Походження українських прізвищ від назв тварин

ЗМІСТ

ВСТУП 3

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ АНТРОПОНІМІЇ В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ 6
1.1 Наукова українська антропоніміка та історія дослідження анімальних прізвищ 6
1.2 Формування та час становлення українських прізвищ 10

РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ УТВОРЕННЯ УКРАЇНСЬКИХ ПРІЗВИЩ ВІД НАЗВ ТВАРИН 17
2.1 Лексико-семантична типологізація українських прізвищ в залежності від способу творення 17
2.2 Особливості походження анімальних прізвищ в українській мові 27

ВИСНОВКИ 36
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 38

ВСТУП

Прізвища та власні імені людини здавна привертали увагу не лише простих жителів нашої держави, але й професійних дослідників. Сьогодні власні імена людини вивчають представники найрізноманітніших наук (лінгвісти, географи, історики, етнографи, психологи, літературознавці). Однак у першу чергу власні імена людини пильно досліджуються лінгвістами, оскільки будь-яке найменування – це слово, що входить в систему мови, яка утворюється за законами мови та вживається в мові.
Прізвище – це вид антропоніма. Успадковане офіційне іменування, яке вказує на приналежність людини до певної сім’ї або родини. Прізвище додається до власного імені з метою уточнення іменованої особи; історично склалося, що власне ім’я – первинне, а прізвище – вторинне. Відмінність між власним ім’ям та прізвищем функціональне, соціальне і частково структурне.
Виникнення і розвиток прізвища як суспільно-історичної і мовної категорії тісно пов’язаний з головними етапами соціально-економічного розвитку людства та українського народу зокрема. Процес перетворення прізвиська в спадкове фамільне ім’я був сам по собі тривалий і неоднаковий для різних соціальних груп населення та для різних районів країни. Одним з основних факторів, що сприяли переходу прізвиська в прізвище, була втрата його мотивування, втрата інформації про причини його виникнення. Саме тому дослідження особливостей формування та походження українських прізвищ, та, власне, прізвищ від назв тварин зокрема, виявляється актуальним.
Проблему походження українських прізвищ від назв тварин досліджували такі вчені, як Бокань В. А., Польовий Л. П., Мосенко Л.Г., Панцьо С. Є., Подольская Н. В., Редько Ю. К., Скрипник Л.Г., Дзятківська Н.П., Худаш М. Л., Фаріон І. Д., Чирук Л. М., Чучка П.П. та ін. Загальний огляд досліджень, присвячених вивченню даного питання, свідчить про недостатнє висвітлення даної тематики у науковій літературі.
Мета дослідження полягає в характеристиці походження українських прізвищ від назв тварин. Для досягнення мети були поставлені такі завдання:
1. Узагальнити інформацію про наукову українську антропоніміку та історію дослідження анімальних прізвищ;
2. Проаналізувати формування та час становлення українських прізвищ;
3. Описати лексико-семантичну типологізацію українських прізвищ в залежності від способу творення;
4. Дослідити особливості походження анімальних прізвищ в українській мові;
Об’єктом дослідження є історичний процес утворення та формування українських прізвищ.
Предметом дослідження є особливості походження українських прізвищ, утворених від назв тварин.
Під час вирішення визначених завдань використовувались наступні методи дослідження:
1. Загальнонауковий: синтез, аналіз та порівняння наукової літератури для теоретичного підґрунтя дослідження.
2. Діалектичний метод використовувався з метою пояснення виникнення та розвитку певних поглядів і теорій.
3. Логіко-семантичний метод сприяв визначенню понять за допомогою аналізу їх ознак, відношень між мовними висловами та дійсністю, саме цей метод допоміг визначенню понятійного апарату, що застосовується у дослідженні.
4. Порівняльний метод був використаний з метою порівняння поглядів різних науковців на поняття, що аналізуються в дослідженні.
5. Статистичний: для характеристики певних статистичних даних дослідження.
Практична цінність роботи полягає в узагальнені знань про походження українських прізвищ від назв тварин. Дослідження може використовуватися в навчальних цілях.
У відповідності до поставлених мети та конкретних завдань дослідження, визначено структуру роботи. Вона складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку використаної літератури.