Лексико-семантична група „риси людського характеру” за твором М. П’юзо „Хрещений батько та її відтворення в російському та українськму перекладах

60 грн.

Скачати курсову роботу

Купити в 1 клік
Додати в бажання
Додати в порівняння

Зміст

Вступ 3
Розділ І. Сучасні дослідження в галузі семантики слова 7
1.1 Семантика як розділ мовознавчої науки 7
1.2 Словникове визначення 10
1.3 Семантичні відношення 15
1.4 Методи семантичного дослідження 19
Розділ ІІ Особливості зображення рис людського характеру 26
2.1 Види лексико-семантичного групування лексичних одиниць 26
2.2 Лексико-семантична група „риси людського характеру”
на прикладі твору Маріо П’юзо „The Godfather” 33
2.3 Насиченість та варіативність лексико-семантичної групи
„риси людського характеру” 34
Розділ ІІІ. Відтворення лексико-семантичної групи „риси людського характеру” в російських та українських перекладах 37
3.1 Художній переклад та його визначення 37
3.2 Лексичні трансформації на прикладі зіставлення твору Маріо
Пьюзо «Godfather» та його українського й російського перекладів 39
Висновки 58
Список використаних джерел та літератури 62
Додатки 68

Вступ

Одне з найважливіших положень сучасної лексикології – системність організації лексики – приводить до необхідності семантичного аналізу всі нових і нових ділянок словника, тому що більша частина її описана досить поверхово й умовно.
Системно-семасіологічний підхід до вивчення тих або інших фрагментів лексичного складу мови має велике значення не тільки для описової лексикології й практичної лексикографії, але й для лінгвістичної теорії в цілому, тому що дає можливість виявити специфічно індивідуальне в тім або іншому класі слів, глибше осмислити загальні системні закономірності мови.
Системність лексичного складу зумовлена не тільки комунікативними потребами (при формуванні фрази мовець спершу згадує лексико-семантичне об’єднання, а вже потім відшукує в ньому необхідне йому найточніше слово), а й системністю об’єктивного світу, який відображений у лексиці.
Слова в мові існують не ізольовано. Вони об’єднані за спільністю значень у групи, мікросистеми. Кожне слово в своїй мікросистемі має певне місце, і його значеннєвість визначається цим місцем, бо семантичний зміст слова зумовлений відношеннями, які формуються в сітці протиставлень даного слова іншим словам цієї ж мікросистеми. Лексико-семантична система є найрухомішою серед усіх мовних рівнів. Однак, змінюючись, вона має здатність до саморегулювання, тобто такої перебудови, яка б не порушувала системності, що необхідно для постійної комунікативної придатності.
Будь-яка зміна в лексичному складі мови позначається на системних відношеннях. Нерідко трапляються випадки, коли слово, набуваючи нового значення, впливає на появу подібних значень у всіх інших семантичне пов’язаних із ним слів. Іншими словами, відбувається семантичне “зараження” слів певної мікросистеми, внаслідок чого у системних об’єднаннях виникає паралелізм значень, а нерідко й форм.
Як будь-яка система, лексико-семантична система базується на відношеннях. Як і в фонології, тут відношення бувають парадигматичними й синтагматичними [17; 3].
Найбільшими парадигматичними об’єднаннями є лексико-семантичні поля та їх складові – лексико-семантичні групи, що являються собою сукупність парадигматичне пов’язаних лексичних одиниць, які об’єднані спільністю змісту (іноді й спільністю формальних показників) і відображають поняттєву, предметну й функціональну подібність позначуваних явищ. Беручи до уваги той факт, що автор використовує лексико-семантичні групи слів для побудови більш повної картини в уяві читача, наше дослідження є досить актуальним.
Проблему лексико-стилістичних особливостей художніх текстів досліджували такі вчені-лінгвісти, як І. В. Арнольд, В. В. Виноградов, О. І. Воробйова, О. П. Воробйова, Г. В. Колшанський, М. П. Кочерган, О. М. Мороховський, О. І. Новиков, О. О. Селіванова. Загальний огляд досліджень, присвячених вивченню лексико-семантичного поля, свідчить про недостатнє висвітлення даної тематики у науковій літературі.
Об’єктом дослідження є процес класифікації лексичних одиниць з подальшою їх інтеграцією в лексико-семантичну групу та порівняння її в українському та російському перекладах.
Предметом дослідження є лексичні одиниці лексико-семантичної групи „риси людського характеру” у творі Маріо П’юзо “The Godfather” та у його українському та російському перекладах.
Мета дослідження полягає в характеристиці лексико-семантичної групи як складової лексико-семантичного поля за тематикою „риси людського характеру” на прикладі твору Маріо П’юзо “The Godfather”, а також у зіставному порівнянні його українського та російського перекладів. Для досягнення мети були поставлені такі завдання:
1. Охарактеризувати семантику як розділ мовознавчої науки;
2. Визначити методи семантичного дослідження;
3. Проаналізувати види лексико-семантичного групування лексичних одиниць;
4. Дати характеристику лексико-семантичній групі „риси людського характеру” за твором М. П’юзо „The Godfather”.
5. Зіставити та проаналізувати одиниці лексико-семантичної групи „риси людського характеру” за твором М. П’юзо „The Godfather” з відповідниками в українському та російському перекладах.
Під час вирішення визначених завдань використовувались наступні методи дослідження:
1. Теоретичний: синтез, аналіз та узагальнення наукової літератури для теоретичного підґрунтя дослідження.
2. Емпіричний: лексико-семантичний аналіз твору.
3. Статистичний: для характеристики певних статистичних даних дослідження.
Практична цінність роботи полягає в узагальнені знань про лексико-семантичну групу, в інтеграції лексичних одиниць твору в лексико-семантичну групу „риси людського характеру”, а також в порівняльному аналізі українського та російського перекладів. Дослідження може використовуватися в навчальних цілях.
У відповідності до поставлених мети та конкретних завдань дослідження, визначено структуру роботи. Вона складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури та додатку.
У вступі дається визначення теми, розкриваються актуальність, об’єкт, відносяться мета та завдання роботи.
У першому розділі розглядається семантика, як розділ мовознавчої науки з її особливостями та методами її дослідження.
У другому розділі характеризуються різні види лексико-семантичного групування слів, а також інтегруються лексичні одиниці з твору Маріо П’юзо „The Godfather” у лексико-семантичну групу „риси людського характеру”.
У третьому розділі проводиться зіставний аналіз одиниць лексико-семантичної групи „риси людського характеру” за твором М. П’юзо „The Godfather” з відповідниками в українському та російському перекладах.
У висновках підводиться підсумок проведеного дослідження.
У списку використаної літератури подаються джерела, на основі яких було здійснене дослідження.
В додатку міститься перелік лексичних одиниць з ЛСГ „Риси людського характеру” з дефініціями та частотністю вживання у творі.

1. Оплата на сайті проводиться в режимі онлайн у будь-який можливий спосіб при оформленні замовлення. Обрати спосіб оплати можна на сторінці оформлення платежу та зазначення даних клієнта.

2. Доставка електронних файлів проводиться протягом 15 хвилин з моменту отримання та підтведження оплати з боку платіжної системи. В разі, якщо листа немає, потрібно перевірити папку СПАМ. Якщо і там немає, напишіть нам на пошту або в онлайн чат, зазначивши назву файла, час та спосіб оплати. Ми вишлемо вам листом у відповідь.

3. Усі текстові документи, надані виключно в якості зразка з метою ознайомлення та допомоги при написанні власних наукових досліджень.

Гарантія повернення коштів. В разі, якщо файл, який ви отримали, не відповідає опису або взагалі не відкривається, ми вишлемо робочий файл або повернемо вам гроші.

Відгуки

Відгуків немає, поки що.

Будьте першим, хто залишив відгук “Лексико-семантична група „риси людського характеру” за твором М. П’юзо „Хрещений батько та її відтворення в російському та українськму перекладах”“

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

17 + 20 =

грн.
© Всі права захищені - 2022, Офіс Алекс
Кнопка звʼязку
Замовити дзвінок
Повідомлення успішно відправлено
Ми перетелефонуємо вам найближчим часом.