Релігійні організації в роки перебудови (на матеріалах Житомирщини)

Зміст

Вступ 3
Розділ І. 6
1.1 Поняття та початок перебудови 6
1.2 Цілі і задачі перебудови 8
Розділ ІІ. Діяльність релігійних організацій в роки перебудови в м. Житомир
2.1 Діяльність релігійних організацій в 1985-1986 роки
2.2 Діяльність релігійних організацій у 1987-1989 роки
Висновки 25
Список використаних джерел 27

Вступ

На даному етапі розвитку економічних і політичних перетворень, що відбуваються в країнах СНГ (країнах колишнього СССР), коли з політичної арени вже пішли головні діючі особи періоду перебудови, поняття “перебудови” все ж залишається суперечливим. Кожен розуміє під цим поняттям щось, що відповідає його політичним поглядам. Хтось каже, що перебудова вже закінчилась, хтось каже, що ще не починалась… Перебудова – це сукупність державно-правових, політичних і соціальних явищ і процесів, пов’язаних з реформами і руйнуванням державно-правових й суспільно-політичних інститутів СРСР, що відбувалися в період 1985-1991 років. 1985 рік – прихід до влади Горбачова й початок реформування (та руйнування); 1991 рік – путч, який прискорив процес розпаду СРСР, тобто це та дата, коли СРСР перестав фактично існувати.
Трохи пізніше, у 2004 році в нашій державі помаранчева революція не тільки відкрила шлях до розбудови демократичної Української держави, але й поставила перед новою владою завдання чітко визначити та реалізувати захист національних інтересів в політиці, економіці, культурі, інформаційному просторі, духовно-релігійному житті, які упродовж багатьох років значною мірою не вирішувалися, а лише загонилися у глухий кут кризового стану, аж до загрози фактичної втрати незалежності.
У духовно-релігійній сфері як складовій національної безпеки держави пріоритетним завданням повинно стати негайне розв’язання проблеми діяльності на території нашої країни Московського патріархату (Української Православної Церкви). З огляду на специфіку українського питання, коли мільйони віруючих перебувають під впливом російського православ’я, принагідно зазначити, що незалежність України – це поняття не абстрактне: український народ здобуває її насамперед від Росії, й, перебуваючи в нетрях російської «духовної опіки», згідно із класичним постулатом про неможливість вирішення соціально-економічних проблем без розв’язання головного – національного питання, йому даремно сподіватися на більш-менш стрімке політичне та економічне зростання. Уроки нам треба брати з минулого. Саме дослідження діяльності релігійних організацій в роки перебудови є досить актуальним.
Проблему діяльності релігійних організацій в роки перебудови досліджували такі вчені, як С. Жилюк, С. В. Сьомій, Ю. Кальншп, В. М. Петрик, В. В. Остроухов. Загальний огляд досліджень, присвячених вивченню даного питання, свідчить про недостатнє висвітлення даної тематики у науковій літературі.
Об’єктом дослідження є історичні процеси в галузі релігії в роки перебудови.
Предметом дослідження є діяльність релігійних організацій в роки перебудови.
Мета дослідження полягає в характеристиці діяльності релігійних організацій в роки перебудови. Для досягнення мети були поставлені такі завдання:
1. Охарактеризувати термін „перебудова”;
2. Визначити особливості історичних процесів в роки перебудови;
3. Проаналізувати діяльність конкретних існуючих релігійних організацій в роки перебудови в м. Житомир.
Під час вирішення визначених завдань використовувались наступні методи дослідження:
1. Теоретичні: аналіз та узагальнення науково-психологічної, педагогічної та соціальної документації.
2. Статистичні
3. Синтез та узагальнення матеріалу;
4. Метод порівняльного аналізу.
Практична цінність роботи полягає в узагальнені знань про діяльність релігійних організацій в роки перебудови
Характер проблеми і поставлені завдання передбачають структуру роботи, яка складається зі вступу, де обґрунтовані актуальність проблеми, поставлені мета і завдання роботи, двох розділів, висновків та списку використаної літератури.