Особливості етикету в віртуальній англомовній комунікації

ЗМІСТ

ВСТУП 3

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЕТИКЕТУ В АНГЛОМОВНІЙ КОМУНІКАЦІЇ 6
1.1. Загальнолінгвістичні аспекти феномена етикету 6
1.2. Інтернет-повідомлення та сучасні підходи до їх дослідження у лінгвістиці 12

РОЗДІЛ 2. ЕТИКЕТ В СУЧАСНІЙ ВІРТУАЛЬНІЙ АНГЛОМОВНІЙ КОМУНІКАЦІЇ ТА ЙОГО ОСОБЛИВОСТІ 22
2.1. Характерні риси спілкування в англомовному комп’ютерному середовищі 22
2.2. Динамічність нетикету як чинник ефективної віртуальної комунікації 26

ВИСНОВКИ 36
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 38

ВСТУП

Електронний зв’язок та, відповідно, електронне спілкування сьогодні надзвичайно поширене. До засобів електронного зв’язку відносять електронну пошту, програми швидкого спілкування ICQ або QIP, програму для живої розмови і відеоспілкування Skype, а також чати і форуми на різних порталах.
В інтернет-спілкуванні, як і в звичайних діалогах та епістолярному жанрі, є свій кодекс поведінки: мережевий етикет. Інші назви цього кодексу – сетікет, нетикет.
Актуальність дослідження. Якщо вивчити Інтернет, можна з прикрістю помітити, що більшість молоді незнайома з правилами елементарного спілкування і поведінки, з постулатами пристойності і взаємоповаги. Незнання мережевого етикету створює масу проблем всім, хто спілкується. Загальна помилкова думка: електронна пошта простіша за звичайну, в ній не обов’язково дотримуватися правил. Не всі можуть постійно відстежувати повідомлення, що надходять, і відразу на них відповідати. Життя реальне – нібито важливіше. Але це зовсім не так.
Правила пристойності вимагають, щоб листи від друзів, родичів і знайомих не залишалися без відповіді довгий час. Посилаючи пост для конференції, відправляючи комусь лист, автор тим самим теж витрачає чужий час. При відсиланні електронних повідомлень слід враховувати, що у користувачів різні можливості Інтернету. Тому не кожному зручно отримувати об’ємні файли, ілюстрації, упаковані фільми або програми. Саме тому, дослідження особливостей етикету в віртуальній англомовній комунікації виявляється дуже актуальним.
Проблему особливостей етикету в віртуальній англомовній комунікації досліджували такі вчені, як Артюнова С. А., Бєлова А. Д., Засєкіна Л. В., Рамський Ю.С., Рещіна О.В., Столярова М. О. та ін. Незважаючи на це, залишаються питання, що потребують подальшого опрацювання.
Мета дослідження полягає в характеристиці особливостей етикету в віртуальній англомовній комунікації. Для досягнення мети були поставлені такі завдання:
1. Охарактеризувати загальнолінгвістичні аспекти феномена етикету;
2. Узагальнити інформацію про інтернет-повідомлення та сучасні підходи до їх дослідження у лінгвістиці;
3. Проаналізувати характерні риси спілкування в англомовному комп’ютерному середовищі;
4. Дослідити динамічність нетикету як чинник ефективної віртуальної комунікації.
Об’єктом дослідження є процес комунікації в віртуальному середовищі.
Предметом дослідження є англомовне спілкування різних типів в мережі Інтернет.
Під час вирішення визначених завдань використовувались наступні методи дослідження:
1. Загальнонауковий: синтез, аналіз та порівняння наукової літератури для теоретичного підґрунтя дослідження.
2. Діалектичний метод використовувався з метою пояснення виникнення та розвитку певних поглядів і теорій.
3. Логіко-семантичний метод сприяв визначенню понять за допомогою аналізу їх ознак, відношень між мовними висловами та дійсністю, саме цей метод допоміг визначенню понятійного апарату, що застосовується у дослідженні.
4. Порівняльний метод був використаний з метою порівняння поглядів різних науковців на поняття, що аналізуються в дослідженні.
5. Метод лексико-семантичного аналізу для аналізу текстів з чатів, форумів та інших ресурсів в мережі Інтернет.
6. Табличний: для створення таблиць в роботі.
Практична цінність роботи полягає в узагальнені знань про особливостей етикету в віртуальній англомовній комунікації. Дослідження може використовуватися в навчальних цілях.
У відповідності до поставлених мети та конкретних завдань дослідження, визначено структуру роботи. Вона складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку використаної літератури.