Унікальність та неповторність людського життя – проблема реінкарнації

Зміст

Вступ 3
Розділ І. Феномен людського життя 6
1.1 Теорії походження людини 6
1.2 Сутність людського життя 9
Розділ ІІ. Реінкарнація як продовження людського життя 17
2.1 Поняття реінкарнації 17
2.2 19
Висновки 24
Список використаних джерел 26

Вступ

Що таке життя? Дитина, народившись, може бачити життя, чути його звуки, відчувати тепло. Іноді немовля просипається відразу, як тільки покине утробу матері, іноді народжується сплячою. Потім дитина виростає й, проживши життя, умирає. Куди йде її життєва сила? Що означає це коротке перебування на Землі? Всі живі істоти народжуються й умирають. Більшості з нас так нічого й не вдається дізнатися про життя й смерть. Оскільки безліч відповідей на питання про життя обкутане релігійними й філософськими таємницями, лише деякі люди можуть знайти час, щоб глибоко в них розібратися. Ми народжуємося в неуцтві, нас виховують батьки, які самі, за рідкісним винятком, приходять у замішання, коли мова заходить про сенс життя, і більшість людей іде з життя в такий же спосіб – у неуцтві. Невже в нас немає вибору? Протягом століть багато розумних, не фанатичних мислителів вірили в те, що він є.
У різних історичних традиціях теорія реінкарнації ґрунтується на тім, що життя – це всього лише один кадр у кінострічці часу й що тіло, у якому ми перебуваємо зараз, є не першим, а всього лише черговим. Прихильники реінкарнації говорять, що “тип і марка” нашого тіла. як якогось засобу, пересування відповідає результатам діяльності, який ми займалися протягом усього шляху попередніх життів, і що діяльність у дійсному житті відіб’ється на стані тіла, що ми одержимо при наступному народженні. Принцип, відповідно до якого поточні події впливають на майбутні життя, на санскриті називається кармою, і саме він визначає логіку реінкарнації: закон карми говорить, що за кожною дією треба відповідна протидія, зовсім як за Третім законом Ньютона. Реінкарнацію можна розглядати як збирання плодів своєї попередньої діяльності: робиш добро – одержуєш гарне тіло, робиш зло – одержуєш погане тіло. Так само, як при покупці нового автомобіля, бажання нових “типу й марки” тіла ґрунтується в значній мірі на прагненні знайти нові здатності. У відповідь на наші бажання й відповідно до нашої поведінки в дійсному житті матеріальна природа готовить для нас наступне тіло. І якщо ми того заслужили, нам можуть запропонувати кращу “модель” з удосконаленими характеристиками. Фізичний стан нашого засобу пересування відбивається в банку кармічних рахунків. У цього принципу є біблійний еквівалент: “Що посієш, то й пожнеш”. Платон перефразував його в “Республіці”: “Бог бездоганний: людина сама вибирає свою долю, роблячи гарні або погані вчинки”. Але наша карма не є нашою долею. Незважаючи на помилки, допущені в цьому або минулому життях, ми можемо узятися за те, що відклали на потім і почати оплачувати борги, або “урівноважувати” нашу карму. По Своїй нескінченній любові й милосердю Бог дає нам можливість учитися на помилках. От чому Він дає нам більш ніж одне життя. Саме у цьому і полягає актуальність нашої роботи.
Проблему реінкарнації досліджували такі вчені, як Розен С., Мякушев І.С., Курбатов Г.Л., Фролов Е.Д., Фільштинський І.М. та ін. Загальний огляд досліджень, присвячених вивченню даного питання, свідчить про недостатнє висвітлення даної тематики у науковій літературі.
Об’єктом дослідження є людське життя.
Предметом дослідження є реінкарнація.
Мета дослідження полягає в характеристиці реінкарнації. Для досягнення мети були поставлені такі завдання:
1. Охарактеризувати феномен людського життя;
2. Визначити особливості людського життя з філософської точки зору;
3. Проаналізувати поняття реінкарнації в релігіях світу.
Під час вирішення визначених завдань використовувались наступні методи дослідження:
1. Теоретичні: аналіз та узагальнення науково-психологічної, педагогічної та соціальної документації.
2. Статистичні
3. Синтез та узагальнення матеріалу;
4. Метод порівняльного аналізу.
Практична цінність роботи полягає в узагальнені знань про реінкарнацію.
Характер проблеми і поставлені завдання передбачають структуру роботи, яка складається зі вступу, де обґрунтовані актуальність проблеми, поставлені мета і завдання роботи, двох розділів, висновків та списку використаної літератури.