Уніатська церква в контексті міжконфесійних трансформацій на

60 грн.

Скачати курсову роботу

Купити в 1 клік
Додати в бажання
Додати в порівняння
Категорія:Філософія

ЗМІСТ
Вступ………………………………………………………………………………3
Розділ 1.Церква та суспільно-політичне життя на ПравобережнійУкраїні наприкінці XVIII – середині XIX ст.
1.1 Місце греко-католиків у суспільно-політичному житті на Правобережній Україні наприкінці XVIII – середині XIX ст…………………………………9
1.2 Роль греко-католиків в культурному та освітньому житті Волині в кін.XVIII – першій половині XIX століття……………………………………18
Розділ 2. Церковна політика самодержавства на Правобережній Україні в кінці XVIII – на початку XIX ст.
2.1.Заходи спрямовані на секуляризацію церковних земель на Правобережній Україні в першій половині XIX………………………………………………..26
2.2. Лібералізація релігійної політики в кінці XVIII – на початку ХІХ століття………………………………………………………………………….. 34
Розділ 3. Ліквідація Уніатської Церкви на Волині.
3.1.Заходи з ліквідації Греко-католицької церкви в період правління Катерини ІІ……………………………………………………………………….38
3.2.Процес остаточної ліквідації Уніатської церкви та його наслідки…………………………………………………………………………..41
Висновки…………………………………………………………………………………………………48
Список використаних джерел ………………………………………………..51

ВСТУП
Кінець XVIII перша половина ХІХ століття в історії Української церкви, пройшли під знаком конфесійних трансформацій, нівелювання усього , що відображало б національну ідентичність, культурну та релігійну самобутність. Заходи російської влади на підвладних їй українських землях в першій половині ХІХ століття, були направлені на знищення релігійної само ідентичності.Таким чином російським урядом проводилися заходи з ліквідації Унійної церкви на Правобережній Україні, й Волині зокрема.
Конфесійні трансформації в Україні, безумовно мають глибокі історичні корені, які сягають ще часів Берестейської церковної унії 1596 року, а також випливають із польсько-російських взаємовідносин XVII – XVIII століть, а отже, актуальною постає проблема ролі Греко-католицької церкви в культурному і освітньому житті Волині, її місце в етноконфесійних взаємовідносинах першої половини ХІХ століття.
Актуальність даної теми зумовлена ще й тим, що на даний момент існують протилежні точки зору, щодо діяльності Унійної церкви на Волині в умовах міжконфесійного протистояння в кінці XVIII – на початку ХІХ ст. Все ще мають місце упереджені соціально – класові оцінки історичних подій та їх наслідків, не завжди витримується логічна послідовність у причинно – наслідковому трактуванні таких явищ, як ліквідація самодержавством греко-католицької церкви на початку ХІХ століття, уніфікація і зросійщення церковно- релігійного життя на українських землях, які після поділів Речі Посполитої (1772,1793,1795 р.р.) відійшли до складу Російської імперії.
Предметом наукової роботи є етноконфесійні трансформації в першій половині ХІХ століття, на Волині.
Об’єктом даного дослідження виступає Унійна церква на Волині на тлі даних процесів.
Мета бакалаврської роботи полягає в тому, щоб прослідкувати діяльність Греко-католицької церкви в умовах тиску з боку інших конфесій, осмислення наслідків даного тиску, що призвели в кінцевому результаті, до ліквідації самої церкви на Волині, яка у досліджуваний період перебувала під владою Російської імперії.
Відповідно до мети, завданнями дослідження є:
 визначення місця церкви у суспільно-політичному житті на Правобережній Україні наприкінці XVIII – середині XIX ст.
 дослідження релігійної організації Греко-католицької церкви (підпорядкування, структура).
 з’ясування місця греко-католиків в контексті міжконфесійних відносин на Волині в першій половині ХІХ століття;
 аналіз політики російського уряду щодо уніатів, Правобережної України, й Волині зокрема;
 визначити причини, та механізми ліквідації Унійної церкви у 1827-1839 роках.
Розглядаючи історіографію проблеми, то варто зазначити, що дослідження, які б висвітлювали історію Греко-католицької церкви, з’явилися ще на початку ХХ століття, що передусім зумовлено діяльністю дослідників в галузі краєзнавства. Так наприклад, до істориків, які предметно вивчали історію Унійної церкви, слід віднести Михайла Кояловича, він у своїх оглядових виданнях висвітлював історію земель Речі Посполитої (Поділля, Волинь), що увійшли до складу Російської імперії.
Проблеми становища Греко-католицької церкви висвітлені у наступних працях: «Історія унії Руської Церкви з Римом» роботи польського історика єпископа Едварда Ліковського, «Dzije Kosciola unickiego na Litwe I Rusi w XVIII i XIX wieku»(Дії церкви Унатської у Литві та Русі в XVIII i XIX століттях), а також монографії Юліана Пелеша «Geshichte der Union der Ruthenischen Kirche mit Rome»( Історія Союзу русинського Церкви з Римом). Зокрема у вищезгаданих працях характеризується становище греко-католиків після трьох поділів Речі Посполитої, їх роль в соціальному аспекті розвитку українців в кінці XVIII – першій половині ХІХ століття.
Даній проблематиці, присвячено праці Павла Бобровського «Русская греко-униатская церков в царствование императора Александра І », вийшла у Санкт-Петербурзі в 1880 році, а також «Жизнь Иосифа Семашки, митрополита Литовского и Виленского, воссоединение западнорусских униатов в 1839 году.»
Окремі сторінки з історії уніатської церкви першої половини XIX ст. висвітлює збірник «Пятдесятиріччя (1839-1889 рр.) возз’єднання з православною церквою західно російських уніатів», публікація наукового співробітника Товариства дослідників Волині О.Фотинського та ряд інших праць. Серед них заслуговують на увагу дослідження місцевих священиків-краєзнавців В.Пероговського та П.Антоновича. Особливо цінними для вивчення унії є свідчення П.Антоновича, який не обмежився традиційним поданням окремих фактів і описовістю, а у підсумку свого дослідження зробив сміливий висновок (наскільки дозволяла цензура «Волынских епархиальных відомостей»), що «уніатська церковна культура – українська, народна». Яскраве світло на національний зміст уніатської церкви проливають також окремі публікації у часопису «Киевская старина», де автори оповідають і про українську мову, і про давні українські звичаї і обряди в уніатській церкві, і про великий вплив унії на віруючих краю. Ґрунтовним дослідженням з історії уніатської церкви першої половини XIX ст. є праця викладача Литовської духовної семінарії Г.Я.Кіпріановича, де автор через призму діяльності відомого ієрарха Йосифа Семашка показав заходи царського уряду у підготовці до ліквідації уніатської церкви, а також висвітлив численні факти репресивних заходів щодо уніатів. З відомих ідеологічних причин проблема унії як у дореволюційній, так і в радянській історіографії висвітлювалася тенденційно: унія ототожнювалася з католицизмом.
Об’єктивну оцінку містять і певні дослідження 90-х років ХХ століття, які з’явилися в Україні. Зокрема слід згадати про працю Арсенія Зінченка «Церковне землеволодіння в політиці царизму на Правобережній Україні наприкінці XVIII першій половині ХІХ століття.»Зокрема в ній автор торкається питання проведення секуляризаційної реформи на Правобережжі, церковної політики у західних губерніях, Також приділяється увага участі духівництва у політичних подіях. Дана праця висвітлює головні аспекти історії церковних маєтків у контексті конфесійної, національної, соціальної політики царизму на Правобережній Україні наприкінці XVIII першій половині ХІХ століття.
Важливою є також монографія Стоколос Надії «Конфесійно-етнічні трансформації в Україні (ХІХ – перша половина ХХ століття.)». Один з розділів даного дослідження присвячений проблемі становища греко-католицької церкви на Правобережній Україні, зокрема і Волині, наприкінці XVIII першій половині ХІХ століття. В роботі висвітлено основні методи церковної політики Російської імперії, ставлення різних російських правителів до представників уніатства, а також взаємодію та протиборство греко-католиків владним амбіціям на тлі конфесійно-етнічних трансформацій.
У дослідженнях Олега Крижанівського «Церква у соціально-економічному розвитку Правобережної України XVIII першій половині ХІХ століття.», роботи Ольги Недавньої «Греко-католицизм в контексті духовного самовизначення українців між християнським Сходом і Заходом.», та Бубенщикова Василя «Роль греко-католицької церкви в етнічному розвитку українського та білоруського народів», представлено результати історіософського аналізу розвитку Греко-Католицької церкви на території українських і білоруських земель, починаючи з часів Берестейської церковної унії та закінчуючи першою половиною XX ст. у період остаточного оформлення новочасних української та білоруської націй. . Показано, що поширення унії на українських землях призвело до серйозних міжконфесійних конфліктів і трактування праволав’я як «своєї віри» українців. Виявлено, що політичні зміни кінця XVIII – початку XIX ст. (розподіл Речі Посполитої, приєднання білоруських і значної частини українських земель до складу Російської імперії) створили ситуацію, в результаті якої Греко-Католицька Церква припинила своє існування на «традиційних» територіях і перестала відігравати роль фактора націогенетичних процесів. Встановлено, що лише на Галичині та Закарпатті Греко-Католицька Церква стала важливим чинником національного відродження.
Даною проблематикою займалися й діаспорні історики, тому варто задати про праці: Василя Кудрика «Маловідоме з історії греко-католицької церкви», о. Ісидора Сохоцького «Що дала греко-католицька церква й духовенство народові» , о. Мелетія Войнара «Василіяни в українськім народі», та Стахія Стеблицького «Переслідування української та білоруської католицьких церков». Праці даних діаспорних дослідників, висвітлюють історію церкви незааганжовано, проте за своїм змістом вони є швидше роздумами з приводу тих чи іниших подій, тому що не ґрунтуються на значному джерельному матеріалі, за винятком праці Кудрика Василя.
Таким чином, аналіз праць попередників дає змогу висвітлити окремі моменти з історії Унійної церкви, що й зумовлює актуальність даної тематики.
Джерельну базу з історії Греко-католицької церкви можна поділити за типолого-видовим критерієм на документи: монастирські, єпархіальні, благочинні, парафіяльні, документи Священного Синоду. За змістом документи можна поділити:
1. Офіційні документи нормативно-виконавчого характеру. (витяги з імператорських указів, укази консисторії, рапорти деканів та настоятелів монастирів.)
2. Метричні книги.(сповідні розписи про звіти й кількість церков та священиків того чи іншого повіту.)
3. Документи наративного характеру, що висвітлюють пастирську діяльність Греко-католицької церкви.
4. Справи, про вирішення конфліктів між духовенством і мирянами, чи суто між представниками духовної влади.
Джерельну базу моєї наукової роботи становлять:
детальні звіти єпархій (так звані візитації) за 1817 – 1820 роки про біле і чорне духовенство;
огляди єпархій унійними єпископами;
відомості метричних книг за 1826 – 1835 роки;
розпорядження архієреїв, представників церковної та світської влади, щодо греко-католицької церкви;
синодальні укази;
судові справи, які стосувались земельних та приватних суперечок між представниками уніатства та інших домінуючих конфесій.
Автор кваліфікаційної роботи використала джерела Державного архіву Рівненської області(ДАРО), а також Державного архіву Житомирської області(ДАЖО). В Державному архіві Рівненської області використовувала справи з таких фондів: Ф. 370 «Дубенський повітовий суд», Ф. 485 «Волинська духовна консисторія», Ф. 22 «Острозький повітовий суд». В Державному архіві Житомирської області опрацьовувала справи: Ф. 1 «Волинська духовна консисторія», Ф. 178 «Луцько-Житомирська Римо-католицька духовна консисторія», Ф. 420 «Литовська греко-уніатська духовна консисторія». Таким чином джерельна база кваліфікаційної роботи є достатньою для досягнення поставленої мети і виділення визначених завдань.
Територіальні межі дослідження – територія Волинської губернії.
Хронологічні межі наукового дослідження – перша половина ХІХ століття, зумовлена тим, що даний період, час активного впровадження нівелізаційних заходів російського уряду спрямованих на ліквідацію Унійної церкви, що й сталося в 1839 році.
Структура роботи. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел.

1. Оплата на сайті проводиться в режимі онлайн у будь-який можливий спосіб при оформленні замовлення. Обрати спосіб оплати можна на сторінці оформлення платежу та зазначення даних клієнта.

2. Доставка електронних файлів проводиться протягом 15 хвилин з моменту отримання та підтведження оплати з боку платіжної системи. В разі, якщо листа немає, потрібно перевірити папку СПАМ. Якщо і там немає, напишіть нам на пошту або в онлайн чат, зазначивши назву файла, час та спосіб оплати. Ми вишлемо вам листом у відповідь.

3. Усі текстові документи, надані виключно в якості зразка з метою ознайомлення та допомоги при написанні власних наукових досліджень.

Гарантія повернення коштів. В разі, якщо файл, який ви отримали, не відповідає опису або взагалі не відкривається, ми вишлемо робочий файл або повернемо вам гроші.

Відгуки

Відгуків немає, поки що.

Будьте першим, хто залишив відгук “Уніатська церква в контексті міжконфесійних трансформацій на”“

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

fifteen + 16 =

грн.
© Всі права захищені - 2024, Офіс Алекс
payment
Кнопка звʼязку
Замовити дзвінок
Повідомлення успішно відправлено
Ми перетелефонуємо вам найближчим часом.