Теорія мовного впливу у промовах диктаторів та демократів

Зміст
Вступ…………………………………………………………………………З
Розділ І
Політична промова як текст. Загальні правила її написання
і. і. Структурні особливості політичної промови 6
1.2. Паралінгвістичні аспекти промови 10
1.3 Психолінгвістика. Теорія аргументації. Категорії правди і
брехні ….12
Розділ Іі
Теорія мовного впливу у промовах диктаторів та демократів
2.1 Рівні теорії мовного впливу.. 15
2.2 Лексичний рівень теорії мовного впливу 15
2.3 Синтаксичні особливості теорії мовного впливу 16
2.4. Процедурні механізми мовного впливу 17
Розділ III
Промови Черчілля та Гітлера: аналіз
3.1 Загальна характеристика ораторского мистецтва В.Черчіля. 22
3.2 Промова червня 1940 р. перед Палатою Комунів. її структурні особливості 23
3.3 Аргументація. Категорія брехні і правди .27

3.4 Мовний вплив 30
3.5 Стилістичний рівень теорії мовного впливу в промові
Черчіля 33
3.6. Промова А.Птлера – приклад диктаторських промов…… 34
3.7 Структура промови Гітлера 35
3.8 Аргументація та категорія брехні та правди 36
3.9 Синтаксичні особливості лютневої промови Гітлера 40
Висновки 42
Список використаних джерел та. ггітератури 44
Додатки
Вступ
Політика, як суспільне явище, виникнувши ще у Древній Греції, істотно змінила людське життя і немовби підняла його на більш високий рівень. Люди завжди прислухалися до того, що говорять обрані Богом або ними представники влади. Пересічні громадяни надавали перевагу одним політикам і ігнорували інших. Тому політики, хто б вони не були чи диктатори, чи демократи, в свою чергу, почали шукати шляхів перетягнення на свій бік все більшої і більшої аудиторії. Одним із найбільших засобів вплив у політики на маси стала мова. За допомогою неї людина отримує можливість здобувати необхідну інформацію і переосмислювати її. інтерпретуючи її на свій лад. Політичний промовець у свою чергу, і навпаки, намагається передати зміст (інформацію) за допомогою механізмів мовної інтерпретації дійсності. Звичайно, що такий процес трансформування інформації не можливий без добровільної згоди обох сторін. Тільки у такому випадку відбудеться політична комунікація. Основне завдання спікера у політичній комунікації – утримувати тривалу увагу слухача, тобто зацікавити його з метою впливу на свідомість і прийняття рішень.
Мова політики це особлива знакова система, призначена для політичного діалогу; для відпрацювання суспільного консенсусу, моделювання політичної поведінки. Без професійно складених текстів промов політикам було б неможливо досконало здійснювати вплив на свідомість. Саме тому вивчати теорію і практику політичної комунікації є надзвичайно важливим для українських політиків. Адже невміння логічно і вміло виражати свої думки, відверто незграбні спроби маніпулювати свідомістю мас. а часто недостатня освіченість призвели до престижу багатьох політиків. Найгіршим є те. що в Україні не має відповідної мови політики. Старі політико-лінгвістичні поняття відійшли в минуле, а нові ще не повністю сформувалися. Тому сучасним дослідникам особливо важливо шукати шлях взаємодії між мовою і політикою.

Мовні механізми інтерпретації дійсності, головним чином розглядаються прикладною лінгвістикою, оскільки знання про устрій мовної системи однаково необхідні для розробки технологій впливу і для виявлення випадків маніпулювання свідомістю.
Існування мовних засобів впливу на свідомість хоча і вивчається у наш час прикладною лінгвістикою, проте з давніх часів ним цікавилися лише філософи, письменники, політологи. В загальному серед тих, хто досліджував і досліджує політичне мовлення ми можемо назвати: Фр. Бекона, Дж. Локка, Е. Херман, У. Лембідіна, Дж. Оруела. О. Баранова, І. Левіна.
Досліджуючи на прикладі англійської та німецької мов механізми впливу на свідомість людини у демократичних та тоталітарних суспільствах ми намагаємося взяти у них все позитивне та проаналізувати негативне. Вінстон Черчілль та Адольф Гітлер вважаються найвизначнішими представниками ораторського мистецтва початку XX ст. Вони зуміли своїми промовами впливати на тисячні аудиторії, хоча і були абсолютно різними за своїми політичними позиціями на міжнародній арені. Саме тому ця тема на сьогодні залишається актуальною.
Варто зазначити, що навіть десяток років тому, ця тема не досліджувалася українськими лінгвістами. В останні роки інтерес до цієї теми зростає, оскільки наше суспільство знаходиться на перехідному періоді: від радянського тоталітарного режиму до нового демократичного. Дослідивши, іноземне політичне мовлення ми зможемо створити своє. З цього видно, що наша тема є ноною.
Основною метою цієї кваліфікаційної роботи є – порівняти механізми впливу на свідомість аудиторії у промовах демократичних та тоталітарних політичних лідерів.
Наша мета зумовлює такі завдання:
• визначити та порівняти структурні особливості демократичних та тоталітарних промов;
4

• дослідити паралшгвістичш елементи у промовах;
є знайти механізми впливу за допомогою категорії брехні та правди;
• вивчити усі рівні теорії мовного впливу;
• практично застосувати теоретичний матеріал на прикладі аналізу промов В. Черчілля та А. Гітлера;
Предметом даної кваліфікаційної роботи є політичне мовлення тоталітарних та демократичних лідерів.
Об’єкт роботи – мова та політика як суспільні явища.
Головними методами, якими ми користувалися при дослідженні теми стали: аналіз літератури, контекстуальний та статистичний аналізи, синтез, індукція, дедукція.
Варто зазначити, що наша кваліфікаційна робота поповнить теоретичну базу вивчення мови політиків. Вона може бути практично використана при вивченні курсу прикладної лінгвістики, а також політології, психології, мовознавства, теорії комунікації.
Структура нашої роботи передбачає вступ, три розділи основної частини та висновки. У перших двох розділах йдеться про теорію мовного впливу та структурні і фонетичні особливості промови як тексту. Третій розділ практичне застосування фактичного матеріал}7 на прикладі двох промов.
😕