Формування культури мови школярів на уроках української мови в старших класах

ЗМІСТ

ВСТУП 3

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ НАВЧАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ В СЕРЕДНІЙ ШКОЛІ
1.1. Проблема уроку в сучасній лінгводидактиці
1.2. Концептуальні засади навчання української мови
1.3. Мета, завдання й особливості навчання української мови у профільній ланці
1.4. Рідна мова – основа інтелектуального і духовного розвитку особистості

РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ УРОКІВ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ В СТАРШИХ КЛАСАХ
2.1. Основні підходи до навчання української мови та формування особистості випускника
2.2. Особливості узагальнення і систематизації найважливіших відомостей з мови
2.3 Форми занять з мови у старших класах

РОЗДІЛ 3. ОСНОВНІ ПІДХОДИ ДО ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРИ МОВИ ШКОЛЯРІВ-СТАРШОКЛАСНИКІВ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
3.1. Поглиблення і систематизація знань, умінь і навичок з культури мовлення
3.2. План-конспект уроку на тему: «Письмовий переказ із творчим завданням»
3.3 План-конспект уроку на тему: «Загальні відомості про виникнення й розвиток риторики як мистецтва красномовства»
3.4 План-конспект уроку на тему: «Ознаки культури мови. Правила мовлення»

РОЗДІЛ 4.

ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ

ВСТУП

Основною формою навчання в старших класах був і залишається урок, отже, йому належить провідна роль у підвищенні результативності навчання, розвитку й виховання учнів, навчанні їх культурі мови. Урок – це інструмент виховання й розвитку особистості. Якої б модифікації не зазнавала його структура, урок є стрижнем, навколо якого розташовуються інші форми навчальних занять незалежно від типу школи.
Для раціональної організації навчання, особливо в старших класах, враховуючи обсяг навчального матеріалу, його об’єктивну складність, малу кількість годин лише традиційних уроків усіх типів часто не вистачає. Тому урок, як і вся система навчання мови, останнім часом зазнає істотних змін. Інноваційні процеси, що відбуваються сьогодні в освіті, спричиняють виникнення нових підходів до організації й проведення уроку української мови.
У шкільній практиці з’являються нетрадиційні, або нестандартні уроки, що найчастіше проводяться саме в старших класах. У лінгводидактиці існують різні класифікації нетрадиційних форм навчання, що свідчить про складність питання.
Актуальність дослідження. Сучасний урок української мови – це поліфункціональне, багатоаспектне явище в навчально-виховному процесі. Він характеризується низкою особливостей.
Найголовніша його особливість – виховання мовної особистості, національно свідомого громадянина України. На уроці реалізуються комунікативно-діяльнісний, українознавчий, функціонально-стилістичний та інші аспекти навчання мови. Саме він забезпечує комплексний підхід до навчання і виховання, реалізацію найголовніших цілей дидактично-розвивальної та виховної. На уроці розкривається краса й багатство української мови та створюються умови для їх засвоєння учнями і користування у своїй комунікативній діяльності.
Уроки про багатство української мови, її роль у розвитку культури нашого народу, долученій до шедеврів світової літератури, ознайомленні з історією, традиціями сього та інших народів активно впливають на формування національно свідомої, патріотично налаштованої особистості, що з повагою ставиться до інших народів, їхніх мов та культур.
Сучасний урок активно впливає на розвиток пізнавальних і творчих здібностей особистості. Він дозволяє реалізовувати ідеї когнітивної та комунікативної методики, перевести їх у практичну площину. А це означає, що саме на уроці велика увага приділяється розвиткові пізнавальної діяльності учнів, логічного і критичного мислення, творчих умінь і навичок. Це передбачено Державним стандартом базової і повної середньої школи. Отже, необхідні знання, уміння і навички пізнавального і творчого типу, розвиток яких здійснюється на уроках української мови.
Ще однією особливістю сучасного уроку є його мовленнєва спрямованість. Робота з розвитку зв’язного мовлення кінцевою метою має мовленнєву готовність учнів, сформованість їхньої комунікативної компетенції. Досягти цього можна, розвиваючи пізнавальні і творчі здібності учнів на всіх етапах навчання мови [59, c. 79].
На уроках української мови здійснюється моральне й естетичне та етичне виховання, що передбачає особистісний підхід до навчання. Адже рідна мова є саме тим навчальним предметом, що дозволяє виховувати глибоко моральну, гуманну, духовно багату особистість, здатну творити добро і протистояти злу.
Засвоєння мовної системи, її виражальних засобів позитивно впливає не тільки па формування його загальнолюдських моральних якостей та національного менталітету. Перед уроками української мови стоїть завдання виховувати естетичне ставлення до самої мови як феномену людства й витвору народу.
Методику проведення уроку української мови висвітлено в дослідженнях О.Біляєва, Т.Донченко, С.Карамана, І.Олійника, М.Пентилюк, К.Плиско, О.Савчеико, В.Сухомлинського, О.Хорошковської, С.Чавдарова та ін. Значний внесок у вивчення проблеми сучасного уроку мови в старших класах зроблено вітчизняними методистами О.Біляєвим, А.Галетовою, Н.Голуб, Л.Забаштою, С.Караманом, Г.Шелеховою та ін.
Мета дослідження полягає в характеристиці особливостей формування культури мови школярів на уроках української мови в старших класах. Для досягнення мети були поставлені такі завдання:
1. Проаналізувати концептуальні засади навчання української мови;
2. Узагальнити інформацію про урок в сучасній лінгводидактиці;
3. Охарактеризувати мету, завдання й особливості навчання української мови у профільній ланці;
4. Дослідити основні підходи до навчання української мови та формування особистості випускника;
5. Визначити особливості узагальнення і систематизації найважливіших відомостей з мови;
6. Описати форми занять з мови у старших класах;
7. Дати характеристику особливостям поглиблення і систематизації знань, умінь і навичок з культури мовлення;
8. Розробити конспекти уроків, спрямованих на формування культури мови школярів на уроках української мови в старших класах.
Об’єктом дослідження є методико-педагогічні засади навчання української мови в середній школі в Україні.
Предметом дослідження є урок української мови, орієнтований на формування культури мови школярів в старших класах.
Під час вирішення визначених завдань використовувались наступні методи дослідження:
1. Загальнонауковий: синтез, аналіз та порівняння наукової літератури для теоретичного підґрунтя дослідження.
2. Діалектичний метод використовувався з метою пояснення виникнення та розвитку певних поглядів і теорій.
3. Логіко-семантичний метод сприяв визначенню понять за допомогою аналізу їх ознак, відношень між мовними висловами та дійсністю, саме цей метод допоміг визначенню понятійного апарату, що застосовується у дослідженні.
4. Порівняльний метод був використаний з метою порівняння поглядів різних науковців на поняття, що аналізуються в дослідженні.
5. Дидактико-педагогічний: для розробки планів-конспектів уроків.
Практична цінність роботи полягає в узагальнені знань про формування культури мови школярів в старших класах. Дослідження може використовуватися в навчальних цілях.
У відповідності до поставлених мети та конкретних завдань дослідження, визначено структуру роботи. Вона складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків та списку використаної літератури.
У вступі дається визначення теми, розкриваються актуальність, об’єкт, ставляться мета та завдання роботи.
У першому розділі розглядаються теоретико-методологічні основи навчання української мови в середній школі.
У другому розділі аналізуються особливості уроків української мови в старших класах.
У третьому розділі характеризуються основні підходи до формування культури мови школярів-старшокласників на уроках української мови.
Четвертий розділ присвячено безпеці життєдіяльності.
У висновках підводиться підсумок проведеного дослідження.
У списку використаної літератури подаються джерела, на основі яких було здійснене дослідження.
В додатках наведено зразки планів-конспектів уроків, що ілюструють теоретичну частину дослідження.