Мовні особливості творів Уласа Самчука як засіб відтворення національного портрету української людини

ЗМІСТ

ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ОСОБЛИВОСТІ ВЖИВАННЯ СТИЛІСТИЧНО ЗАБАРВЛЕНОЇ ЛЕКСИКИ В ХУДОЖНІХ ТВОРАХ 6
1.1 Поняття тропів та особливості їх використання в художніх текстах 6
1.2 Діалектизми та їх роль в художній літературі 9
1.3 Особливості вживання розмовної мови в художніх творах 13
Висновки до першого розділу 18
РОЗДІЛ 2. МОВНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ГОЛОВНИХ ГЕРОЇВ У РОМАНІ „МАРІЯ» – ЗАСІБ ВІДТВОРЕННЯ ДУХОВНИХ ПРАГНЕНЬ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ 19
2.1 Лексико-стилістичні особливості характеристики основних персонажів роману 19
2.2 Мовні особливості змалювання головних героїв роману 25
Висновки до другого розділу 30
РОЗДІЛ 3. МОВА ЯК ЗАСІБ ТВОРЕННЯ ОБРАЗУ НАЦІОНАЛЬНОГО ГЕРОЯ У РОМАНІ «ВОЛИНЬ» 31
3.1 Особливості використання тропів в романі „Волинь» 31
3.2 Лінгвоетнічні особливості роману «Волинь» 37
3.2.1 Діалектизми та їх роль в змалюванні національного портрету українця 37
3.2.2 Роль розмовної лексики та просторіччя у змалюванні образу національного героя 43
Висновки до третього розділу 52
ВИСНОВКИ 53
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 56

ВСТУП

Романи „Марія» та „Волинь» видатного письменника Уласа Самчука займають одне з перш місць серед творів, в яких майстерно змальовано трагічну долю українського народу та детально й по-художньому унікально передано колорит життя й побуту волинян.
Лексика цих творів Уласа Самчука репрезентує загальний словник української мови, зокрема його народнорозмовні джерела. Поняття народнорозмовних джерел авторського словника охоплює стилістично нейтральну і стилістично марковану лексику, пов’язану із селянським побутом, працею. Серед цієї лексики особливий статус мають розмовні, діалектні, рідковживані лексичні одиниці.
Лексичні багатства української мови виявляються у вживанні Уласом Самчуком народнорозмовних лексичних номінацій, які органічно поєднуються із загальним текстом, доповнюють його окремими деталями, зумовленими сюжетом твору.
Діалектизми становлять невіддільний компонент художньої оповіді. За допомогою діалектної лексики письменник унаочнює картини господарювання селян, побутові сцени, індивідуалізує мовні портрети. Ознаки народнорозмовної мови, як стилетворчого чинника в романах Уласа Самчука, виявляються не у формальній стилізації оповіді, а в авторському осмисленні народного погляду на життя, в народному світобаченні. Письменник використовував діалектизми із стилістичною метою, зокрема для надання мові волинського колориту в романах «Волинь» та «Марія».
Відчуваючи найбільш вагомі аспекти життя українського народу, переосмислюючи їх та даючи їм життя в мистецькому світі, Улас Самчук в той же час лишався глибоко особистісним письменником. Мистецьке кредо й творча природа відомого автора отримали своє відображення у художній мові його романів. Найяскравіше це демонструє лексика, що суттєво зумовлена тематикою та основними ідеями творів й світосприйманням Уласа Самчука.
В етнолінгвістиці творчий доробок Уласа Самчука досліджували Зелінська Л., Корзонюк М.М., Лисенко П. С., Пінчук С. (саме завдячуючи його зусиллям Улас Самчук „повернувся» в Україну; Пінчук С. Детально дослідив та розкрив жанрові особливості творчого доробку письменника), Качуровський І., Гром’як Р., Паскевич Н., Стецій В.Ф. (робив акцент на зв’язку мови із світобаченням цього письменника), Горох Г.В. (вивчала синоніміку в романах Уласа Самчука). В той час не було жодного ґрунтовного дослідження лексики романів Уласа Самчука. Саме в цьому ми вбачаємо актуальність та новизну нашого дослідження.
Мета дослідження полягає в характеристиці мовних особливостей творів Уласа Самчука як засобу відтворення національного портрету української людини. Для досягнення мети були поставлені такі завдання:
1. Охарактеризувати особливості вживання стилістично забарвленої лексики в художніх творах;
2. Проаналізувати лексико-стилістичні особливості характеристики основних персонажів роману „Марія»;
3. Визначити мовні особливості змалювання головних героїв роману „Марія»;
4. Дослідити особливості використання тропів в романі „Волинь»;
5. Коротко охарактеризувати лінгвоетнічні особливості роману «Волинь».
Об’єктом дослідження є романи „Марія» та „Волинь» Уласа Самчука.
Предметом дослідження є лексичні одиниці романів „Марія» та „Волинь» Уласа Самчука з точки зору етнолінгвістики.
Під час вирішення визначених завдань використовувались наступні методи дослідження:
1. Загальнонауковий: синтез, аналіз та порівняння наукової літератури для теоретичного підґрунтя дослідження.
2. Метод порівняльного аналізу для порівняння різних нормативно-правових джерел.
3. Статистичний: для характеристики певних статистичних даних дослідження.
4. Метод лінгвістичного спостереження й опису мовних явищ;
5. Метод лексико-семантичного аналізу;
6. Метод суцільної вибірки для вибору та сортування лексем з творів.
Практична цінність роботи полягає в узагальнені знань про мовні особливості творів Уласа Самчука як засіб відтворення національного портрету української людини. Дослідження може використовуватися в навчальних цілях.
У відповідності до поставлених мети та конкретних завдань дослідження, визначено структуру роботи. Вона складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаної літератури.
У вступі дається визначення теми, розкриваються актуальність, об’єкт, ставляться мета та завдання роботи.
У першому розділі розглядаються особливості вживання стилістично забарвленої лексики в художніх творах.
У другому розділі аналізуються мовні характеристики головних героїв у романі „Марія» – засіб відтворення духовних прагнень українського народу.
У третьому розділі досліджується мова як засіб творення образу національного героя у романі «волинь».
У висновках підводиться підсумок проведеного дослідження.
У списку використаних джерел подаються джерела, на основі яких було здійснене дослідження.