Концепція заповіту в світових монотеїстичних релігіях

Вступ
Актуальність теми. В світовій літературі Біблія займає визначне місце. Ні одна книга, не користувалась такою увагою, не передавалась з такою ретельністю і не спромоглася до такого широкого розповсюдження. Священна книга складається з книг Старого та Нового Заповітів. Безліч людей звертається до сторінок Старого Заповіту в пошуках початку іудаїзму, християнства чи магометанства. Незліченну кількість інших людей привертає літературна досконалість цієї книги. Вчені досить досконало вивчають книги Старого Заповіту, дякуючи археологічному, історичному, географічному і мовному вкладу, який він вносить в краще розуміння культури Близького Сходу в дохристиянські часи. Старий Заповіт постає як взаємовідносини Бога та Його вибраного народу, він включав відкриття Бога в праведній нормі закону, який повинен був серйозно виконаний тим, хто прийняв його. Новий Заповіт розповідає про становлення і розвиток християнства, його поширення, а що визначальне це – його зміст та значення для всього людства, він включає відкриття святості Бога в досконалому і праведному Сині, Який дає тим, хто приймає йогo відкриття, владу бути синами Божими через те, що Він робить їх праведними.
Таким чином, особлива роль у Біблії приділена поняттю “заповіт”, який постає договором Бога з людьми. Коли в іудаїзмі він мав обмежено етнічний характер, то у християнстві – універсальний характер.
Метою моєї роботи є дослідити концепцію заповіту в іудаїзму та християнстві.
Завдання дослідження полягають у тому, щоб
1. Визначити значення поняття заповіту.
2. Проаналізувати особливості та специфіку заповіту в іудаїзмі.
3. Розглянути розуміння та значення заповіту у християнстві.
4. Розкрити зміст заповіту у напрямку екзистенціального пошуку.
Об’єкт – поняття заповіту.
Предмет – розуміння заповіту в іудаїзмі та християнстві.
Хронологічні межі дослідження. Дані межі дослідження стосуються великого проміжку часу – від часу стародавніх заповітів і до значення заповіту в християнстві.
Географічні межі дослідження. Слід наголосити на тому, що спочатку заповіт ми розглядаємо на території Близького Сходу, згодом він набуває універсальний, вселенський характер.
Практичне значення. Фактичний матеріал та висновки курсової роботи можуть бути використані при підготовці до семінарських занять, а також проведення круглих столів, дискусійних клубів, вікторин.
Стан наукової розробки теми. У процесі даної роботи було використано значну джерельну базу. Це, насамперед,