Управління діловою карєрою державних службовців

ЗМІСТ

ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ДІЛОВОЇ КАР’ЄРИ ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ 8
1.1 Інститут державної служби в Україні: зміст та особливості реалізації 8
1.2 Ділова кар’єра: поняття, види та етапи 21
Висновки до розділу 31
РОЗДІЛ 2 ОСОБЛИВОСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ ДІЛОВОГО КАР’ЄРНОГО ЗРОСТАННЯ ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ В УКРАЇНІ 33
2.1 Законодавче регулювання державної служби 33
2.2 Специфіка управління людськими ресурсами та реалізація кар’єрного зростання в державній службі України 48
Висновки до розділу 63
РОЗДІЛ 3 УПРАВЛІННЯ ПРОЦЕСАМИ ДОСЯГНЕННЯ ДІЛОВОЇ КАР’ЄРИ ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ 65
3.1 Особливості управління діловою кар’єрою та самоменеджмент державних службовців 65
3.2 Проблеми та перспективи професійного зростання державних службовців 76
Висновки до розділу 89
ВИСНОВКИ 91
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ 94
ДОДАТКИ………………………………………………………………………104

ВСТУП

Успіх соціально-економічних і політичних перетворень в Україні багато в чому залежить від ефективної роботи органів державного управління, що зумовлює особливі вимоги до їх кадрового складу. Ці вимоги ставлять на чергу денну, одночасно із забезпеченням стабільності кадрового складу органів державного управління, формування нової генерації управлінських кадрів, здатних працювати в сучасних умовах демократизації влади та ринкових методів господарювання. Адже зміни, що відбуваються в державі і суспільстві, потребують від державних службовців не лише професіоналізму, а й умінь швидко реагувати на події. Це в комплексі має забезпечити якість і своєчасність прийняття управлінських рішень.
За такого підходу постають проблеми адаптації діючих кадрів до професійної діяльності в нових умовах та тих управлінців, які щойно прийшли на державну службу. Як у першому, так і в другому випадку, цей процес відбувається в певних часових межах, різних для кожного державного службовця. Крім того, він залежить від ряду економічних, політичних, соціально-психологічних, психофізіологічних та інших факторів, які в сукупності визначають процес адаптації до професійної діяльності в нових реаліях. У контексті зазначених проблем актуальності та особливої уваги заслуговує соціально-психологічний аспект адаптації до професійної діяльності та кар’єрного розвитку на державній службі, що охоплює як особливості латентних (прихованих) властивостей людини, так і зміни, які відбуваються в державі та суспільному житті.
Об’єкт дослідження є ділова кар’єра державних службовців, а предметом – процеси управління діловою кар’єрою державних службовців України. Хронологічні межі здійснення прикладного дослідження – лютий-березень 2010 року.
Мета дослідження: проаналізувати процеси управління діловою кар’єрою державних службовців України. Для досягнення поставленої мети було реалізовано такі дослідницькі завдання:
• сформулювати теоретико-методологічні засади дослідження ділової кар’єри державних службовців, зокрема, описати особливості реалізації інституту державної служби в Україні;
• охарактеризувати поняття та види ділової кар’єри, етапи та їх реалізація в державній службі;
• проаналізувати законодавче регулювання ділової кар’єри державних службовців;
• визначити специфіку реалізації кар’єрного зростання державних службовців в Україні;
• дослідити особливості самоменеджменту та управління діловою кар’єрою державних службовців;
• з’ясувати основні проблеми та перспективи професійного розвитку державних службовцівє
Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що покращення складових стратегічного та технологічного самоменеджменту державних службовців дозволить підвищити ефективність управління їх діловою кар’єрою під час проходження служби в системі органів державного управління в Україні.
Методи дослідження. Відповідно до мети магістерської роботи та характеру поставлених завдань у дослідженні було застосовано як загальнонаукові, так і спеціальні методи. Засновуючись на результатах аналізу та синтезу, а також порівняння та конкретизації, було визначено основні підходи до вивчення ділової кар’єри в наукових джерелах та літературі, конкретизовано напрямки дослідження кар’єрного зростання та розроблено методику дослідження процесів управління кар’єрою. Дескриптивний аналіз нормативно-правового регулювання державної служби в Україні дозволив визначити етапи проходження кар’єрного зростання державних службовців. Метод класифікації було використано для визначення основних різновидів ділової кар’єри та складових мотивації державних службовців до кар’єрного зростання. З метою визначення основних складових самоменеджменту державних службовців було проведено емпіричне дослідження методом роздаткового очного анкетування, результати якого було опрацьовано методом первинного статистичного аналізу, а вторинну інформацію – за допомогою методів узагальнення та формалізації.
Джерельна база. Для дослідження основних етапів розвитку ділової кар’єри державних службовців було використано нормативно-правові акти України, зокрема, Конституцію України; Кодекс законів про працю України; Закони України: «Про державну службу», «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про місцеві державні адміністрації», «Про боротьбу з корупцією» та «Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу»; Укази Президента України: «Про заходи щодо впровадження Концепції адміністративної реформи в Україні», «Про Стратегію реформування системи державної служби в Україні», «Про Концепцію адаптації інституту державної служби в Україні до стандартів Європейського Союзу»; Постанови Кабінету Міністрів України: «Положення про ранги державних службовців», «Про затвердження Положення про проведення атестації державних службовців» та інші; Накази Головного Управління Державної служби України: «Про затвердження Загального порядку проведення щорічної оцінки виконання державними службовцями покладених на них обов’язків і завдань» та «Про затвердження Загальних правил поведінки державного службовця».
До загальних питань кар’єрного зростання державних службовців звертаються: А. Андрушко та В.Б. Авер’янов описали конкурсні начала прийому на державну службу; О. Воронько визначив формування та принципи державної кадрової політики України; М. Головатий, Н. Гончарук, С. Дубенко, Є. Молл та інші охарактеризували планування і розвиток професійної кар’єри керівного персоналу у сфері державної служби.
Аналіз світового та вітчизняного досвіду роботи органів державної влади з професійного та кар’єрного розвитку державних службовців здійснив О. Слюсаренко. Частково питання ділової кар’єри розглядали Н.П. Белецький, Б. Будзан, В.П. Галенко та інші. Специфіка самоменеджменту входять в коло наукового зацікавлення А. Бишофа та К. Бишоф.
До характеристики мотиваційних процесів у процесі життєдіяльності та реалізації ділової кар’єри звертались А. Колот, В. Савельєва та О. Єськов та інші. Д. Дзвінчук та В. Савельєва проаналізували психологічні засади ефективного управління, М. Пірен визначила загальні політико-психологічні чинники формування управлінської культури державних службовців України в процесі державотворення. Є. Ільїн займався питаннями диференціальної психології чоловіків та жінок, а Г. Одінцова визначила гендерні аспекти керівництва під час реалізації службової кар’єри.
Наукова новизна дослідження виявляється у комплексному аналізі теоретико-методологічних засад дослідження ділової кар’єри державних службовців в Україні, зокрема, в контексті самоменеджменту, практичне значення результатів дослідження полягає в тому, що теоретичні та практичні напрацювання роботи можуть бути використанні:
• працівниками організаційних та кадрових відділів органів державної влади для інформування державних службовців, зокрема, щодо можливостей кар’єрного зростання та мотивування до досягнення ділової кар’єри;
• для проведення круглих столів з питань стратегічного та тактичного самоменеджменту державних службовців в процесі здійснення трудової діяльності;
• у процесі формування кадрового резерву в системі державної служби;
• при написання інших видів аналітичних матеріалів: есе, інформаційних повідомлень з тематики управління діловою кар’єрою державних службовців.
Структура роботи: магістерська робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та літератури, а також додатків. У першому розділі сформульовано теоретиком-методологічні засади дослідження ділової кар’єри державних службовців, зокрема, описано особливості реалізації інституту державної служби в Україні та охарактеризовано поняття та види ділової кар’єри, етапи та їх реалізація в державній службі. У другому розділі проаналізовано законодавче регулювання ділової кар’єри державних службовців та визначено специфіку реалізації кар’єрного зростання державних службовців в Україні. У третьому розділі досліджено особливості самоменеджменту та управління діловою кар’єрою державних службовців та з’ясовано основні проблеми та перспективи професійного розвитку державних службовців.