Нові релігії ХХ століття

ЗМІСТ

ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. НЕОХРИСТИЯНСКІ, ОРІЄНАЛІСТСЬКІ ТА СИНТЕТИЧНІ РЕЛІГІЇ В ХХ СТОЛІТТІ 6
1.1 Неохристиянскі релігії в ХХ столітті 6
1.2 Орієналістські релігії 10
1.3 Синтетичні релігійні рухи 14
РОЗДІЛ 2. САТАНІЗМ, НЕОЯЗИЧНИЦТВО ТА СИНТЕТИЧНІ РЕЛІГІЇ В ХХ СТОЛІТТІ 18
2.1 Езотеричні релігії ХХ століття 18
2.2 Особливості виникнення та розвитку неоязичництва 21
2.3 Сатанізм та його типологія 26
ВИСНОВКИ 30
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 33

ВСТУП

Науковці, які вивчали і вивчають певний феномен, зустрічаються перш за все з тим, як термінологічно визначити його. Щодо новітніх течій, то це зробити, як виявилося, інколи важко. Ще й досі немає єдиного, загальновизнаного терміну, який би позначив все різноманіття новітніх явищ в релігійній сфері. Тому й існує така безліч понять, якими описують, власне, одне й те ж явище. Серед найбільш вживаних сьогодні є секта, тоталітарна секта, культ, псевдокульт, психокульт, квазірелігія, неорелігії, новітні релігійні течії, позавіросповідна містика тощо. Але кожний термін викликає у нас різні асоціації. Залежно від використаного слова змінюються і наші настрої, і відношення до явища, хоча суть явища лишається незмінною.
Для наукового дослідження найбільш привабливими є такі терміни, які не несуть ніякого емоційного навантаження, бо тільки в цьому випадку можна гарантувати найбільшу об’єктивність підходу до явища.
Розділяючи позиції провідних академічних вчених Англії, Італії, Америки, Канади, пропонуємо для опису та аналізу сучасних релігійних явищ використовувати термін «нові релігійні течії»«. Останній – дуже місткий, за ним стоять десятки різноманітних релігійних громад, які не мають нібито нічого спільного, і єдине, що їх об’єднує, це те, що вони в більшості своїй виникли у другій половині XX століття. Незважаючи на те, що нові релігійні течії як поняття покривають собою різні за характером явища сучасного релігійного новаторства або релігійного модернізму, воно має величезні переваги. Термін цей – емоційно нейтральний.
Актуальність дослідження. Поява у другій половині XX століття новітніх явищ в релігійному житті суттєво змінила релігійний облік світу і сучасного віруючого. Релігійна статистика, поруч із традиційними (історичними) релігійними системами світобачення та боговшанування, фіксує виникнення і діяльність альтернативних релігій – нових релігійних течій.
Вони непросто входять в сучасне життя нашого суспільство, несучи з собою багато проблем. Крім таких очевидних негативних наслідків, як трагедії масового суїциду чи асоціальна орієнтація і сектантська замкненість послідовників нових релігійних течій, мало хто говорить про глибинні зміни в свідомості, навіть архетипі сучасної людини. Але в діяльності нових релігійних течій неможливо водночас не бачити позитивних моментів: адекватність вчення і діяльності потребам часу і конкретного середовища, плюралізація релігійного життя і варіативність релігійного досвіду. Неоднозначність процесів, які пов’язані з виникненням і функціонуванням нових релігійних течій, потребують серйозної уваги.
Проблему нових релігій ХХ століття досліджували такі вчені, як Горак Г.І., Дорошенко Д., Дудар М., Филипович Л., Калінін Ю., Харьковщенко Є., Кислюк К.В., Кучер О.М., Крівєлєв. І.А., Колодний А.М., Угринович О. та ін. Загальний огляд досліджень, присвячених вивченню даного питання, свідчить про недостатнє висвітлення даної тематики у науковій літературі.
Мета дослідження полягає в характеристиці існування та функціонування нових релігій ХХ століття. Для досягнення мети були поставлені такі завдання:
1. Охарактеризувати неохристиянскі релігії в ХХ столітті;
2. Проаналізувати орієналістські релігії;
3. Дослідити синтетичні релігійні рухи;
4. Дати характеристику езотеричним релігіям ХХ століття;
5. Коротко охарактеризувати особливості виникнення та розвитку неоязичництва;
6. Визначити особливості сатанізму та проаналізувати його типологію.
Об’єктом дослідження є релігійне життя в Україні.
Предметом дослідження є новітні релігійні рухи і течії в ХХ столітті.
Під час вирішення визначених завдань використовувались наступні методи дослідження:
1. Загальнонауковий: синтез, аналіз та порівняння наукової літератури для теоретичного підґрунтя дослідження.
2. Статистичний: для характеристики певних статистичних даних дослідження.
3. Метод синтетичного аналізу. Полягає у вивчені сукупності елементів, що утворюють систему.
Практична цінність роботи полягає в узагальнені знань про новітні релігійні рухи і течії в ХХ столітті. Дослідження може використовуватися в навчальних цілях.
У відповідності до поставлених мети та конкретних завдань дослідження, визначено структуру роботи. Вона складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку використаної літератури.