Юридична термінологія в економічному дискурсі 2

ЗМІСТ

ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДИСКУРСУ ТА ЙОГО ВИДІВ 6
1.1 Дискурс. Типи дискурсу 6
1.2 Текст як форма дискурсу 9
РОЗДІЛ 2. ТЕРМІНОЛОГІЯ. ЮРИДИЧНІ ТЕРМІНИ 13
2.1 Термінологічна лексика – поняття та функції 13
2.2 Види та класифікація юридичних термінів 16
2.3 Юридичні терміни в економічних текстах 23
РОЗДІЛ 3. ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ВЖИВАННЯ ЮРИДИЧНИХ ТА ЕКОНОМІЧНИХ ТЕРМІНІВ В АНГЛОМОВНИХ ДОГОВОРАХ 27
3.1 Особливості мотивації термінів 27
3.2 Характеристика вживання юридичної термінології в економічному дискурсі на прикладі англомовних економічних договорів 29
ВИСНОВКИ 34
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ 38
ДОДАТКИ 41

ВСТУП

Останнім часом у лінгвістичній науці широко вживається термін „дискурс”. За своєю природою дискурс є реальним процесом комунікації в сукупності з різними екстралінгвістичними чинниками результатом такої комунікації, як правило, є текст (усний чи писемний).
Свого розвитку теорія дискурсу та практика його аналізу набула в 60-70-х роках ХХ ст. Цей період характеризувався намаганнями вивести синтаксис за межі речення, розробкою прагматичного аспекту мовлення, розумінням соціального значення мовлення, загальною тенденцією до інтеграції гуманітарних досліджень.
Науковим поняттям “дискурс” послуговуються різні гуманітарні науки в дослідженнях комунікативних процесів, зокрема філософія, логіка, риторика, соціологія, психолінгвістика, соціолінгвістика, семіотика, лінгвістика тексту, семасіологія, прагмастилістика тощо. Кожна наука, маючи свій предмет дослідження й притаманні їй методи, акцентує увагу на різних особливостях дискурсу, що зумовлює полісемію цього терміна. Зважатимемо насамперед на лінгвістичний зміст поняття “дискурс”. Найчастіше ключовими словами відповідних дефініцій є текст, зв’язний текст, зв’язне мовлення, промова, мовлення, процес, явище.
З одного боку дискурс спрямований на прагматичну ситуацію, яка залучається для визначення зв’язності дискурсу, його комунікативної адекватності, з іншого – дискурс звернений до ментальних процесів учасників комунікації етнографічним, психологічним, соціокультурним правилам і стратегіям породження й розуміння мовлення.
З розширенням міжнародних взаємин вивчення іноземної мови як мови спеціальної набуває фахового термінологічного спрямування, однією з ознак якого є термінологічна двомовність. Терміни різних галузей знань утворюють в українській та іноземній мовах свої системи з внутрішньою впорядкованістю компонентів. Знайти оптимальну відповідність цих систем – важливе завдання сучасної філологічної науки. Особливого значення в період поглиблення інтеграції країн та міжнародних економічних зв’язків набуває функціонування економічної термінології у поєднанні з термінологією правознавчих актів, зокрема в економічних документах, угодах, працях, які містять певні юридичні рекомендації, вимоги та положення.
Актуальність теми полягає в тому, що дане дослідження пов’язане з важливістю дії правових норм і законів у системі економічних зв’язків, адекватної мовної реалізації цих зв’язків. В сучасній лінгвістиці відсутні праці, які б дали змогу отримати цілісну картину інвентарю правничої терміносистеми на сучасному етапі її становлення та гармонізації відповідних підмов права демократичних країн світу, в тому числі й української правничої термінології, які висвітлювали би загальнотеоретичні питання, що стосуються процесів виникнення і функціонування наукових термінів права як одиниць первинної і вторинної номінації.
Метою даної курсової роботи є дослідити термінологію, а зокрема термінологічну систему права з точки зору лінгвістики та лексикології, визначити способи утворення термінів та їхнього вживання у економічному дискурсі, розкривши поняття «дискурс».
Відповідно до заданої мети, ми з науковим керівником Оксаною Яківною Чепіль поставили перед собою такі завдання:
– визначити поняття «дискурс»;
– розглянути типи дискурсу, зупинившись детальніше на економічному дискурсі;
– розглянути текст як форму дискурсу;
– ґрунтовно розтлумачити поняття «термінології» та прослідкувати її функціонування;
– дослідити види термінів, детальніше зупинившись на юридичній термінології англійської мови;
– подати моделі юридичних термінів, що використовуються в економічному дискурсі;
– зробити вибірку термінів з економічних договорів англійською мовою та класифікувати їх.
Об’єктом нашого дослідження став дискурс, а зокрема економічний дискурс. Предмет дослідження складає термінологія, а саме термінологічна лексика юридичної сфери відносин.
У ході дослідження використовувалися такі комплексні методи дослідження як: структурно-семантичний, лінгвістичного моделювання, порівняльний.
Юридичну та економічну лексику, підмову сучасної англійської мови вивчали дослідники Р. Махмутіна, О. Сербенська, Н. Кривоносова, М. Папко, Л. Мисик та ін. Проте праць, спеціально присвячених прошарку юридичної термінології у складі економічних текстів та документів, нами не зафіксовано, хоча потреба в них не викликає сумніву, адже йдеться про мовнокультурологічні аспекти правового забезпечення економічної діяльності на національному та міжнародному рівнях. У цьому – наукова новизна нашого дослідження.
У першому розділі «Загальна характеристика дискурсу та його видів» подано інформацію про дискурс, його класифікацію та текст як форму дискурсу.
Другий розділ «Термінологія. Юридичні терміни» присвячено термінологічній системі англійської мови, видам термінів, англійській юридичній термінології, її функціонуванню та структурі в економічному тексті.
У третьому розділі розглядаються особливості мотивації термінів та проведена характеристика вживання юридичної термінології в економічному дискурсі на прикладі англомовних економічних договорів.