Особливості художнього перекладу

ПЛАН
Вступ………………………………………………………………………………………………………..З
Розділ 1. Художній переклад та його визначення………………………………………..7
1.1 Переклад літературного стилю…………………………………………………..11
1.2 Переклад як форма літературних взаємин ………………………………….15
Розділ 2. Проблеми літературного перекладу……………………………………….24
2.1. Сучасні напрямки в теорії літературного перекладу…………………..24
2.2. Культурно-соціологічні особливості перекладу……………………….ЗО
Розділ 3. Мовні реалії в літературі та проблеми їх перекладу…………………..33
3.1. Походження та визначення мовних реалій………………………………..35
3.2. Класифікація реалій………………………………………………………………….42
3.3 Семантико-стилістичні функції реалій у перекладі…………………….45
Висновки…………………………………………………………………………………………………57
Список використаної літератури…………………………………………………………,..,…61
2

Вступ
“Перекласти – це значить висловити точно і повно засобами однієї мови те, що вже висловлене засобами іншої мови у непоривній єдності змісту і форми”
А. В. Федоров
Актуальність теми. Протягом останніх десятиліть спостерігається особливо інтенсивний розвиток у галузі перекладознавства. Основними причинами цього явища є певне тяжіння світової спільноти до інтеграції. Постійно відбувається обмін набутою інформацією (не на всіх рівнях, звичайно ж), культурними надбаннями. Проводяться міжнародні конференції як з наукових, так і з соціальних питань. Відбувається жвавий обмін у галузі кіно індустрії. Хоча, мабуть, доцільніше було б сказати, що відбувається інтенсивний наплив західної кіно та літературної продукції на наш ринок. Все це значною мірою зумовлює розвиток перекладознавства, адже будь-яка галузь чи то науки, чи то культури, чи то соціального життя вимагає певного підходу, розуміння, адекватності з боку іншомовних партнерів. Дуже часто при перекладі наукової, технічної чи то економічної літератури перекладач наштовхується на певні реалії, які не зрозумілі нашому читачеві і взагалі не мають відповідників у нашій мові. В таких випадках завдання перекладача полягає в тому, щоб якомога точніше, зрозуміліше і стисліше відтворити їх у нашій мові. Звичайно, не завжди вдається досягнути всього одразу – інколи доводиться жертвувати стислістю, вдаючись у описове пояснення тієї чи іншої лексеми; інколи доводиться просто заміняти їхню реалію на таку, що певною мірою перегукується з нашою, має спільні з нашою ознаки, тим самим викривлюючи певною мірою зміст оригіналу.
Проте, не зважаючи на все це певні сторони перекладу залишаються мало дослідженими.
Як ми знаємо, переклад приймав неабияку участь у відповідному історичному, соціальному і політичному контекстах. Цього не було, до 1900-х років коли вивчення перекладу не почало відкривати кордони і поширювати контексти з метою цілком обговорити участь різноманітних факторів, що створюють певні умови для формування перекладу, фокусуючись головним чином на культурних аспектах, і одночасно даючи початок так званому культурному перевороту у перекладознавстві. На сьогоднішній день можна помітити, що беручи до уваги культурні фактори в перекладі, соціальний контекст, що створює умови для продукування і сприймання перекладу часто і широко забувається. Соціологічний підхід до вивчення перекладу в результаті цього міг би слідувати погляду, що переклад – це “соціально регульована діяльність (Тео Херманс) і після цього проаналізувати соціальні фактори, що відповідають за створення перекладу. Аналіз соціального підтексту перекладу допомагає нам визначити перекладача як формуючий або-сформований суб’єкт у суспільстві, і бачити переклад як соціальний досвід.[9; 120-132]
Мета роботи. Чи можуть багатомодальні виявлення бути фактично “перекладені” чи “перекладними”? Чи можемо ми переносити за допомогою літературного перекладу специфічні значення (зображення, кольори, тощо), які загодовуються з основної культури для чужої аудиторії? Ці питання щодо художнього перекладу будуть дослідженні у даній роботі, а також велика увага приділяється питанню мовних реалій та проблем їх перекладу.
Завдання:
– окреслити головні проблеми художнього перекладу та теорії його вивчення;
– визначити як багатомодальний, соціально-семіотичний підхід до аналізу тексту першоджерела може допомогти перекладачу розшифрувати значення;
– дослідити питання мовних реалій та проблеми їх перекладу.
Стосовно функціонального погляду, мови – це системи виборів – все, що ми кажемо або пишемо є завжди прикладом використання цих ^виборів. Перекладач має бути обізнаний як мови та інші семіотичні методи відображають, перетворюють і створюють нашу щоденну реальність.
Літературний переклад, або “поетичний” переклад у широкому розумінні, примушує перекладача висувати часто сумнівну і незавжди підтверджену теорію. Ми маємо справу з тим нетиповим випадком, коли у ролі перекладача виступає сам автор, а отже підтвердження можливе. В цьому випадку робота Набокова має подвійну функцію: по-перше, це важливо показати підґрунтя та основи літературного процесу перекладу; по-друге, більш конструктивна функція, щоб допомогти знайти відповідний метод перекладу прийнятних рішень. Художній, зокрема авторський переклад є однією з ланок перекладацького процесу. В цьому полягає вибір даної теми дослідження.
Методи дослідження.
Під час роботи над дослідженням було використано метод порівняльного аналізу творів англійських та українських авторів, перекладачів.
Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури. В першому розділі розглядається визначення, основні терміни, та загальні принципи художнього перекладу. Другий розділ присвячений дослідженню проблем художнього перекладу. У третьому розділі подається матеріал по дослідженню питань мовних реалій та порівняльного аналізу їх перекладів у літературі.
При написанні цієї наукової роботи були використанні ряд російських, українських та англомовних джерел інформації, а власне практикуми з перекладу В. Коміссарова, В. Крупнова, А. Паршина, Н. Биховця, А. Клименка, В. Коптилова, Д. Дирюшина, В. Левика, статті та публікації Гарольда Блума стосовно теорії перекладу.