Моральні виміри релігійної етики в греко-католицизмі

Вступ
Актуальність теми дослідження обумовлена активними змінами в релігійному житті України, що склалися з проголошенням її незалежності. Вони дозволили вийти УГКЦ з підпілля та виконувати свої функції духовного орієнтування громадян, їхнього самоусвідомлення, включення у суспільне життя. Це сприяло тому, що на західних територіх України, зокрема Львівській, Івано-Франківській, Тернопільській областях, де УГКЦ поширена найбільше, вона включилася до активного впроводження норм і принципів християнської етики на суспільний загал і зайняла одне з чільних місць з метою поліпшення морального виховання. Внаслідок морального занепаду суспільства та наслідків, які ним викликані, проблем, що простежуються в особистому, родинному, суспільному житті виникає потреба для широкого розгляду моральних вимірів релігійної етики на теренах України, особливе місце серед якої займає етика греко-католицизму.
Як свідчить докладне ознайомлення з науковими працями, мораль викликає зацікавлення найбільше у тих, хто своїми професійними інтересами безпосередньо пов’язаний з етико-філософськими дослідженнями. Проте вітчизняними дослідниками ще недостатньо уваги приділено аналізу моральних вимірів релійної етики греко-католицизму. Відсутність грунтовної розробки проблеми саме під таким кутом зору й обумовила вибір теми кваліфікаційної роботи.
Мета роботи – здійснити аналіз моральних вимірів етики греко-католицизму.
Завдання:
1.Показати специфіку розуміння етики та моралі у греко-католицизмі.
2.З’ясувати значення Божих Заповідей та Нагірної проповіді Ісуса Христа як джерел етичних настанов для віруючого згідно з греко-католицьким віровченням.
3.Розглянути моральні виміри етики греко-католицизму у сферах особистого, родинного та суспільного життя.
Об’єкт роботи – етичне вчення греко-католицизму.
Предмет роботи – моральні виміри етики греко-католицизму.
Хронологічні рамки дослідження охоплюють період із 1991 р. по 2009 р. Нижня межа датування (1991 р.), обумовлена тим, що проголошення незалежності України ознаменувало собою вихід Церкви з підпілля та початок нового етапу для діяльності УГКЦ. Верхня межа датування (2009 р.) – сучасним періодом.
Географічні межі дослідження охоплюють територію України, з особливим акцентуванням на Західну Україну, що обумовлено значним поширенням на цих землях греко-католицизму.
Методи дослідження. Об’єкт і предмет дослідження обумовили вибір теоретико-методологічних засад і методів його проведення. В основу методології дослідження було покладено концептуальний аналіз джерельної бази, теоретичних надбань, засобів та результатів вивчення цієї проблеми. На основі методів ситематизації, аналізу, узагальнення висвітлююся наукові погляди і підходи щодо з’ясування моральних вимірів етики греко-католицизму. Аналіз цього питання грунтується на зверненні вітчизняних та зарубіжних дослідників, християнських теологів та філософів, на основі аналізу джерел біблійних текстів, церковних документів. В основу дослідження моральних вимірів релігійної етики покладено метод структурно-функціонального аналізу. Моральні виміри етики вивчаються з погляду функцій, які здійснюються у сферах життєдіяльності людини — особистісній, родинній, суспільній.
Використано системний підхід до до аналізу етики греко-католицизму, згідно з якого вони розглядаються як складові частини єдиної багатоаспектної етики християнства. Метод комплексного аналізу системи релігійної етики греко-католицизму дав можливість розглянути особливості фунціонування системи етичного вчення греко-католицизму у різноманітних аспектах життєдіяльності, а також допоміг з’ясувати вплив етики греко-католицизму на суспільство, уявлення й поведінку окремої людини, на формування духовності нації загалом.
Кваліфікаційна робота спирається на праці таких вітчизняних дослідників як Ю.Катрія, С.Кияка, М.І. Любачівського, С. Мудрого, Й. Сліпого, А.Шептицького та інших.
Наукова новизна кваліфікаційної роботи полягає у аспекті розгляду етики греко-католицизму як синтезу богословського і наукового осягнення дійсності. Такий розгляд дозволяє виявити її особливості. Цінним є те, що у кваліфікаційній роботі здійснена спроба проаналізувати взаємовпливи етики та моралі, їхню сутність в межах греко-католицизму.
У кваліфікаційній роботі висловлені твердження, що містять наукову новизну:
– на основі аналізу існуючих підходів до розуміння статусу релігійної етики греко-католицизму у релігієзнавстві, філософії, богослов’ї встановлено, що на сучасному етапі як в науковій, так і релігійній християнській думці відсутній цілісний погляд на етику греко-католицизму як багатовимірний духовний феномен та елемент соціально-культурної системи;
– етика греко-католицизму є багаторівневою аксіологічною системою, що прагне охопити всі індивідуальні та суспільні потреби та забезпечити цілісність функціонування людського буття, адекватність взаємин з дійсністю;
– вона має свої особливості й закономірності на особистійному, родинному та суспільному вимірах функціонування;
– в особистійному вимірі специфіка спрямування етики розкривається з відображенням християнського світогляду, світовідчуття та життя людини у світі. Вона забезпечує віруючому розуміння місця й значення життя людини, можливість реалізації поведінки в релігійних рамках;
– в родинному вимірі етика розглядає родинне життя у його проявах, акцентуючи на богословський, філософський та фізичний характер родинного життя;
– згідно суспільного виміру етика впливає на структуру, динаміку і мотивацію суспільної поведінки людей, наповнює її змістом і визначає напрямок. Релігійна етика бере участь у процесі взаємодії релігії з з різноманітними сферами суспільного життя.
Практичне значення. Результати дослідження сприятимуть налагодженню більш тісного діалогу між християнськими конфесіями з метою подолання морально-етичних проблем українського суспільства: розробки спільних проектів, співпраці, досвіду та практики застосування моральних норм на суспільний загал, їх регламентацію та використання. Фактичний матеріал та висновки даної кваліфікаційної роботи можуть бути використані при розробці лекційних курсів, підготовці до практичних занять. Окремі питання дослідження були предметом обговорення на студентських диспутах, круглих столах, дискусійних клубах.