Англомовні запозичення у французькій пресі

ЗМІСТ
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1 ФУНКЦІОНАЛЬНА СПРЯМОВАНІСТЬ ДРУКОВАНИХ ЗМІ ФРАНЦІЇ 7
1.1. Функції преси 7
1.2. Функціональний аспект мови французької публіцистики 19
1.3. Роль преси у житті суспільства 24
1.4. Лексичні маркери газетного стилю 28
1.4.1. Англійські запозичення в мові французької преси 33
1.5. Соціальна обумовленість функціональних змін у мові французької публіцистики 42
1.6. Тенденції мовних змін у французькій публіцистиці кінця ХХ – початку ХХІ століття 43
РОЗДІЛ 2 АНГЛОМОВНІ ЗАПОЗИЧЕННЯ У ТЕКСТАХ ГАЗЕТИ “LE MONDE” 48
2.1. Семантичний аналіз англійських слів-запозичень 48
2.2. Класифікація англомовних запозичень за їх морфологічними ознаками………………………………………………………………………….59
2.3. Структурний аналіз англомовних запозичень 65
ВИСНОВКИ 72
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 75
ДЖЕРЕЛА ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ 82
ДОДАТОК А 83

ВСТУП
Лексика будь-якої мови ніколи не може в існуючому складі вичерпно відбити всю безмежність людського досвіду і навколишнього світу, з огляду на це, більшість лексико-семантичних рядів і мікросистем кожної мови перебуває завжди у відкритому стані, тобто є налаштованою на появу все нових і нових інновацій. Оскільки ж потреба в цих інноваціях може виникати за будь-якого акту спілкування, вона повинна задовольнятися негайно, тому системні відношення в лексиці повинні бути дуже гнучкими і різноманітними. Відкритість лексико-семантичних підсистем є однією з найважливіших властивостей мови, бо вона забезпечує безперервність її функціонування. Завдяки їй, у будь-який момент, як тільки виникає відчуття неадекватності словника, надаються реальні можливості його поповнення і збагачення.
У процесі мовних контактів одним з найпоширеніших видів лексичних інновацій є перенесення лексичного матеріалу з однієї мови в іншу – запозичення іншомовних лексем [4: 107].
Проблема англійських запозичень у французькій мові розглянута поверхнево, недостатньо. На початку ХХІ століття кількість запозичень англійського походження особливо зросла, доповнюючи словниковий склад французької мови.
Актуальність дослідження даної роботи полягає у виявленні та аналізі англомовних запозичень у французьких друкованих засобах масової інформації (ЗМІ), які впливають на подальший розвиток французької мови, набувають поширення у розмовній мові сьогодення. Вивчивши функції преси, ми розглядаємо газетний текст як спосіб обміну не лише інформацією, але й новими словами і поняттями. Окрім цього, тема є актуальною через її важливість вивчення для професійного вдосконалення як майбутнього філолога. В умовах зростаючої зацікавленості до вивчення іноземних мов, зокрема англійської, французької, знання, з якої сфери прийшло слово, розуміння етимології слів, зміни їх значень й форми у процесі запозичення може полегшити процес вивчення мови, адже, знаючи основи, можна з меншими виратами сил та часу набути нових знань. Саме тому ці питання потребують більш достатнього вивчення та опрацювання.
Говорячи про стан дослідження проблеми, слід згадати використані у цій роботі наукові праці фахівців, які досліджували газетний стиль, французьку пресу та запозичення. Низка вчених присвятили свої праці функціям преси: І.Р. Гальперін, А.З. Москаленко, Р. Домінік, А.Д. Швейцер, Т.А. ван Дейк. Лексикою газетного стилю займалась Н.Д. Бабич. Важливим є дослідження Є.М. Чекаліної “Мова сучасної французької преси”, де висвітлені основні ознаки та прийоми французької преси. Питання терміну “запозичення”охоплює значну кількість досліджень, відтак, проілюструємо це на декількох прикладах. Відомий мовознавець Л.П. Крисін у праці “До визначення термінів “запозичення” і “запозичене слово”” вважає, що елементи, які переходять з однієї мови в іншу, можуть бути одиницями різних рівнів структури мови – фонології, морфології, синтаксису, лексики, семантики [47: 105]. При цьому запозичення слів – найтиповіший випадок запозичення. Вітчизняний лінгвіст Ю.О.Жлуктенко у праці “Мовні контакти. Проблеми інтерлінгвістики” зауважує, для того щоб дві або більше мов почали взаємодіяти, вони мають розпочати контактування [34: 32-57]. Він зазначає, що калькування є характерним типом інтерференції для дальших етапів взаємодії мов, коли велика кількість членів колективу вже настільки добре засвоїла другу мову, що автоматично переносить її моделі на систему першої мови.
Мета роботи: виявити й проаналізувати склад і семантичні, морфологічні та структурні особливості англійських лексичних запозичень у франкомовних друкованих ЗМІ.
Мета конкретизується в таких завданнях:
• вивчити функції публіцистичного тексту;
• ідентифікувати лексичні засоби газетного тексту;
• виявити та описати на матеріалі засобів масової інформації англійські запозичення у французькій мові;
• здійснити тематичну класифікацію новітніх англіцизмів;
• описати морфологічні особливості новітніх англіцизмів;
• виявити та здійснити аналіз структурних типів англомовних запозичень.
Об’єктом дослідження є мова публіцистичних текстів газети “Le Monde”.
Предмет дослідження – семантичні, морфологічні та структурні особливості англомовних запозичень у текстах газети “Le Monde”.
Поставлені завдання зумовили використання наступних методів дослідження. Для першого розділу магістерської роботи обрано метод вивчення наукових джерел, за допомогою якого визначаються функції та роль преси, особливості публіцистичного стилю, простежуються лінгвістичні підходи до трактування терміну “запозичення”, функції запозичень, а також їх класифікації. У другому розділі магістерської роботи застосовано метод спостереження, систематизації англомовних запозичень з прийомами статистичного та порівняльного аналізу, описовий, зіставний та метод узагальнення. Об’єктом спостереження є таке явище у мові як перехід англійських слів у французьку мову. Шляхом зіставлення виявили спільні й відмінні, специфічні риси зіставлювальних значень англомовних запозичень у французькій мові й англійських слів. Суть описового методу полягає у вирішенні завдань, пов’язаних з аналізом основних мовних характеристик, притаманних англомовним запозиченням, у межах якого використовувалися прийоми класифікаційно-таксономічного аналізу при визначенні лексико-семантичних груп запозичень з англійської мови. На його основі створено додаток з тлумаченнями слів французькою та англійською мовами.
Наукова новизна дослідження полягає у тому, що вперше аналізується лексика, запозичена з англійської мови протягом першого десятиліття ХХІ століття. Здійснено класифікацію англомовних запозичень за семантичними, морфологічними та структурними ознаками на матеріалі текстів газети “Le Monde”.
Практичне значення магістерської роботи зумовлено тим, що її положення і результати можуть знайти застосування у наукових дослідженнях з проблем публіцистичного тексту, в лексикографії, зокрема при створенні нових редакцій словників іншомовних слів і тлумачних словників, у викладанні лексикології у середній і вищій школі. Практична цінність роботи полягає в можливості застосування результатів дослідження у розв’язанні актуальних проблем лексикології, стилістики та фонетики.
За матеріалами наукової роботи опублікована стаття “Англомовні запозичення у французькій мові” у збірнику – Студентські наукові записки. Серія “Філологічна”. – Острог: Видавництво Національного університету “Острозька академія”. – Вип.4. – 2011. – 236 с. (С. 106 – 108)
Структура магістерської роботи зумовлена логікою побудови наукового дослідження, що витікає з об’єкта, предмета, поставленої мети та основних завдань. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел, джерел ілюстративного матеріалу та додатку.
У вступі обґрунтовується актуальність магістерської роботи, виділяється об’єкт і визначається предмет роботи, формулюється мета, що деталізується в завданнях, вказуються використані в роботі методи, розкривається наукова новизна, практичне значення дослідження та структура магістерської роботи.
У першому розділі, який поділений на шість підрозділи, розглядається теоретична основа дослідження: розкрито функції сучасної французької преси, її роль у суспільному житті, визначено особливості публіцистичного тексту та проаналізовано лексичні маркери мови публіцистичних текстів, зокрема поданий детальний аналіз запозичень.
У другому розділі автор аналізує англомовні запозичення у текстах газети “Le Monde” за семантичними, морфологічними та структурними характеристиками. Другий розділ поділяється на три підрозділи.
У висновках підводяться підсумки проведеного дослідження та проаналізовано отримані результати аналізу англомовних запозичень.
Список використаних джерел нараховує 108 позицій.