Способи досягнення перекладацької еквівалентності при передачі стилістичних особливостей тексту

Зміст
Вступ………………………………………………………………………………….
РОЗДІЛ 1 СПОСОБИ ТА ПРОБЛЕМИ ДОСЯГНЕННЯ ПЕРЕКЛАДАЦЬКОЇ ЕКВІВАЛЕНТНОСТІ ПРИ ПЕРЕДАЧІ СТИЛІСТИЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ ТЕКСТУ ОРИГІНАЛУ………………………………………………………………
1.1 Причини лексичних проблем перекладу та їх види……………………………
1.2 Способи досягнення перекладацької еквівалентності при передачі лексичних особливостей тексту оригіналу…………………………………………
1.3 Причини граматичних трансформацій при перекладі…………………………
РОЗДІЛ 2 СПОСОБИ ДОСЯГНЕННЯ ПЕРЕКЛАДАЦЬКОЇ ЕКВІВАЛЕНТНОСТІ ПРИ ПЕРЕДАЧІ СТИЛІСТИЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ ТЕКСТУ ОРИГІНАЛУ НА ПЕРЕКЛАДІ ТВОРУ МИКОЛИ ВАСИЛЬОВИЧА ГОЛОЛЯ «ТАРАС БУЛЬБА» ……………………………………………………..
2.1 Характеристика частотності вживання різних способів передачі перекладацької еквівалентності……………………………………………..…….
2.2 Калькування, як спосіб передачі безеквівалентної лексики…………………
2.3 Транскодування, як шлях вирішення перекладацьких проблем перекладу безеквівалентної лексики…………………………………………………………..
2.5 Контекстуальна заміна …………………………………………………………
2.6 Не перекладено …………………………………………………………………
2.7 Причини граматичних проблем перекладу …………………………………..
Висновки ……………………………………………………………………………
Список використаної літератури…………………………………………….……

Вступ
Кожне слово тексту вживається в певній граматичній чи лексичній формі, всі слова тексту об’єднані в речення в певному синтаксичному порядку. Граматичні ознаки є важливою характерною особливістю мовлення . Однак ці граматичні ознаки не тільки забезпечують правильний порядок слів у тексті, але й подають інформацію, яка є частиною усього змісту. Вони розкривають семантичні зв’язки між словами, частинами складного речення, реченнями в цілому. В тексті, вони можуть виділяти якусь частину тексту, що є особливо значущою для комунікантів. При перекладі великих літературних (епічних творів) перекладач стикається з проблемами передачі оригінального змісту через ряд складностей, що зв’язані з різними чинниками, які розглядатиметься у даній роботі.
При здійсненні перекладу на неспоріднену мову завжди виникають труднощі, зумовлені стилістичними відмінностями, лексичними відмінностями та відмінностями граматичної будови мов оригіналу та перекладу. Перш за все, це стосується тих випадків, коли в одній із мов є частини мови відсутні в іншій, або коли частини мови, які є номінально еквівалентними, виконують різні функції в мові оригіналу та в мові перекладу. Сказане повною мірою стосується поставлених проблем та шляхів їх вирішення, тобто досягнення перекладацької еквівалентності (досягнення наближення змісту тексту перекладу до тексту оригіналу). В перекладознавчій літературі, а саме у працях А.В.Клименко, Т.А.Казакова, В.І. Карабан, та А.Л.Коралова, в основному детально описано способи перекладу цих частин мови з англійської мови на українську та російську. Проте не відображено особливості їх вживання при перекладі з української мови на англійську. Але все ж таки детально описані (у вище згаданій літератури) перекладацькі проблеми та шляхи їх вирішення дозволяють досить ґрунтовно опрацювати та висвітлити тему даної роботи. Отже достатнє джерельне підґрунтя дозволяє дослідити цю тему якнайглибше.
Звідси й беззаперечна актуальність даної теми дипломної роботи яка, окрім суто наукового інтересу, зумовлена також практичними потребами сьогодення. До останніх належить практичне застосування роботи при виконанні літературного та технічного перекладу. Також цю роботу можна використати при порівнянні різних використаних шляхів досягнення перекладацької еквівалентності в перекладі повісті М.В. Гоголя “Тарас Бульба” та в оригінальних творах подібної військово-історичної тематики, написаних приблизно у той же час англійською мовою.
Виходячи з наукового, теоретичного та практичного значення проблеми, враховуючи її недостатню вивченість, мету даної роботи можна визначити як дослідження перекладацьких засобів (трансформацій) досягнення перекладацької еквівалентності у перекладі Б. Баскервілем повісті Миколи Гоголя “Тарас Бульба”.
Під час роботи над даною темою були поставлені наступні завдання:
• ідентифікувати вказані трансформації у перекладі даного твору;
• порівняти вжиті варіанти перекладу з їх еквівалентами в оригіналі;
• проаналізувати особливості використання засобів досягнення перекладацької еквівалентності у різних функціях в межах мікроконтексту;
Отже, об’єктом роботи є трансформації використані при перекладі, а предметом – оригінальні відповідники перекладацьким трансформаціям що були використані у творі “Тарас Бульба”, зокрема, частини речення що були перекладені за допомогою калькування, транскодування, лексико-семантичної модифікації та контекстуальної заміни.
Методами дослідження є ті, які забезпечують об’єктивність в підході до висвітлення явищ на основі комплексного використання джерел. Вибір науково–дослідницьких методів був зумовлений методологічними засадами написання роботи та специфікою предмету дослідження. Застосовано описовий метод, метод суцільної вибірки, метод зіставного аналізу, методи порівняння та систематизації, які у всій своїй сукупності стали важливим механізмом для досягнення поставленої мети.
Наукова новизна полягає в тому що, в науковій літературі не знайшли достатнє висвітлення особливості вживання перекладацьких трансформацій при перекладі зі східнослов’янських мов.
Практичне застосування дослідження. Результати роботи можуть бути використані при вивченні курсів „Перекладознавство”, „Граматичні проблеми перекладу”, а також при практичному виконанні різних видів письмового перекладу.
Під час написання роботи використовувалися праці, які належать перу таких відомих науковців: Л.С. Бархударов, А.В. Клименка, Т.А.Казакова, І.В.Корунець, В.І. Карабан , Р.І. Вишневський та інші, які не лишають сумнівів щодо висвітлення питання теми диполомної роботи, та праці яких безпосередньо стосуються теми даної роботи, вони раціонально, стисло та обґрунтовано виклали інформацію щодо використання засобів перекладацької еквівалентності у перекладі на англійську мову. Крім вищезгаданих також було використано інтернет-ресурси – пошукові системи та електронні версії творів.
Узагальнені та критично проаналізовані, прочитані та використані джерела і література дали, на наш погляд, можливість досить повно висвітлити дану тему.
При дослідженні питання базовим матеріалом були книжка Миколи Гоголя “Тарас Бульба”, переклад даного твору на англійську мову, здійснений Б. Баскервілем, а також підручники, довідники з граматики та перекладу які і склали теоретичну основу даної роботи. Ці автори якнайповніше описали перекладацькі трансформації, що є предметом даного дослідження і доступно виклали інформацію у своїх працях. Значна увага приділялась основному джерелу – самому твору “Тарас Бульба” та його перекладу англійською, звідки і бралися цитати та лексика для аналізу.
Робота складається зі вступу, двох розділів, підрозділів до кожного з розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків.