Лексико-семантична група „риси людського характеру” за твором М. П’юзо „Хрещений батько та її відтворення в російському та українськму перекладах

Зміст

Вступ 3
Розділ І. Сучасні дослідження в галузі семантики слова 7
1.1 Семантика як розділ мовознавчої науки 7
1.2 Словникове визначення 10
1.3 Семантичні відношення 15
1.4 Методи семантичного дослідження 19
Розділ ІІ Особливості зображення рис людського характеру 26
2.1 Види лексико-семантичного групування лексичних одиниць 26
2.2 Лексико-семантична група „риси людського характеру”
на прикладі твору Маріо П’юзо „The Godfather” 33
2.3 Насиченість та варіативність лексико-семантичної групи
„риси людського характеру” 34
Розділ ІІІ. Відтворення лексико-семантичної групи „риси людського характеру” в російських та українських перекладах 37
3.1 Художній переклад та його визначення 37
3.2 Лексичні трансформації на прикладі зіставлення твору Маріо
Пьюзо «Godfather» та його українського й російського перекладів 39
Висновки 58
Список використаних джерел та літератури 62
Додатки 68

Вступ

Одне з найважливіших положень сучасної лексикології – системність організації лексики – приводить до необхідності семантичного аналізу всі нових і нових ділянок словника, тому що більша частина її описана досить поверхово й умовно.
Системно-семасіологічний підхід до вивчення тих або інших фрагментів лексичного складу мови має велике значення не тільки для описової лексикології й практичної лексикографії, але й для лінгвістичної теорії в цілому, тому що дає можливість виявити специфічно індивідуальне в тім або іншому класі слів, глибше осмислити загальні системні закономірності мови.
Системність лексичного складу зумовлена не тільки комунікативними потребами (при формуванні фрази мовець спершу згадує лексико-семантичне об’єднання, а вже потім відшукує в ньому необхідне йому найточніше слово), а й системністю об’єктивного світу, який відображений у лексиці.
Слова в мові існують не ізольовано. Вони об’єднані за спільністю значень у групи, мікросистеми. Кожне слово в своїй мікросистемі має певне місце, і його значеннєвість визначається цим місцем, бо семантичний зміст слова зумовлений відношеннями, які формуються в сітці протиставлень даного слова іншим словам цієї ж мікросистеми. Лексико-семантична система є найрухомішою серед усіх мовних рівнів. Однак, змінюючись, вона має здатність до саморегулювання, тобто такої перебудови, яка б не порушувала системності, що необхідно для постійної комунікативної придатності.
Будь-яка зміна в лексичному складі мови позначається на системних відношеннях. Нерідко трапляються випадки, коли слово, набуваючи нового значення, впливає на появу подібних значень у всіх інших семантичне пов’язаних із ним слів. Іншими словами, відбувається семантичне “зараження” слів певної мікросистеми, внаслідок чого у системних об’єднаннях виникає паралелізм значень, а нерідко й форм.
Як будь-яка система, лексико-семантична система базується на відношеннях. Як і в фонології, тут відношення бувають парадигматичними й синтагматичними [17; 3].
Найбільшими парадигматичними об’єднаннями є лексико-семантичні поля та їх складові – лексико-семантичні групи, що являються собою сукупність парадигматичне пов’язаних лексичних одиниць, які об’єднані спільністю змісту (іноді й спільністю формальних показників) і відображають поняттєву, предметну й функціональну подібність позначуваних явищ. Беручи до уваги той факт, що автор використовує лексико-семантичні групи слів для побудови більш повної картини в уяві читача, наше дослідження є досить актуальним.
Проблему лексико-стилістичних особливостей художніх текстів досліджували такі вчені-лінгвісти, як І. В. Арнольд, В. В. Виноградов, О. І. Воробйова, О. П. Воробйова, Г. В. Колшанський, М. П. Кочерган, О. М. Мороховський, О. І. Новиков, О. О. Селіванова. Загальний огляд досліджень, присвячених вивченню лексико-семантичного поля, свідчить про недостатнє висвітлення даної тематики у науковій літературі.
Об’єктом дослідження є процес класифікації лексичних одиниць з подальшою їх інтеграцією в лексико-семантичну групу та порівняння її в українському та російському перекладах.
Предметом дослідження є лексичні одиниці лексико-семантичної групи „риси людського характеру” у творі Маріо П’юзо “The Godfather” та у його українському та російському перекладах.
Мета дослідження полягає в характеристиці лексико-семантичної групи як складової лексико-семантичного поля за тематикою „риси людського характеру” на прикладі твору Маріо П’юзо “The Godfather”, а також у зіставному порівнянні його українського та російського перекладів. Для досягнення мети були поставлені такі завдання:
1. Охарактеризувати семантику як розділ мовознавчої науки;
2. Визначити методи семантичного дослідження;
3. Проаналізувати види лексико-семантичного групування лексичних одиниць;
4. Дати характеристику лексико-семантичній групі „риси людського характеру” за твором М. П’юзо „The Godfather”.
5. Зіставити та проаналізувати одиниці лексико-семантичної групи „риси людського характеру” за твором М. П’юзо „The Godfather” з відповідниками в українському та російському перекладах.
Під час вирішення визначених завдань використовувались наступні методи дослідження:
1. Теоретичний: синтез, аналіз та узагальнення наукової літератури для теоретичного підґрунтя дослідження.
2. Емпіричний: лексико-семантичний аналіз твору.
3. Статистичний: для характеристики певних статистичних даних дослідження.
Практична цінність роботи полягає в узагальнені знань про лексико-семантичну групу, в інтеграції лексичних одиниць твору в лексико-семантичну групу „риси людського характеру”, а також в порівняльному аналізі українського та російського перекладів. Дослідження може використовуватися в навчальних цілях.
У відповідності до поставлених мети та конкретних завдань дослідження, визначено структуру роботи. Вона складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури та додатку.
У вступі дається визначення теми, розкриваються актуальність, об’єкт, відносяться мета та завдання роботи.
У першому розділі розглядається семантика, як розділ мовознавчої науки з її особливостями та методами її дослідження.
У другому розділі характеризуються різні види лексико-семантичного групування слів, а також інтегруються лексичні одиниці з твору Маріо П’юзо „The Godfather” у лексико-семантичну групу „риси людського характеру”.
У третьому розділі проводиться зіставний аналіз одиниць лексико-семантичної групи „риси людського характеру” за твором М. П’юзо „The Godfather” з відповідниками в українському та російському перекладах.
У висновках підводиться підсумок проведеного дослідження.
У списку використаної літератури подаються джерела, на основі яких було здійснене дослідження.
В додатку міститься перелік лексичних одиниць з ЛСГ „Риси людського характеру” з дефініціями та частотністю вживання у творі.