Вільнодумство та релігійний модернізм

ЗМІСТ

ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ ТА ОСОБЛИВОСТІ РЕЛІГІЙНОГО ВІЛЬНОДУМСТВА 6
1.1 Походження вільнодумства та його перші прояви 6
1.2 Історичні аспекти розвитку вільнодумства 9
1.3 Сучасні форми і напрями вільнодумства 14
РОЗДІЛ 2. РЕЛІГІЙНИЙ МОДЕРНІЗМ ТА ЙОГО СУТНІСТЬ 20
2.1 Поняття релігійного модернізму та його практичне значення 20
2.2 Структура та позиції релігійного модернізму 22
РОЗДІЛ 3. РОЗВИТОК ВІЛЬНОДУМСТВА ТА РЕЛІГІЙНОГО МОДЕРНІЗМУ В УКРАЇНІ 28
ВИСНОВКИ 33
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ 35

ВСТУП

Релігія ніколи не була єдиним виявом духовності людини. На всіх етапах розвитку цивілізації вона мала своїх опонентів. З огляду на роздвоєність людської природи та здатність індивіда усвідомлювати як свою могутність, так і слабкість, як свою величну свободу, так і свою рабську покірність, як свою богоподібність, так і залежність від природної необхідності – такий стан є скоріше закономірним, аніж випадковим. Складна й суперечлива людська природа сприяла тому, що в усі часи були ті, хто не задовольнявся безапеляційними церковними догматами. Силою власного розуму у тривалих клопітких пошуках вони прагнули знайти власні відповіді на найскладніші питання. Ось чому у процесі історичного розвитку з’явилася така форма духовної культури, як вільнодумство.
Релігійне вільнодумство – це перебіг суспільної думки, що відкидає релігійні заборони на раціональне осмислення догматів віри і відстоює свободу розуму у пошуках істини.
В середні віки, в епоху неподільного панування релігійної ідеології, однією з форм вільнодумства була теорія “подвійної істини”, що стверджувала ідею про самостійне і рівноправне значення наукових істин і релігійних поглядів. Видними представниками вільнодумства були азербайджанський поет і мислитель 12 ст. Низами Гянджеві, грузинський поет 12 ст. Шота Руставелі, російський вільнодумець 16 ст. Феодосії Косою.
У епоху Відродження з позицій вільнодумства виступали видні учені, філософи, письменники (Пьєтро Помпонацці, Ульріх фон Гуттен, Еразм Роттердамський і ін.). У епоху Просвіти одним з найяскравіших представників вільнодумності був Вольтер, що вніс цінний внесок до критики релігії. Традиції вільнодумства були послідовно розвинені в цю епоху Ж. О. Ламетрі, П. А. Гольбахом, Д. Дідро та ін., що встали на позиції Атеїзму. Надалі прагнення до безперешкодного обговорення релігійних питань виразилося у вимозі свободи совісті, яке висувалося ідеологами буржуазних революцій 18-19 ст. у різних країнах.
У сучасному буржуазному суспільстві багато діячів науки і культури виступають проти грубих форм релігії, нерідко не приймають її догматизм і обряди, але зазвичай не відкидають релігію повністю як світогляд. З позиції вільнодумства і раціоналізму виступає частина прогресивної і антиклерикально настроєної інтелігенції низки капіталістичних країн, об’єднаної в спеціальні суспільства і асоціації, які ведуть освітню діяльність, випускають свою літературу і тому подібне Національні суспільства вільнодумних Австрії, Аргентини, Бельгії, Великобританії, Індії, Ірландії, Італії, Канади, Люксембурга, Нідерландів, Нової Зеландії, США, Уругваю, Фінляндії, Франції, ФРН, Швеції і деяких інших країн об’єднані у Всесвітній союз вільнодумних (заснований в Брюсселі в 1880). Крім того, існує також Міжнародний гуманістичний і етичний союз, що налічує в своєму складі 20 національних суспільств вільнодумних в Західній Європі і США (заснований в 1952 в Амстердамі). Саме дослідження даної теми є досить актуальним.
Проблему вільнодумства та релігійного модернізму досліджували такі вчені, як Калінін Ю., Харьковщенко Є., Лубський В.І., Токарев С.А., Трофимова З. П. та ін. Загальний огляд досліджень, присвячених вивченню даного питання, свідчить про недостатнє висвітлення даної тематики у науковій літературі.
Об’єктом дослідження є розвиток думок про світові релігійні процеси.
Предметом дослідження є розвиток вільнодумства та релігійного модернізму в світі та їх місце на сучасній мапі релігій світу.
Мета дослідження полягає в характеристиці вільнодумства та релігійного модернізму. Для досягнення мети були поставлені такі завдання:
1. Охарактеризувати походження вільнодумства та його перші прояви;
2. Визначити сучасні форми і напрями вільнодумства;
3. Проаналізувати історичні аспекти розвитку вільнодумства;
4. Дати характеристику поняття релігійного модернізму та його практичне значення;
5. Коротко охарактеризувати структура та позиції релігійного модернізму;
6. Дослідити розвиток вільнодумства та релігійного модернізму в Україні.
Під час вирішення визначених завдань використовувались наступні методи дослідження:
1. Теоретичний: синтез, аналіз та узагальнення наукової літератури для теоретичного підґрунтя дослідження.
2. Статистичний: для характеристики певних статистичних даних дослідження.
3. Метод ретроспективного аналізу: для порівняння нормативно-правових актів у різні роки.
4. Метод синтетичного аналізу. Полягає у вивчені сукупності елементів, що утворюють систему.
Практична цінність роботи полягає в узагальнені знань про вільнодумство та релігійний модернізм.
У відповідності до поставлених мети та конкретних завдань дослідження, визначено структуру роботи. Вона складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаної літератури.