу до Європейського співтовариства, переймати позитивний досвід управлінської діяльності, трансформуючи власні принципи та методи здійснення демократії на місцевому рівні. Тому зрозумілою є увага, яка приділяється інститутам місцевого самоврядування в положеннях Концепції адміністративно-правової реформи в Україні.
Багатоманітність факторів історичного, політико-правового, соціально-економічного, географічного, культурологічного характеру безпосереднього та опосередкованого впливу, що зумовлюють природу місцевого самоврядування, сприяє утвердженню думки про те, що місцеве самоврядування є одним з найсуперечливіших політико-правових та соціально-економічних явищ. Як суспільна реальність, місцеве самоврядування стало об’єктом ряду галузей знань, які останнім часом інтенсивно формуються в самостійні науки.
Серед проблем науки державного управління проблематика місцевого самоврядування є однією з найскладніших, а відтак таких, що потребують особливого розгляду. Це пов’язано з низкою обставин, першочерговою з яких є те, що, з одного боку, Конституція України закріплює місцеве самоврядування як одну із засад конституційного ладу, самостійну форму волевиявлення народу, а з іншого – прийняття нового законодавства про місцеве самоврядування та його реалізація на практиці гальмуються нестачею спеціальних знань щодо форм та методів здійснення публічної влади на місцевому рівні.
Крім того, частина принципів діяльності, успадкована органами місцевого самоврядування від системи рад, не відповідає сучасній парадигмі управління, є неефективною в сьогоднішніх умовах і не сприяє вирішенню завдань, що стоять перед Україною. Саме тому наше дослідження є досить актуальним.
Проблему принципів здійснення місцевого самоврядування досліджували такі вчені, як Чалий С., Стешенко О., Пахомов І., Марченко О. М., Маленко Т., Куйбіда В. С., Ковальчин О., Головченко В., Корпань О. та ін. Загальний огляд досліджень, присвячених вивченню даного питання, свідчить про недостатнє висвітлення даної тематики у науковій літературі.
Об’єктом дослідження є засади державного управління в Україні.
Предметом дослідження є нормативно-правові основи здійснення місцевого самоврядування.
Мета дослідження полягає в характеристиці принципів здійснення місцевого самоврядування. Для досягнення мети були поставлені такі завдання:
1. Охарактеризувати поняття та суть місцевого самоврядування;
2. Визначити основні принципи місцевого самоврядування;
3. Дати характеристику ознакам місцевого самоврядування;
4. Коротко охарактеризувати перспективні напрями удосконалення діяльності органів місцевого самоврядування.
Під час вирішення визначених завдань використовувались наступні методи дослідження:
1. Теоретичний: синтез, аналіз та узагальнення наукової літератури для теоретичного підґрунтя дослідження.
2. Метод порівняльного аналізу для порівняння різних нормативно-правових джерел.
3. Статистичний: для характеристики певних статистичних даних дослідження.
4. Метод ретроспективного аналізу: для порівняння нормативно-правових актів у різні роки.
У відповідності до поставлених мети та конкретних завдань дослідження, визначено структуру роботи. Вона складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаної літератури.