Сучасні підходи до перекладу Біблії європейськими мовами

ЗМІСТ

ВСТУП 3

РОЗДІЛ 1. ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ БІБЛІЙНОГО
ТЕКСТУ 8
1.1. Історія біблійних перекладів 8
1.2. Буквальний і ідіоматичний переклад. Асоціативні відносини між значеннями 14
1.3. Проблеми при перекладі Біблії на сучасні мови 19

РОЗДІЛ 2. ПЕРЕКЛАДИ БІБЛІЇ ЄВРОПЕЙСЬКИМИ
МОВАМИ 26
2.1. Англомовні переклади 26
2.2. Російськомовні переклади 31
2.3. Україномовні переклади 36

ВИСНОВКИ 48
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 51
ДОДАТКИ 56

ВСТУП

В історії біблійних перекладів, яка налічує дві з половиною тисячі років, виділяють п’ять періодів:
Період до християнської ери. Найперші з відомих нам перекладів Біблії, точніше, Старого Завіту – Таргум і Септуагінта (LXX) – були виконані в основному із «захисних» міркувань. Вони створювалися, щоб зберегти старозавітне вчення, світогляд і культуру євреїв, які забули рідну мову під час вавілонського полону і засвоїли халдейську, вірніше, арамейську мову, а пізніше – грецьку.
Період християнської ери до винаходу друкарства (I-XV ст.). З приходом християнської ери переклади Біблії стали свого роду «наступальною» місіонерською зброєю. Біблію в перекладі отримало багато поганських народів, для яких світ Біблії був чимось зовсім новим і в духовному, і в соціальному, і в культурному відношеннях. Переклади на мову християнських народів були потрібні не тільки для зміцнення нової віри, але й для встановлення літургії в перших церквах. Так з’явилися переклади, зроблені або безпосередньо з мов оригіналу, або з грецької Септуагінти або латинської Вульгати.
До появи друкарства Біблія цілком або повністю була перекладена на 33 мови.
Період від винаходу друкарства до появи першого Біблійного Товариства (1804). У цей період надруковано більшість класичних біблійних перекладів і особливо під впливом реформації додані нові. Так з-під верстатів ручних друкарень з 1456 по 1800 вийшла Біблія або її частини на 66 мовах, в основному європейських.
Четвертий період – XIX і XX століття, характеризується появою біблійних товариств та інтенсивної протестантської й місіонерської діяльності в регіонах Азії і Африки. Перше Біблійне Товариство – Британське та Іноземне Біблійне Товариство з’явилося в 1804 р. з метою зробити Біблію доступною широким верствам населення світу, перекладаючи її на нові мови і випускаючи дешевими, великими тиражами.
Двадцяте століття характеризується глобальної інтенсифікацією перекладу Біблії на нові мови, в основному на мови нечисленних народів Латинської Америки, тобто на індіанські мови та на мови народів Азії і Африки.
Актуальність дослідження. Вивчення Біблії та, зокрема, перекладів Священного Писання на європейські мови продовжує залишатися одним з найважливіших завдань сучасної філології. Про важливість Біблії для сучасної людини говорять і цифри: Біблія завжди утримувала перше місце за кількістю перекладів:
1. до кінця минулого століття Святе Письмо було перекладене майже на 2000 мов.
2. Загальний тираж Біблії, враховуючи всі видання, сягає майже мільярда екземплярів.
З плином століть ідеї, сюжети, образи й цитати з Біблії вплелися в повсякденні мови народів, стали невід’ємною частиною культури, лягли в основу крилатих висловів, прислів’їв, приказок. Книги Святого Письма допомагають нації усвідомити своє місце серед інших народів.
Книги Святого Письма «займають абсолютно особливе місце, як у минулому, так і в теперішньому часі» в першу чергу завдяки своєму універсальному змісту, який відображає всі сторони людського буття. І тому в сучасній культурі Біблію читають, використовують та інтерпретують в різних цілях і по-різному.

Проблему сучасних підходів до перекладу Біблії європейськими мовами досліджувало небагато вчених-лінгвістів та філологів: Блощук О. описав переклади Біблії українською в журналі «Слово вчителю» [5], Вздульська розглянула «Таємниці української Біблії: переклади Святого Письма» на теренах електронних видань [8]. В свою чергу, Горбач О. охарактеризував повні та часткові переклади Біблії українською мовою в «Бюлетені Українського Біблійного Товариства» [11]. Новиков Д. Розглянув підходи до релігійних перекладів у журналі «Релігія і світ» [28]. Також цікавим є дослідження Степовика Д. в сфері проблем перекладу і поширення Божого Слова в Україні, опубліковане в «Бюлетені Українського Біблійного Товариства» [39]. Переклад Біблії на російську мову досліджував Чистович І. О. [46]. Іноземні переклади Біблії детально охарактеризував Еллінгворт П. [47]. Незважаючи на це, залишаються питання, що потребують подальшого опрацювання.
Мета дослідження полягає в характеристиці сучасних підходів до перекладу Біблії європейськими мовами. Для досягнення мети були поставлені такі завдання:
1. Охарактеризувати історію біблійних перекладів;
2. Узагальнити інформацію про буквальний і ідіоматичний переклад, а також про асоціативні відносини між значеннями;
3. Проаналізувати проблеми при перекладі Біблії на сучасні мови;
4. Дослідити англомовні переклади Біблії;
5. Дати характеристику російськомовним перекладам Біблії;
6. Коротко охарактеризувати україномовні переклади Біблії.
Об’єктом дослідження є Біблія як джерело християнського вчення, моралі і культури.
Предметом дослідження є історія перекладів Біблії європейськими мовами.
Під час вирішення визначених завдань використовувались наступні методи дослідження:
1. Загальнонауковий: синтез, аналіз та порівняння наукової літератури для теоретичного підґрунтя дослідження.
2. Діалектичний метод використовувався з метою пояснення виникнення та розвитку певних поглядів і теорій.
3. Логіко-семантичний метод сприяв визначенню понять за допомогою аналізу їх ознак, відношень між мовними висловами та дійсністю, саме цей метод допоміг визначенню понятійного апарату, що застосовується у дослідженні.
4. Порівняльний метод був використаний з метою порівняння поглядів різних науковців на поняття, що аналізуються в дослідженні.
5. Метод лексико-семантичного аналізу для аналізу перекладів Біблії та наведення прикладів в роботі.
6. Статистичний: для характеристики певних статистичних даних дослідження.
7. Табличний: для створення таблиць в роботі.
Практична цінність роботи полягає в узагальнені знань про сучасні підходи до перекладу Біблії європейськими мовами. Результати нашого дослідження можна використовувати для особистого поглиблення знань у сфері біблеїстики, у лекціях викладачів бібліології, релігієзнавства, історії та теології, у проведенні семінарів та тренінгів для молоді з просвітницько-виховною метою, для написання рефератів учнями старших класів та студентами релігієзнавчої, богословської й історичної спеціальностей.
У відповідності до поставлених мети та конкретних завдань дослідження, визначено структуру роботи. Вона складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків.
У вступі дається визначення теми, розкриваються актуальність, об’єкт, ставляться мета та завдання роботи.
У першому розділі розглядаються особливості перекладу біблійного тексту.
У другому розділі аналізуються переклади біблії європейськими мовами.
У висновках підводиться підсумок проведеного дослідження.
У списку використаної літератури подаються джерела, на основі яких було здійснене дослідження.
В додатках представлена порівняльна таблиця.