Народні вірування та традиції в українській фразеології (рослини)

60 грн.

Скачати курсову роботу

Купити в 1 клік
Додати в бажання
Додати в порівняння
Категорія:Філологія

План
Вступ……………………………………………………………………………………………..3
Розділ 1. Українські фраземи та паремії із компонентами дуб, верба,
осика та калина………………………………………………………………………………7
Розділ 2. Семантика компонентів горох, гречка, коноплі та гарбуз в усталених словосполученнях…………………………………………….21
Висновки………………………………………………………………………………………33
Список використаних джерел та літератури……………………………………………………………………………………..34

Вступ
Фразеологія – це скарбниця народу. У фразеології української мови репрезентовані найрізноманітніші сфери буття народу: його історію, особливості суспільних взаємин минулих епох, виборчої діяльності і побуту, морально-етичного кодексу і родинних стосунків, у ній знайшли відображення своєрідність тваринного і рослинного світу, географічного оточення і природних умов тощо. Бувають такі крилаті вирази, які з дивною влучністю виражають суть досить складних явищ. Багата мова – це не тільки численні слова-синоніми, а й інші виразові засоби, що роблять її красивою та образною, гнучкою та експресивною і передають найменші порухи нашого серця. Серед мовних перлин чи не найбільше виділяються усталенні вирази – фразеологізми, що виражають думки і сподівання самих мовців, їх історію, побут, культуру, єднають різні покоління, а то й переплітаються ніби на крилах, від народу до народу. Влучність і крилатість фразеологізмів робить їх більш доступними, зрозумілими та загальновживаними.
Національна специфіка мови може виявлятися на різних її рівнях, але найбільш яскраво вона представлена у фразеології, і не тільки в окремо взятому фразеологізмі, а й у всій фразеологічній системі в цілому. Процес розуміння й аналізу фразеологізмів як мовних знаків національної культури – це шлях до пізнання менталітету народу.
В українському мовознавстві ще немає узагальнених праць, у яких були всебічно проаналізовані і статистично обстежені фольклорні надходження до фразеологічного фонду мови. У зв’язку з тим, що багато фразеологізмів належать до етимологічно затемнених (з погляду сучасних мовознавців) та широкою палітрою їх семантики, вони потребують наукового коментування як у фольклорних збірках, так і в фразеологічних працях. На цій основі можна вести мову про актуальність даної теми в сучасних умовах.
У семантичній структурі лексико-семантичної групи рослина у прямому номінативному значенні виділяються: 1) Категоріально-лексична сема неістота; 2) Категоріально-лексична сема ‘рослина’; 3) Диференційна сема родового значення (‘дерево’–‘кущ’–‘трав’яна рослина’); 4) Диференційні семи видового значення відображають у структурі фітосемізма риси, за якими рослину ідентифікують. Набір цих сем у семантиці кожної назви рослини є індивідуальним, неповторним (наприклад, береза – яблуня). Вони відіграють важливу роль у розвитку похідних значень і в утворенні словосполучень різного ступеня стійкості; 5) Конотативні семи. Їх слід поділяти на раціональні та емотивні, оскільки перші відображають різні несуттєві з погляду номінації ознаки рослин, а також супутні найрізноманітніші стереотипні асоціації. Конотативні семи є стійкими у межах однієї мови, виявляють відносність при міжмовному зіставленні.
Перші чотири семи складають семантичний базис слова у прямому номінативному значенні; конотативні семи – величина змінна.
Фраземи та паремії засвідчують в усталеній і відтворюваній формі набір сем реалізований у словосполученні чи реченні, що лягли в основу усталеної мовної одиниці.
Актуальність дослідження та розробки даного питання полягає у:
1. Більш повному висвітленні основних аспектів семантики українських фразеологізмів.
2. Виявленні подібності фразеологічних одиниць між українською фразеологією та фразеологією інших слов’янських народів.
Об’єктом дослідження даної роботи є фразеологічні одиниці, пов’язані з рослинами в контексті їх походження та семантики.
Предметом дослідження даної роботи є семантика деяких фразеологізмів.
Мета даної роботи – розглянути деякі фразеологізми, зробити певний аналіз семантичної структури цих стійких виразів, що на мою думку, допоможе краще вивчити походження фразеологізмів з урахуванням їхнього семантичного значення.
Завдання даної роботи полягає у дослідженні фітосемантики відповідних фразеологізмів. Крім того, до завдань даного дослідження відноситься:
1. Прослідкування історії утворення фразеологізмів, пов’язаних із рослинами.
2. Виявлення особливостей вірувань та традицій українського народу, що стало приводом розробки більш детального дослідження семантики фразеологізмів.
3. Встановлення ролі та значення народних вірувань та традицій в розвитку фразеології як науки.
Питанням семантики фразеологізмів займалися ряд визначних вчених . Найґрунтовніше, на мою думку, тему фразеології виклав у своїй праці “Українська народна фраземіка: трансформація образу” Кононенко В.І . Також слід зазначити працю дослідника фразеології Знойко О.П. “Міфи Київської землі та події стародавні”, де автор детально виклав міфи походження рослин, зазначених у цій роботі. Килимник А.С. у праці “Український рік у народних звичаях в історичному освітленні” подав повну характеристику українських звичаїв, в яких відобразився менталітет нашої нації. Праця митрополита Іларіона цікава тим, що автор детально виклав всі дохристиянські вірування наших предків, що значною мірою полегшило визначити семантику деяких фразем. У ряд таких праць можна поставити і працю С.Плачинди, у якій дослідник намагався як найкраще висвітлити проблеми походження давньоукраїнських фразеологізмів. Проблеми семантики найкраще висвітлені у праці Жукова В.П. “Семантика фразеологических оборотов”. У зазначеній праці відомий фразеолог подав повний аналіз особливостей визначення сем у фразеологічних одиницях. Відповідно аналогічну роботу виконав наш вітчизняний науковець Зайченко Н.Ф. у своїй статі “До питань про системні закономірності в лексико-семантичній групи зоосемізмів”, яка лягла в основу написання цієї курсової.
Дане дослідження складається із вступу, двох розділів, висновків, посилань, списку використаних джерел та літератури.
У першому розділі розглядається походження і семантика усталених виразів із лексемами верба, дуб, осика та калина.
У другому розділі подана детальна характеристика походження та семантики фразеологічних компонентів горох, гречка, коноплі та гарбуз.

1. Оплата на сайті проводиться в режимі онлайн у будь-який можливий спосіб при оформленні замовлення. Обрати спосіб оплати можна на сторінці оформлення платежу та зазначення даних клієнта.

2. Доставка електронних файлів проводиться протягом 15 хвилин з моменту отримання та підтведження оплати з боку платіжної системи. В разі, якщо листа немає, потрібно перевірити папку СПАМ. Якщо і там немає, напишіть нам на пошту або в онлайн чат, зазначивши назву файла, час та спосіб оплати. Ми вишлемо вам листом у відповідь.

3. Усі текстові документи, надані виключно в якості зразка з метою ознайомлення та допомоги при написанні власних наукових досліджень.

Гарантія повернення коштів. В разі, якщо файл, який ви отримали, не відповідає опису або взагалі не відкривається, ми вишлемо робочий файл або повернемо вам гроші.

Відгуки

Відгуків немає, поки що.

Будьте першим, хто залишив відгук “Народні вірування та традиції в українській фразеології (рослини)”“

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

5 + 11 =

грн.
© Всі права захищені - 2022, Офіс Алекс
Кнопка звʼязку
Замовити дзвінок
Повідомлення успішно відправлено
Ми перетелефонуємо вам найближчим часом.