Відтворення лексико-семантичного поля спілкування при перекладі з англійської мови на українську

Зміст

Вступ 3
Розділ I. Лексико-семантичний аналіз художніх текстів 7
1.1 Поняття художнього тексту 7
1.2 Аналіз лексичних одиниць в художніх текстах 9
1.3 Класифікація слів за значенням 11
Розділ II. Лексико-семантичні поля 15
2.1 Поняття про лексико-семантичні поля 15
2.2 Підходи до вивчення лексико-семантичних полів 17
Розділ IIІ. Лексико-семантичне поле спілкування в англійській мові 23
3.1 Загальна характеристика спілкування 23
3.2 Лексико-семантичне поле спілкування на прикладі роману Джека
Лондона “Martin Eden” 30
Розділ IV. Відтворення лексико-семантичного поля спілкування при перекладі з англійської мови на українську 41
4.1 Переклад як форма літературних взаємин 41
4.2 Особливості перекладацьких трансформацій лексико-семантичного поля спілкування і з англійської мови на українську 47
Висновки 59
Список використаної літератури 62

Вступ

Системний підхід до мови – одна з характерних рис лінгвістичних досліджень XX століття. Положення про те, що мова являє собою систему, було сформульовано Фердинандом Де Соссюром у його “Курсі загальної лінгвістики”, опублікованому в 1913 р. Системний підхід до явищ мови дає можливість їх більше глибокого пізнання. Лексична система, що представляє собою словниковий склад мови, в історії науки досить добре вивчена. Що ж стосується вивчення лексики за “семантичними” або “понятійними” полями, то воно починається в 20 – 30-і роки XX століття. У цей час відроджується навчання В.Гумбольдта про “внутрішню форму мови”, що викликає в учених дискусію з проблеми “внутрішнього змісту” мови як основного предмета лінгвістичного дослідження.
Незважаючи на достатню кількість визначень терміну “поле”, зрозуміти, який зміст той або інший автор вкладає в цей термін, можна лише емпірично. Найпоширенішими словосполученнями з компонентом “поле” (fіeld/feld/champ) у лінгвістиці є: Bedeutungsfeld, Begrіffsfeld, Wortfeld, Felfforschung, paradіgmatіsches Feld, grammatіsches Feld, Modalfeld, champ onomasіologіque, conceptual fіelds, fіeld of pleasurable emotіons, функціонально-семантичні поля поля, морфемні поля, фонемні поля, семантичні поля, граматико-лексичні поля, мікро- і макрополя, поле множинності, компаративне поле, поле натхненності, поле твердження, мікрополе майбутнього, поле фауни, поле особи (антропонімічне поле), поле місця, поле дії, поле стану тощо.
В той же час сучасний світ налаштований на взаємообмін інформацією. Людство намагається спрямувати свій розвиток у єдине могутнє русло, і не займатися “створенням велосипеду”. Для цього вкрай важливо мати достатню інформацію про те, що відбувається в близьких чи далеких країнах. Особливо охоче країни воліють продемонструвати свої надбання в сфері мистецькій, тим паче, що музика й живопис є мистецтвами в цьому плані універсальними, тобто міжнаціональними, такими, що безпосередньо впливають на почуття людини.
Література займає осібне місце серед інших видів мистецтв, на відміну від музики та малярства, які впливають на людей різних національностей безпосередньо, через зір і слух, що притаманні всім здоровим людям. Загальною стратегією сучасної лінгвістики тексту є перехід від вивчення текстової інтегрованої структури до аналізу тексту як комунікативної системи, детермінованої такими її складовими, як особистість автора, у сукупності його психологічних, ментальних, соціокультурних, етнічних та ін. властивостей; адресат та його рівень сприймання, екстралінгвістичні характеристики двох типів ситуацій. Саме у тексті інтегруються у найвищому прояві системна структурність мови, інтенційно зумовлені ознаки автора, його концептуальна сфера, що втілюється у його стратегії щодо адресата. Стратегія характеризується вживанням не лише стилістичних засобів та прийомів, а й ретельним відбором стилістично забарвленої лексики, адже з їх допомогою автор створює в уяві читача картину, що відображає його погляди та реальний світ.
Літературний твір інколи стикається з значними перешкодами на шляху до свого читача, якщо цей читач є носієм мовної системи, відмінної від мовної системи автора твору. На жаль полілінгвізм і навіть білінгвізм зараз явище скоріше виключне, ніж розповсюджене. Тоді на допомогу приходить переклад, тобто такий вид творчості, в процесі якого твір, який існує в одній мові, відтворюється в іншій. Саме тому актуальність нашої роботи полягає у вивченні питання відтворення лексико-семантичного поля спілкування при перекладі з англійської мови на українську.
Проблему особливостей перекладу художніх текстів та лексичних трансформацій при перекладі досліджували такі вчені-лінгвісти, як І. В. Арнольд, Л.С.Бархударов, В. В. Виноградов, О. І. Воробйова, О. П. Воробйова, Р.П. Зорівчак, Г. В. Колшанський, В.Н.Комісаров, М. П. Кочерган, О. М. Мороховський, О. І. Новиков, О. О. Селіванова. Загальний огляд досліджень, присвячених вивченню лексико-семантичного поля, свідчить про недостатнє висвітлення даної тематики у науковій літературі.
Об’єктом дослідження є процес перекладу лексичних одиниць з англійської мови на українську.
Предметом дослідження є лексичні одиниці лексико-семантичного поля спілкування у романі письменника Джека Лондона “Valley of the Moon”, а також їх відтворення при перекладі з англійської мови на українську.
Мета дослідження полягає у висвітленні лексико-стилістичних особливостей художніх текстів та конкретному аналізі роману Джека Лондона “Martin Eden” та особливостей відтворення лексико-семантичного поля спілкування при перекладі з англійської мови на українську.
Для досягнення мети були поставлені такі завдання:
1. Охарактеризувати художній текст як комунікативну систему, детермінованої різними її складовими;
2. Визначити лексико-стилістичні особливості художніх текстів;
3. Коротко охарактеризувати різні види лексико-семантичного групування лексичних одиниць;
4. Визначити варіативність і насиченість лексико-семантичного поля спілкування на прикладі роману Джека Лондона “Martin Eden”;
5. Інтегрувати лексичні одиниці роману Джека Лондона “Martin Eden” в лексико-семантичне поле спілкування;
6. Описати художній переклад як форму літературних взаємин;
7. Дати аналіз варіантам перекладу лексем поля.
Під час вирішення визначених завдань використовувались наступні методи дослідження:
1. Опрацювання теоретичної лінгвістичної літератури.
2. Метод суцільної вибірки з художніх творів.
3. Компонентний аналіз.
4. Контент-аналіз.
5. Метод лексико-семантичного аналізу.
6. Синтез та узагальнення матеріалу.

Практична цінність роботи полягає в узагальнені знань про лексико-стилістичні особливості художніх текстів, в інтеграції лексичних одиниць роману в лексико-семантичне поле спілкування., а також в аналізі відтворення лексико-семантичного поля спілкування при перекладі з англійської мови на українську.
Характер проблеми і поставлені завдання передбачають структуру роботи, яка складається зі вступу, де обґрунтовані актуальність проблеми, поставлені мета і завдання роботи, чотирьох розділів, висновків та списку використаної літератури. У першому та другому розділах розглянуто теоретичні аспекти проблеми, третій присвячений питанню лексико-семантичного групування лексики на прикладі роману Джека Лондона “Martin Eden”, а четвертий – художньому перекладу як формі літературних взаємин та конкретному аналізі відтворення лексико-семантичного поля спілкування при перекладі з англійської мови на українську. У висновках підводяться підсумки і результати дослідження.