Стилістичні функції неологізмів (компаративний аспект)

ЗМІСТ

ВСТУП 3

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ НЕОЛОГІЗМІВ 6
1.1 Історія дослідження поняття «неологізм» в працях науковців-лінгвістів 6
1.2 Типологізація неологізмів 13

РОЗДІЛ 2. СТИЛІСТИЧНІ ФУНКЦІЇ НЕОЛОГІЗМІВ НА ПРИКЛАДІ АНГЛІЙСЬКОЇ ТА УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ 17
2.1 Стилістичні функції неологізмів 17
2.2 Оказіоналізми як різновид неологізмів та їх стилістичні функції 21

ВИСНОВКИ 25
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 27

ВСТУП

Незважаючи на упереджене ставлення лінгвістів XVIII ст. до такого явища, як неологізація мови (вважалося, що неологізми «псують» народну мову), поповнення лексики – історично неминучий процес, необхідний для того, щоб на кожному етапі свого розвитку мова могла відповідати потребам суспільства як у спілкуванні, так і в закріпленні результатів пізнання дійсності, в розвитку та збагаченні культури народу. Мова ніколи не залишається чимось застиглим і незмінним. Будь-яке нове слово, за образним висловленням російської дослідниці Н.З. Котелової, являє собою «новий монументальний камінь, який входить до складу тієї піраміди мови, яку творять народи продовж віків, засвідчуючи своє буття, і останній, верхній, камінь якої буде покладений лише тоді, коли її [піраміди] будівництво буде завершене» [18, с. 5]. Іншими словами, розвиток мови припиниться лише тоді, коли припинить своє існування саме людство.
Важливість наукового опису неологізмів, розв’язання проблем їхнього виникнення, а також порівняння корпусів неологізмів у різних мовах і обговорення можливостей їхнього планування, визнана вже давно. Найбільших успіхів у розробці теоретичних і методичних питань неології досягли французькі лексикологи, зокрема М. Cohen, A. Darmsteter, L. Deroy, В. Gardin, P. Gilbert, L. Guilbert. Усгіішно розробляли науку про неологізми також російські лінгвісти, серед яких В І. Заботкіна, Н.З. Котелова, Є.О. Левашов, В.М. Сергєєв та ін. Практичними лексикографічними проблемами неологізмів займалися також англійські та американські лінгвісти, а саме: J. Algeo, R. Baayen, G. Cannon, С. Cutler, W. Lee, J. Simpson.
Проте новий антропоцентричний підхід до вивчення мови та мовних явищ загалом і неологізмів зокрема, який полягає у дослідженні взаємодії між процесом творення нових слів та їхнім використанням у конкретному комунікативному акті, зумовлює інтерес лінгвістів до вивчення мовних явищ з точки зору їхніх функцій у мовленнєвій діяльності, визначаючи в такий спосіб актуальність нашого дослідження.
Мета дослідження полягає в характеристиці стилістичних функцій неологізмів на прикладі української та англійської мови. Для досягнення мети були поставлені такі завдання:
1. Проаналізувати історію дослідження поняття «неологізм» в працях науковців-лінгвістів;
2. Дослідити типологізацію неологізмів;
3. Охарактеризувати функції стилістичних неологізмів;
4. Описати оказіоналізми як різновид неологізмів та їх стилістичні функції.
Об’єктом дослідження є лексико-стилістичні особливості словникового запасу української та англійської мови.
Предметом дослідження є стилістичні особливості вживання неологізмів в українській та англійській мовах.
Під час вирішення визначених завдань використовувались наступні методи дослідження:
1. Загальнонауковий: синтез, аналіз та порівняння наукової літератури для теоретичного підґрунтя дослідження.
2. Діалектичний метод використовувався з метою пояснення виникнення та розвитку певних поглядів і теорій.
3. Логіко-семантичний метод сприяв визначенню понять за допомогою аналізу їх ознак, відношень між мовними висловами та дійсністю, саме цей метод допоміг визначенню понятійного апарату, що застосовується у дослідженні.
4. Порівняльний метод був використаний з метою порівняння поглядів різних науковців на поняття, що аналізуються в дослідженні.
5. Метод лексико-семантичного аналізу для аналізу друкованих видань та наведення прикладів в роботі.
Практична цінність роботи полягає в узагальнені знань про стилістичні функції неологізмів в українській та англійській мовах. Дослідження може використовуватися в навчальних цілях.
У відповідності до поставлених мети та конкретних завдань дослідження, визначено структуру роботи. Вона складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку використаної літератури.