Вплив ЗМІ на розвиток дипломатичних відносин

ЗМІСТ

ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЗАСОБІВ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ
1.1 Поняття „інформація” та її подача в ЗМІ
1.2 Дипломати як споживачі новин
1.3 Міф таємних переговорів
РОЗДІЛ 2 ОСОБЛИВОСТІ ПРОВЕДЕННЯ ДИПЛОМАТИЧНИХ ПЕРЕГОВОРІВ ТА ЇХ ВИСВІТЛЕННЯ В ЗМІ
2.1 Випуск новин та полегшення переговорів
2.2 Дисфункція гласності
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ

ВСТУП

Журналістика – це система, що динамічно розвивається, маючи своєю кінцевою метою максимальне задоволення інформаційних потреб суспільства і наповнення інформаційного простору якісними, об’єктивними повідомленнями. За чотириста років існування професійної журналістики в ній відбулося багато змін. Особливої інтенсивності вони набули в ХІХ-ХХІ століттях. Спочатку журналістика призвела до виникнення усередині кожної країни національних інформаційних просторів, які мало співвідносилися між собою.
Засоби масової інформації (ЗМІ) – це своєрідна система, що охоплює періодичні друковані видання, радіо-, теле-, відео-програми, кінохронікальні програми, інші форми періодичного поширення масової інформації. В епоху інформаційного споживання відбувається бурхливий розвиток системи ЗМІ. При цьому її ядро складають газетні і журнальні редакції, видавництва, студії радіо і телебачення з їх різноманітною продукцією. Але до ЗМІ по праву належать вже й інформаційні служби (телеграфні агентства, агентства преси, рекламні бюро, прес-служби, агентства паблік рілейшнз, професійні журналістські клуби і асоціації).
Останнім часом до системи ЗМІ входять соціальні інститути і особи, як засновники видань і програм, органи управління системою журналістики, а також організації, що займаються підготовкою і перепідготовкою кадрів. У системі все більше змінюються інститут видання, служби зв’язку (у тому числі космічного) і доставки інформаційної продукції, виробників засобів, що використовуються у журналістиці тощо.
Добре відомо, що витік інформації може перешкоджати міжнародним переговорам, проте менше уваги приділяється можливості гласності сприяти укладенню договорів серед націй. У цій статті йдеться про те, що преса настільки впливає на міжнародні договори наскільки висвітлює їхню суть, допомагає забезпечити внутрішньоурядові взаємодії, пов’язує зацікавлену громадськість з урядом та забезпечує додаткові комунікативні канали для дипломатії.
Часто, міжнародні переговори полегшуються за допомогою громадськості. Також, можна припустити, що з одного боку, уряду важко укласти договори через вплив засобів масової інформації, проте, з іншого боку, ЗМІ можуть створити сприятливі умови для переговорів. Проблема полягає у розмежуванні позитивних та негативних функцій ЗМІ.
Наше дослідження проводилось на основі 46 напівструктурованих інтерв’ю з дипломатами та журналістами, що були проведені у Вашингтоні, Нью Йорку та Західній Європі (не враховуючи Східну Європу) протягом перших шести місяців 1973 року. Також, було використано досвід десятка американських та іноземних кореспондентів і наукові статті журналістів та дипломатів. Переговори передбачають взаємодію представників двох чи більше країн для досягнення згоди. Термін „дипломат” застосовується до політичних членів міністерств закордонних справ та послів, а також до інших агенцій, що пов’язані з зовнішньою політикою та установ, що надають закордонні послуг.
Проблему впливу ЗМІ на розвиток дипломатичних відносин досліджували такі вчені, як Kenneth T. Young, Murphy R., Григораш Д.С., Королько В., Вебер М. та ін. Загальний огляд досліджень, присвячених вивченню даного питання, свідчить про недостатнє висвітлення даної тематики у науковій літературі.
Об’єктом дослідження є розвиток міжнародних дипломатичних відносин в ХХ-ХХІ століттях.
Предметом дослідження є вплив різних засобів масової інформації на розвиток міжнародних дипломатичних відносин
Мета дослідження полягає в характеристиці впливу засобів масової інформації на розвиток дипломатичних відносин.
Для досягнення мети були поставлені такі завдання:
1. Охарактеризувати поняття „інформація”;
2. Дати характеристику дипломатам як споживачам новин;
3. Проаналізувати дисфункцію гласності;
4. Дослідити міф таємних переговорів;
5. Коротко охарактеризувати випуск новин та його вплив на полегшення переговорів;
Під час вирішення визначених завдань використовувались наступні методи дослідження:
1. Теоретичний: синтез, аналіз та узагальнення наукової літератури для теоретичного підґрунтя дослідження.
2. Метод порівняльного аналізу.
3. Статистичний: для характеристики певних статистичних даних дослідження.
4. Метод синтетичного аналізу. Полягає у вивчені сукупності елементів, що утворюють систему.
У відповідності до поставлених мети та конкретних завдань дослідження, визначено структуру роботи. Вона складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку використаної літератури.