Судова лінгвістика

ЗМІСТ

ВСТУП 3

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ СУДОВОЇ ЛІНГВІСТИКИ 6
1.1. Судова лінгвістика: поняття та історія розвитку 6
1.2. Судова лінгвістика в зарубіжних дослідженнях 8

РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ СУДОВОЇ ЛІНГВІСТИКИ 14
2.1. Судові типи текстів 14
2.2. Сфери застосування методів судово-лінгвістичної експертизи 16

ВИСНОВКИ 19
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 21

ВСТУП

Судова лінгвістика являє собою розділ прикладної лінгвістики. Судова лінгвістика – це дисципліна, в котрій наукові знання про мову, накопичені теоретичної лінгвістикою, використовуються у сфері судочинства.
Термін судова лінгвістика (forensic linguistics – від лат. Forum (імен.), forensis (дод.): місце для дебатів, суд) був винайдений британським лінгвістом Яном Свартвіком. У 1968 р. він провів лінгвістичний аналіз судових документів у справі Тімоті Еванса, повішеного за п’ятнадцять років до цього за вбивство його дружини і дитини. Аналіз виявив непричетність Еванса до даного злочину, і він був посмертно виправданий. Для позначення нової області застосування лінгвістичних знань – захисту тих, хто був несправедливо звинувачений і покараний, – Свартвік і запропонував термін судова лінгвістика.
Згодом значення цього терміна було розширено: він став вживатися по відношенню до всіх аспектів судочинства, які вимагають лінгвістичних знань, як у сфері захисту, так і в сфері звинувачення, і судового розгляду справ в цілому.
Починаючи з 70-х років двадцятого століття, окремі публікації з судової лінгвістиці стали все частіше з’являтися в різних наукових журналах. В основному, вони представляли собою повідомлення лінгвістів про проведені ними експертизи показів, письмових документів, магнітофонних записів і т.д. Поступово судова лінгвістика оформилася як самостійний науковий напрям.
Актуальність дослідження. Судова лінгвістика – це застосування лінгвістичного знання, методів і здатності проникнення в суть до судового контексту закону, мови, дослідження злочину, випробування і судової процедури. Сьогодні існує три області застосування для лінгвістів, що працюють у судових контекстах – розуміння письмової мови закону, розуміння мовне використання в судових процедурах та надання лінгвістичних доказів. Судова лінгвістики – дисципліна не однорідна і це залучає широкий діапазон експертів і дослідників у різних галузях області. Саме тому дослідження судової лінгвістики є нагальним та актуальним.
Проблему судової лінгвістики та її ролі досліджували такі вчені, як Алєксєєв С.С., Баранов В.М., Александров О.С., Голєв М.Д., Будко Т.В., Гак В.Г., Калініна Н.А., Керімов Д. О., Любимов М.А., Орлова О.В., Прадід Ю.Ф., Сатолина М.Н., Ушаков О.О. та ін. Незважаючи на це, залишаються питання, що потребують подальшого опрацювання.
Мета дослідження полягає в характеристиці судової лінгвістики та її ролі. Для досягнення мети були поставлені такі завдання:
1. Охарактеризувати поняття та історія розвитку судової лінгвістики;
2. Узагальнити інформацію про судову лінгвістику в зарубіжних дослідженнях;
3. Визначити судові типи текстів;
4. Проаналізувати сфери застосування методів судово-лінгвістичної експертизи.
Об’єктом дослідження є юридична терміносистема, її дослідження та тлумачення.
Предметом дослідження є судова лінгвістична експертиза: процесуальні і криміналістичні аспекти.
Під час вирішення визначених завдань використовувались наступні методи дослідження:
1. Загальнонауковий: синтез, аналіз та порівняння наукової літератури для теоретичного підґрунтя дослідження.
2. Діалектичний метод використовувався з метою пояснення виникнення та розвитку певних поглядів і теорій.
3. Логіко-семантичний метод сприяв визначенню понять за допомогою аналізу їх ознак, відношень між мовними висловами та дійсністю, саме цей метод допоміг визначенню понятійного апарату, що застосовується у дослідженні.
4. Порівняльний метод був використаний з метою порівняння поглядів різних науковців на поняття, що аналізуються в дослідженні.
Практична цінність роботи полягає в узагальнені знань про судову лінгвістику. Дослідження може використовуватися в навчальних цілях.
У відповідності до поставлених мети та конкретних завдань дослідження, визначено структуру роботи. Вона складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку використаної літератури.