Фразеологія творів Остапа Вишні

Зміст

Вступ 3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ВИВЧЕННЯ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ 6
1.1 Фразеологія як розділ науки про мову 6
1.2 Джерела української фразеології 7
РОЗДІЛ 2 ФРАЗЕОЛОГІЯ ТВОРІВ ОСТАПА ВИШНІ 11
2.1 Поняття фразеологічної одиниці 11
2.2 Основні групи фразеологізмів на прикладі творів Остапа Вишні 14
2.3 Фразеологічні одиниці з структурою словосполучення і речення 16
2.4 Стилістичне використання фразеологічних одиниць 18
2.5 Багатозначність, синонімія та антонімія фразеологічних зворотів 19
Висновки 23
Список використаних джерел та літератури 25

Вступ

Проблема “мовного” світосприйняття була сформульована ще на початку XIX Вільгельмом фон Гумбольдтом. Саме спосіб відображення реальності у свідомості людини, який полягає у сприйнятті цієї реальності крізь призму мовних та культурно-національних особливостей, властивих визначеному мовному колективу, інтерпретація навколишнього світу по національних концептуально-структурних канонах стали причиною такої різноманітності фразеологізмів.
Одиниці фразеологічної системи в більшій мірі, ніж одиниці будь-якого іншого рівня мови, наділені національним колоритом. У значеннях фразеологізмів відображається історія народу, історія країни. Етимологічна сторона вивчення фразеологізмів багато в чому допомагає зрозуміти культуру та побут народів, у яких запозичено той чи інший фразеологічний вислів. За допомогою ФО, які не перекладаються дослівно, а сприймаються переосмислено, підсилюється естетичний аспект мови.
Розвиток фразеології як лінгвістичної науки за останній час поставив перед дослідниками досить складну проблему – взаємовідношення ФО зі словом. У сучасному мовознавстві існують різні точки зору відносно самої постановки цього питання. Одні вчені вважають ФО еквівалентами слів, інші вказують на їх співвідношення зі словом, заміну теорії еквівалентності на теорію співвідношення фразеологічного поєднання зі словом. Фразеологізм не є тотожним слову і не еквівалентний йому повністю. Від слова фразеологізм відрізняється своєю структурою: слово складається з морфем, а будь-який фразеологізм – це, перш за все, поєднання слів, об’єднаних за законами граматики тої чи іншої мови. Компоненти фразеологічного звороту не вільні у своїх зв’язках, коло їх поєднання з іншими словами замкнуте. Фразеологізми характеризуються лексичною стійкістю і в основному зберігають постійний склад. Фразеологізм не є тотожним слову і не еквівалентний йому повністю. Фразеологізми, на відміну від лексичних одиниць, мають ряд характерних особливостей.
Фразеологічні одиниці як особлива група лексики характеризуються цікавою структурною та семантичною побудовою. Вони займають особливе місце в будь-якій мові а в англійській – тим більше, оскільки дані стійкі конструкції з огляду на їх стилістичний характер різко змінюють зміст контексту.
Фразеологія як підсистема лексичного складу, як ніяке інше мовотворче явище характеризує процес розвитку літературної мови. Завдяки властивостям фразеологізмів, а саме: образності експресивності та злитості значення мова стає яскравішою, емоційнішою, образною й виразнішою. Саме тому наше дослідження є цілком актуальним.
Проблему фразеологізмів досліджували такі вчені, як Амосова Н.М, Ахманова О.С., Гамзюк М.В., Коваленко К.Г., Кунин А.В., Ляховецький М.В., Сафонова В.В. та ін. Загальний огляд досліджень, присвячених вивченню даного питання, свідчить про недостатнє висвітлення даної тематики у науковій літературі.
Об’єкт дослідження – фразеологічні одиниці української мови.
Предмет дослідження – особливості фразеології творів Остапа Вишні.
Мета дослідження полягає в характеристиці фразеології творів Остапа Вишні. Для досягнення мети були поставлені такі завдання:
– розглянути теоретичні аспекти дослідження фразеологічних одиниць української мови,
– дослідити їх структурно-семантичні особливості на прикладі творів Остапа Вишні;
– проаналізувати стилістичне значення фразеологічних одиниць на прикладі творів Остапа Вишні;
– вивчити особливості та специфіку українських фразеологізмів на прикладі творів Остапа Вишні.
Під час вирішення визначених завдань використовувались наступні методи дослідження:
1. Теоретичний: синтез, аналіз та узагальнення наукової літератури для теоретичного підґрунтя дослідження.
2. Метод порівняльного аналізу для порівняння різних джерел.
3. Статистичний: для характеристики певних статистичних даних дослідження.
4. Метод суцільної вибірки;
5. Метод порівняння.
У відповідності до поставлених мети та конкретних завдань дослідження, визначено структуру роботи. Вона складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку використаної літератури.