Теоретичні засади вивчення фонетичної інтерференції у мовленні

ЗМІСТ

ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ВИВЧЕННЯ ФОНЕТИЧНОЇ ІНТЕРФЕРЕНЦІЇ У МОВЛЕННІ УКРАЇНОМОВНИХ ТА АНГЛОМОВНИХ БІЛІНГВІВ 6
1.1. Коло проблем вивчення явища білінгвізму 6
1.2. Мовна компетенція та культурна ідентифікація особистості білінгва 17
РОЗДІЛ 2. СУТНІСТЬ МОВНОЇ ІНТЕРФЕРЕНЦІЇ ЯК ОСНОВНОГО ПРОЯВУ БІЛІНГВІЗМУ 24
2.1. Механізм явища інтерференції та її причини 24
2.2. Класифікації загальнолінгвістичних ознак інтерференції 28
ВИСНОВКИ 32
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 33

ВСТУП

Дослідження питань міжмовних контактів та динаміки взаємодій мов у міжкультурному спілкуванні привертають останнім часом зростаючу увагу мовознавців, набуваючи тим самим ознак однієї з центральних проблем сучасної лінгвістичної науки. У колі цих питань особливу зацікавленість учених викликають питання встановлення причин мовної інтерференції, дослідження її ролі та функції соціальному, психологічному й лінгвістичному планах. Природним у зв’язку з цим стає й підвищення актуальності проблем встановлення лінгвокогнітивних та комунікативних основ фонетичної інтерференції на матеріалі англійського мовлення українців.
Актуальність дослідження. Наукова розробка зазначеної проблеми стримується внаслідок наявності двох діалектично суперечливих обставин. По-перше, відомі спроби формування теоретичних основ опису явища фонетичної інтерференції до недавнього часу здійснювалася переважно в межах функціонально-структурного підходу на підставі його методологічного інструментарію.
По-друге, стрімкий розвиток когнітивної лінгвістики призвів до розуміння того, що най адекватніші засоби теоретичного опису явища фонетичної інтерференції, без будь-якого сумніву, повинні мати когнітивне підґрунтя. Цим, насамперед, і було зумовлене значне підвищення актуальності розробки теоретичних передумов вивчення феномену фонетичної інтерференції у межах саме когнітивно-дискурсивного підходу.
На жаль, взаємодія фонетичних підсистем у мовленні білінгва на матеріалі англійської та української мов з урахуванням когнітивно-дискурсивного й комунікативно-прагматичного чинників ще не набула статусу окремого об’єкта експериментально-фонетичних досліджень. Специфічна потреба у вивчені фонетичної інтерференції, що проявляється у процесі породження і сприйняття усного англомовного дискурсу українськими білінгвами, зумовлена не лише викликами соціальної дійсності, поширенням контактів між представниками різних мовних спільнот, а й когнітивно-психологічними й соціокультурними чинниками, які визначають особливості вторгнення фонетичної системи домінуючої рідної мови в межі мови, що вивчається.
Актуальність цієї роботи зумовлена також тим, що фонетична інтерференція є фактором відхилення або порушення нормативної вимови, що виникають у мові певної особи або цілого колективу, і тому потребує детальних вивчень. Також інтерференція є важливою у аспекті педагогіки та навчання мовам.
Проблему теоретичних засад вивчення фонетичної інтерференції у мовленні досліджували такі вчені, як Баранов А. Н., Белянин В. П., Вежбицкая А., Горелов И.Н., Седов К.Ф., Гумбольд В. О, Медведева И. Л., Соколов А. В., Тарасов Е. Ф., Уфимцева Н.В., Фрумкина Р. М., Шумарова Н. П.
Мета дослідження полягає в дослідженні фонетичної інтерференції, визначенні її значення серед англомовних та україномовних білінгвів. Для досягнення мети були поставлені такі завдання:
1. Визначити коло проблем вивчення явища білінгвізму;
2. Узагальнити інформацію про мовну компетенцію та культурну ідентифікацію особистості білінгва;
3. Охарактеризувати механізм явища інтерференції та її причини;
4. Коротко охарактеризувати класифікації загальнолінгвістичних ознак інтерференції.
Об’єктом дослідження є фонетична інтерференція, як явище взаємодії мовних систем.
Предметом дослідження є теоретичні аспекти вивчення фонетичної інтерференції в умовах білінгвізму.
Під час вирішення визначених завдань використовувались наступні методи дослідження:
1. Загальнонауковий: синтез, аналіз та порівняння наукової літератури для теоретичного підґрунтя дослідження.
2. Порівняльний метод був використаний з метою порівняння поглядів різних науковців на поняття, що аналізуються в дослідженні.
Практичне значення роботи полягає у можливості використання її основних теоретичних положень, графічних моделей і результатів експериментального дослідження в курсах теоретичної та практичної фонетики англійської мови.
Теоретичне значення роботи полягає в новому інтегративному підході до вивчення явища білінгвізму та фонетичної інтерференції як його прояву в руслі когнітивно-дискурсивної парадигми, що є внеском у розв’язання низки стрижневих проблем загального мовознавства, когнітивної і комунікативної лінгвістики.
У відповідності до поставлених мети та конкретних завдань дослідження, визначено структуру роботи. Вона складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку використаної літератури.