Порівняльний аналіз перекладів поезій Е Дікінсона

ПЛАН
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНИЙ АНАЛІЗ ПОЕТИЧНИХ ТВОРІВ:
1.1 Походження поезії. Ритміка як головна жанрова особливість поетичного мовлення;
1.2 Лексичні особливості поезії. Тропи;
1.3 Стилістичні особливості поезії. Синтаксичні засоби.
РОЗДІЛ 2. ПЕРЕКЛАДОЗНАВЧІ ОСОБЛИВОСТІ ПОЕТИЧНИХ ТВОРІВ:
2.1 Особливості поетичного перекладу;
2.2 Основні принципи поетичного перекладу.
РОЗДІЛ 3. СТИЛІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПОЕЗІЇ ЕМІЛІ ДІКІНСОН:
3.1 Особливості авторського стилю поетеси;
3.2 Лінгво-стилістичний аналіз перекладів на метро-ритмічному та фонетичному рівнях;
3.3 Лексичний рівень поетичного тексту.
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ

ВСТУП

Поезія – одна з найдавніших форм мистецтва. Вона виникла зі співів та музики. У давні часи поезія була засобом оспівуванням богів. Крім того, у поетичних творах переказувалися найважливіші історичні події. Під час еволюції поезії як літературної форми виникало багато дискусій щодо визначення цього терміна. На думку Страбона (58 р. до н.е. – 24 р. н.е.), поезія – маска для історичних та наукових істин. Англійські письменники В. Вордсворт, С. Колерідж та їх сучасники протиставляють поезію науці. С. Колерідж вважав, що віршована мова – протилежна не до прози. Він протиставляє поезію з наукою, а прозу з метричною організацією тексту. І.-Р. Бехер був прихильником думки, що поезія – не тільки метричне явище, а й багатство образів, глибина почуття, ідей та особистості, яка її творить. У сконденсованій формі поезія передає цілу гаму емоцій.
Однією з найвідоміших письменниць, яка за допомогою поезії зуміла передати своє унікальне світобачення та багатство внутрішнього світу, є Емілі Дікінсон. Її вірші торкаються тем всесвіту, життя і смерті природи і кохання. Американський науковець Деніс Доног виділяє у ліриці Е. Дікінсон два напрямки: перший відображає очікування, жагу, душевні передчуття, страх; інший – втрату, відчай, жах та смерть. Поезія Е. Дікінсон вражає простотою форми та довершеністю змісту, що не завжди можна вдало відтворити у перекладі.
Актуальність теми дослідження визначається тим, що поезія – найважчий жанровий різновид для розуміння та перекладу. Вірші Е. Дікінсон, незважаючи на зовсім малий обсяг (інколи одна строфа) здатні зосередити в собі вічні істини, власні думки поетеси, які тонко завуальовані за допомогою розмаїття художніх засобів. Це викликає великий інтерес до них з точки зору літературознавця, лінгвіста, перекладача, філософа та просто мислячої людини. Аналіз її творчості та перекладів може сприяти розумінню основних ідей письменниці, допомогти осягнути її творчий феномен.
Метою роботи є цілісний і багатоаспектний аналіз поезій Е. Дікінсон та її перекладів.
Для досягнення мети дослідження необхідно виконати такі завдання:
 визначити жанрові особливості поезії;
 з’ясувати значення троп та синтаксичних стилістичних фігур у віршах;
 виділити головні принципи та специфіку поетичного перекладу;
 здійснити порівняльний аналіз перекладів поезії Е. Дікінсон «I took my Power in my Hand» на метричному, фонетичному та лексичному рівнях;
 систематизувати отримані дані і визначити їх практичне значення.
Об’єктом дослідження виступає поезія Емілі Дікінсон, а саме «I Took my Power in my Hand». Предметом дослідження є порівняльний аналіз перекладів цієї поезії.
У курсовій роботі на різних етапах використовувались наступні методи дослідження: метод аналізу та синтезу – при дослідженні змісту поезії Емілі Дікінсон; структурно-семантичного аналізу, компаративістики та кількісного методів – при порівнянні перекладів; описовий – при розкритті термінів «поезія» та «поетичний переклад».
Практичне значення роботи полягає у можливості використання її основних положень та результатів на заняттях, де вивчається творчість Емілі Дікінсон та поезія загалом; на заняттях з поетичного перекладу, лінгвістики та стилістики. Крім того, робота сприятиме популяризації поезії серед молоді.
Структура курсової роботи є такою: вступ; основна частини, яка складється з 3-х розділів; висновки; список використаних джерел та літератури, який налічує 12 вітчизняних та 25 іноземних джерел.