Вплив фактору ЄС на функціонування іміджу Туреччини в період інтеграції Європи

ПЛАН

ВСТУП…………………………………………………………………………………………………………..3

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ІМІДЖУ КРАЇНИ…………………………………….6
1.1. Загальне поняття іміджу країни……………………………………………6
1.2. Імідж країни: функції та особливості………………………………….10

РОЗДІЛ ІІ. ВПЛИВ ІМІДЖУ ТУРЕЧЧИНИ НА ЇЇ ВІДНОСИНИ З ЄС…………..15
2.1. Імідж Туреччини через призму сьогодення…………………………..15
2.2. ЄС як багатонаціональна інтеграційна організація. Структура і функції……………………………………………………………………………………….18
2.3. Туреччина і ЄС – перспективи подальших стосунків…………….26

РОЗДІЛ ІІІ. ОСНОВНІ ЧИННИКИ ВПЛИВУ НА ФУНКЦІОНУВАННЯ ІМІДЖУ ТУРЕЧЧИНИ…………………………………………………………………………………34

ВИСНОВОК…………………………………………………………………………………………………38

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ……………………………40

ДОДАТОК 1

ВСТУП

На сьогоднішній день інтеграційний розвиток будь-якої держави неможливий без участі інших держав, які утворюючи певні спільноти створюють тим самим спільні арени для подальших дій, розвитку. Ці держави можуть залучати інших членів. Туреччина є однією з високо розвинутих держав, але тим не менше вона вже не перший рік стукає у двері ЄС. Вважаючи, що одним з найголовніших є саме такий чинник як імідж, ми прагнемо донести до громадськості, чому саме імідж є головним „каменем спотикання” на шляху вступу до ЄС.
Актуальність теми курсової роботи полягає у тому, що у сучасному світі, коли прогрес не стоїть на місці все більшого і більшого значення набувають різноманітні взаємовідносини на міждержавних рівнях. Розвиток різноманітних країн не стоїть на місці – вони прагнуть всебічно розвиватися. Туреччина, як відомо, є однією з провідних країн у різноманітних галузях (наприклад, туризм, готельна справа, енергетика, кондитерська справа, виробництво різноманітних шкіряних виробів) і членом різних організацій, наприклад, НАТО.
Але, як не парадоксально ось вже 48 років ніяким чином не може стати повноправним членом Європейського Співтовариства, а лише другорядним. Ось чому важливо донести справжню ситуацію, що лежить в основі турецького звершення до ЄС і показати дійсні шляхи вирішення цієї проблеми.
Цьому питанню присвячено ряд праць іноземних і українських діячів (Савельєва А.О. „Між Європою і Азією”, Старченков Г.І. „Туреччина – довгий шлях у Євросоюз”, Мхитарян М.І. „Євроінтеграційний досвід Туреччини”).
Об’єктом дослідження є імідж країни як визначний фактор її позицій на міжнародній арені.
Предмет курсової роботи вплив іміджу Туреччини на її інтеграцію в ЄС.
Географічні межі охоплюють всі країни Європи та СНД.
Хронологічні рамки – дана робота включає період від кінця 50-х років ХХ ст. і до сьогодення.
Мета роботи – вивчити сутність поняття „імідж країни” і як наслідок – виявити соціальні, економічні, релігійні, політичні причини, які унеможливлюють вхід країни до ЄС, визначити наслідки довготривалої роботи щодо вступу у ЄС.
Для досягнення цієї мети поставлені наступні завдання:
– визначити сутність поняття та з’ясувати функції іміджу;
– охарактеризувати види іміджу;
– ознайомитися з ЄС як багатофункціональною організацією;
– визначити, які саме функції виконують європейські інститути;
– охарактеризувати сучасний стан Туреччини;
– визначити, які саме перспективи подальших стосунків Туреччини і ЄС.
Гіпотези:
1) Імідж Туреччини впливає на її інтеграцію;
2) ЄС не згідна прийняти мусульманську країну;
3) Тероризм як одна з загроз для світу не впускає Туреччини до ЄС.
Методи:
1) синтез і узагальнення матеріалу;
2) ретроспективний аналіз;
3) збір інформації і групування;
4) формально-догматичний, який включає такі прийоми як опис і аналіз іміджу, його пояснення і функціонування.
Теоретичне значення. Ці матеріали на практиці можуть бути використані, як додатковий матеріал на заняттях з країнознавства Туреччини, географії світу (зарубіжних країн), на практичних заняттях з іноземної мови. До цієї мови можна звертатися в разі виникнення питань на тему „імідж країни”, „ЄС, як багатонаціональна європейська організація”.
Характер проблеми і поставлені завдання передбачають структуру роботи, яка складається із вступу, трьох розділів (включаючи і практичний розділ), висновків, списку використаних джерел і літератури, додатку.