Роль піару в державних структурах

ЗМІСТ

ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1.ВЛАДА І ПОЛІТИЧНА КОМУНІКАЦІЯ 6
1.1 Структура і функції PR органів державного управління у технології формування позитивного іміджу 6
1.2 Заходи у системі державного управління 12
РОЗДІЛ 2. ПРАКТИКА ОРГАНІЗАЦІЇ УРЯДОВОЇ КОМУНІКАЦІЇ 17
2.1 Організація взаємодії органів влади і громадськості як основа політичної і господарської стабільності регіону 17
2.2 Психологічні аспекти урядового в сучасних умовах: комунікаційні канали впливу влади на громадську думку 19
2.3 PR як умова успішного функціонування органів місцевого самоврядування 23
РОЗДІЛ 3. PR-ТЕХНОЛОГІЇ ФОРМУВАННЯ МІЖНАРОДНОГО ІМІДЖУ ДЕРЖАВИ 29
ВИСНОВКИ 39
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ 41

ВСТУП

Досвід державного і демократичного будівництва в Україні вимагає принципово нових підходів до здійснення політичної комунікації в суспільній сфері, ніж це було за так званої тоталітарної доби.
Тоді було просто. Вузьке коло найвищих посадових осіб приймає рішення, і величезна армія бійців партійно-державного апарату втілює його в життя. З незадоволеними розмова коротка: адмінресурс.
Модель політичної поведінки і комунікації влади з народом була цілком логічною і зрозумілою. Оскільки влада аж ніяк не залежала від народу, джерелом влади була вона сама, ця самодостатність і визначала одноканальний характер комунікації: згори – донизу.
Правда, не можна сказати, що громадська думка тоді не вивчалася взагалі. Попри те, що соціологія та політологія животіли на Заході з тавром «лженаук», по лінії партійних комітетів та спеціальних служб збиралася інформація щодо суспільних настроїв. Йшла вона під грифом «таємно» або й «цілком таємно», споживали її, знову-таки, лише перевірені на предмет лояльності до режиму представники найвищої політичної еліти суспільства.
Коли було відкрито шлюзи гласності, розпочалися трансформаційні процеси, влада втратила контроль над інформаційним простором, оскільки тогочасна політика і правляча еліта не змогли перебудуватися до нових умов.
Ситуація змінилася кардинально. Позаяк у Конституції України та інших нових незалежних держав записали, що джерелом влади є народ, тож народ, а з ним і мас-медіа в це повірили. І розпочалось для влади нове життя. Для того щоб рішення влади підтримувало суспільство, треба налагоджувати діалог.
Зрозуміло, що нова ситуація вимагає нових моделей політичної комунікації, нових людей, які працюють у владних структурах, нової психології і, певна річ, принципово нового досвіду як для держслужбовців, так і для пересічних громадян.

Проблему ролі піару в державних структурах досліджували такі вчені, як Почепцов Г. Г., Нижник Н. Р., Мендісабаль Л., Королько В. Г., Зернецька О. В, Блек С. та ін. Загальний огляд досліджень, присвячених вивченню даного питання, свідчить про недостатнє висвітлення даної тематики у науковій літературі.
Об’єктом дослідження є імідж держави на внутрішній та міжнародній арені.
Предметом дослідження є методи та засоби покращення іміджу України як держави як у внутрішній, так і в зовнішній політиці.
Мета дослідження полягає в характеристиці ролі піару в державних структурах. Для досягнення мети були поставлені такі завдання:
1. Охарактеризувати структуру і функції PR органів державного управління у технології формування позитивного іміджу;
2. Визначити заходи у системі державного управління;
3. Проаналізувати організацію взаємодії органів влади і громадськості як основа політичної і господарської стабільності регіону;
4. Дати характеристику психологічним аспектам урядового в сучасних умовах: комунікаційні канали впливу влади на громадську думку;
5. Коротко охарактеризувати PR як умову успішного функціонування органів місцевого самоврядування;
6. Дослідити PR-технології формування міжнародного іміджу держави.
Під час вирішення визначених завдань використовувались наступні методи дослідження:
1. Теоретичний: синтез, аналіз та узагальнення наукової літератури для теоретичного підґрунтя дослідження.
2. Метод порівняльного аналізу для порівняння різних нормативно-правових джерел.
3. Статистичний: для характеристики певних статистичних даних дослідження.
4. Метод ретроспективного аналізу: для порівняння нормативно-правових актів у різні роки.
5. Метод синтетичного аналізу. Полягає у вивчені сукупності елементів, що утворюють систему.
Практична цінність роботи полягає в узагальнені знань про роль піару в державних структурах
У відповідності до поставлених мети та конкретних завдань дослідження, визначено структуру роботи. Вона складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаної літератури.