ЗМІСТ
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ХАРАКТЕРИСТИКА СУЧАСНОГО НІМЕЦЬКОГО
СЛОВНИКОВОГО ФОНДУ 5
1. Загальні поняття словникового складу мови 5
2. Запозичення – шлях збагачення словникового складу сучасної німецької мови 9
РОЗДІЛ 2. АНГЛІЦИЗМИ ТА ОСОБЛИВОСТІ ЇХНЬОГО ФУНКЦІОНУВАННЯ В СУЧАСНІЙ НІМЕЦЬКІЙ МОВІ 15
2.1. Шляхи запозичення англіцизмів в німецькій мові 15
2.2. Специфіка вживання англіцизмів 20
2.3. Вплив англіцизмів на існуючий словниковий склад німецької
мови 26
РОЗДІЛ 3. ЗАПОЗИЧЕННЯ З АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ У НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ 28
3.1. Методика вивчення запозиченої лексики на уроці німецької
мови 28
3.2. Опис лексичних вправ та методів для вивчення запозичень та
приклад елективного курсу в ЗОШ “Запозичення з англійської мови
в німецькій мові” 33
ВИСНОВКИ 40
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 42
ВСТУП
Германські мови, у тому числі німецька, належать до індоєвропейської групи мов, з якою вони пов’язані спільністю походження – загальним лексичним фондом, граматичним ладом і закономірними фонетичними відповідностями. Словниковий фонд, успадкований від індоєвропейської мовної спільності, що складається зі слів переважно конкретного значення, утворює найдавнішу структурно-значеннєву основу, з якої надалі, шляхом граматичного й семантичного слововиводу, розвивається словниковий склад германських мов, зокрема німецької мови.
Із середини XX століття спостерігається помітне збільшення притоку лексичних запозичень в німецьку мову, переважно з англійської мови. Це, у першу чергу, пояснюється глобальним поширенням англійської мови й престижністю її використання.
Запозичення як процес є властивим для кожної мови й невід’ємним для лексичного складу німецької мови особливо, тому ця тема завжди важлива й актуальна, оскільки жива мова – явище, яке постійно розвивається. Приходить щось нове, зникає непотрібне, зайве, тому й для вчених, що працюють в області лексикології, залишається багато питань, які потребують вирішення. Проблема ж полягає в тому, що в процесі тривалої історії свого розвитку німецька мова сприйняла значну кількість іноземних слів, які тим або іншим шляхом проникли у словник. У числі цих слів є й службові слова, і словотворчі морфеми.
Проблемами запозичення займалися багато вчених по наступних проблемах: взаємодія мов (І. А. Бодуен де Куртене, У. Вайнрайх, JI. B. Щерба, Л. П. Крисін, В. Бетц, Б. Карстенсен, Е. Хауген, М. Герлах та ін.), вплив англійської мови на німецьку (Л. В. Васильєва, Є. В. Гордишевська, Г. Фінк,
Ю. В. Кобенко, М. С. Романова, Ю. М. Калашнікова, Д. Циммер, В. Янг,
С. К. Хільгендорф, , Г. Цифонун, П. Хоенхаус, К. Піттнер, Г. Сенфорд,
К. Шерер та ін.).
Актуальність курсової роботи зумовлена необхідністю всебічного вивчення новітніх запозичень, що знаходяться у процесі входження в систему німецької мови, практичною потребою в аналізі їх відмічених властивостей від етимонів та споконвіку німецьких слів.
Метою даної роботи є виявлення походження англіцизмів у складі сучасної німецької мови, їх функціонування та специфіки вживання.
Завдання дослідження:
Визначити загальні поняття словникового складу мови.
Розкрити значення запозичення, як шляху збагачення словникового
складу німецької мови.
3. Виявити причини та шляхи запозичення англіцизмів в німецькій мові.
4. Дослідити специфіку вживання англіцизмів та їх вплив на існуючий
словниковий склад німецької мови.
5. Навести методичні рекомендації вивчення запозиченої лексики на
уроці німецької мови, розробити серію вправ і завдань на опанування
теми “Використання англіцизмів слів та виразів у німецькій мовній
системі”.
Об’єктом нашого дослідження є англіцизми, що функціонують у сучасній німецькій мові.
Предметом нашої курсової роботи є особливості формальної й функціональної сторін запозичень в німецькій мові.
Практична значимість полягає в тому, що в даній роботі наведені рекомендації із вживання англіцизмів у сучасній німецькій мовній системі.
Під час написання нашої роботи використовувалися наступні методи: вивчення теоретичної літератури, контекстуальний метод (вивчення газетних і журнальних статей), аналіз і синтез.
Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку літератури.
