Містичні знання як феномен культури

Зміст

Вступ 3
РОЗДІЛ 1. КОМПАРАТИВНИЙ АНАЛІЗ І ТИПОЛОГІЯ
МІСТИЧНИХ ТРАДИЦІЙ СВІТУ У ДОСЛІДНИЦЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ 6
1.1 Вітчизняні вчення про містичні знання 6
1.2 Зарубіжні дослідження містичних знань 12
РОЗДІЛ 2 МІСТИЧНІ ЗНАННЯ: СУТНІСТЬ ТА ОСОБЛИВОСТІ 17
2.1 Поняття та значення містики, містицизму, окультизму, феномену
та магії 17
2.2 Містична та релігійна свідомість: головні риси та співвідношення 20
2.3 Магія як феномен культури: її класифікація та значення 23
Висновки 29
Список використаних джерел та літератури 31

Вступ

Ще в давні часи мислителі часто виявлялися містиками і по-своєму шукали єдине в різноманітті навколишнього світу. Так Фалес ототожнював з “душами” діючі у світі сили. Фалес учив, що всі знання треба зводити до єдиної основи – душі.
Інший мислитель стародавності Анаксимандр першоосновою всього сущих вважав “алейрон” – деякий нескінченний і невизначений початок. Усе складається з алейрону і з нього виникає. Алейрон усе із себе робить сам. Земля виявляється в центрі як найважча. Навколо Землі розташовані три кільця, як три колеса. Живе зародилося на границі моря і суші з мулу під впливом небесного вогню. Людина зародилася у величезній морській рибі і вже дорослою вийшла на сушу.
Навіть Аристотель, що створив досить вірну матеріалістичну картину світу, створював щось, що створило цей світ. Бог в Аристотеля безособовий, але він не зміг обійтися без нього, тому що неможливо було пояснити рух зірок, планет,
Більш цього, давні люди сприймали процес життя у виді накопичення подій, а дійсність керувалася певними силами. Міфи створювали картини світу виходячи з фантастичних ідей, абстрагованих понять про космос, простір і час. Чотири сторони світла і три шари (рівня) світобудови – небо, земля і пекло давали в сумі священну сімку. Космос представлявся виниклим з хаосу, боги, поміщені на небо, ініціювали обряди. Раціональні знання древніх, що включали в себе астрономічний, календарно-астрономічні і математичні представлення, біологічні, медичні, географічні, історичні уявлення вигадливо перепліталися з вимислами.
Картина світу, що почали створювати Галілей і Ньютон, а завершили Фарадей, Максвелл і Ейнштейн, відбиває погляди, що йдуть ще зі стародавніх часів. Так, доведено, що атомне ядро складається з безлічі електронів, а відкриття квантової теорії і дискретності, механістична картина світу потерпіла нищівний удар. Експерименти в області фізики високих енергій змінили уявлення про світ. Слід зазначити, що зараз вже неможливо підрозділити науки на фізику, біологію, хімію і так далі. Зв’язки їх очевидні і на макро, і на мікро рівні.
У сучасному світі наука і наукове представлення про світ є ніби основою всього того, на що спирається сучасна людина. Тому дуже важливо зрозуміти, яке місце в сучасній картині світу займають ненаукові знання. Іноді їх тлумачать як навали антинауки і т.д., хоча ці поняття приходять до людей зі стародавності. Але людський дух знаходиться в пошуках істини і не тільки помиляється, але і “блукає”. Розум різноманітний, і тому не слід зарозуміло відкидати ці лінії пошуку, що не сполучаються з науковими уявленнями про світ, тому що вони мають багатотисячну традицію і додають яскраві фарби в сучасну картину світу. Побудова Каббали, тексти Біблії і Корана, віра й астрологія – виконані і збережені в століттях.
Світ цілісний, але не монотонний. Він не являє собою суцільну, безлику й однорідну пустелю формул, теорем, аксіом і доведеності усього. Світ цілісний і володіє багатою внутрішньою організацією, динамічної і вічно мінливої.
Скептики заявляють, що ніяких інший світів не існує, матеріалісти говорять, що наші дослідження цих чи світів планів незбагненні і зайві, що повинні приступати до пізнання метафізичного поки не довідаємося всіх законів фізичного. Містики думають, що особливо в сучасний період епохи необхідне знання про інші життя, крім фізичного, про їхній взаємозв’язок з фізичною будовою людини. Саме тому наше дослідження є дуже актуальним.
Проблему містичних знань як феномену культури, досліджували такі вчені, як Булгаков С.Н., Григоренко А.Ю., Гуревич П. С., Джеймс У., Дюркгайм Е., Леві-Строс К., Мюллер М. та ін. Загальний огляд досліджень, присвячених вивченню даного питання, свідчить про недостатнє висвітлення даної тематики у науковій літературі.
Об’єктом дослідження є культурно-релігійна картина світу.
Предметом дослідження є містика та містицизм як феномен культури.
Мета дослідження полягає в характеристиці містичних знань як феномену культури. Для досягнення мети були поставлені такі завдання:
1. Охарактеризувати дослідження містичних традицій світу;
2. Визначити головні риси та співвідношення містичної та релігійної свідомості;
3. Проаналізувати поняття та значення містики, містицизму, окультизму, феномену та магії;
4. Коротко охарактеризувати магію як феномен культури;
Під час вирішення визначених завдань використовувались наступні методи дослідження:
1. Теоретичний: синтез, аналіз та узагальнення наукової літератури для теоретичного підґрунтя дослідження.
2. Статистичний: для характеристики певних статистичних даних дослідження.
3. Метод ретроспективного аналізу.
У відповідності до поставлених мети та конкретних завдань дослідження, визначено структуру роботи. Вона складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку використаної літератури.