Лексико-семантичний рівень мови ЗМІ

ЗМІСТ

ВСТУП 3

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ПРОБЛЕМИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЛЕКСИЧНОГО СКЛАДУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ КІНЦЯ 20- ПОЧ. 21 СТ. 6
1.1 Особливості розвитку лексичного складу української мови кінця XX – початку XXI століття 6
1.2 Розвиток лексико-семантичної системи мови ЗМІ: чинники та засоби впливу 8

РОЗДІЛ 2 ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНІ ПРОЦЕСИ У СЛОВНИКОВОМУ СКЛАДІ СУЧАСНИХ МАС-МЕДІА 13
2.1 Особливості лексики сучасних ЗМІ з точки зору активних семантичних процесів 13
2.2 Джерела поповнення лексико-семантичної системи ЗМІ: інновації-запозичення 16
2.3. Жаргонної лексики в засобах масової інформації 20

ВИСНОВКИ 23
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 25

ВСТУП

Серед жанрово-тематичного розмаїття текстів засобів масової інформації легко виділяються типи текстів, характерні як для «друкованої», так і для «електронної» преси. До них можна віднести: матеріали новин (хроніка подій); коментарі; аналітичні огляди на різні теми (політика, економіка, суспільне життя, соціальні проблеми, моральність, культура, наука тощо); інтерв’ю; спортивні новини / репортажі; рекламні матеріали і т.п.
Всі ці жанрово-тематичні різновиди текстів зустрічаються і в газетах, і в журналах, і в програмах радіо, і на телебаченні, і в Інтернеті. Зрозуміло, що кожен із засобів масової інформації має свої об’єктивні особливості, тому кожен з названих вище жанрів втілюється в них по-своєму. Однак визначаючі жанрові характеристики, як правило, зберігаються незалежно від засобу масової інформації. Інакше кажучи, матеріал новин буде завжди відрізнятися від, наприклад, аналітичного огляду, коментарю або інтерв’ю (хоча в телевізійних і радіо новинах інтерв’ю чи коментар можуть стати складовою, вірніше, «вставною» частиною програми новин).
Крім цих та деяких інших жанрово-тематичних типів текстів, які є загальними для всіх ЗМІ, існують різновиди текстів, характерних для одних ЗМІ, але невластивих іншим. Так, наприклад, редакційна стаття є приналежністю «друкованої» преси, зокрема газети. Те ж відноситься і до статей іншого роду – критичних, оглядових і т.п., які за визначенням є газетно-журнальним жанром так само, як, наприклад, листи читачів і деякі інші, суто письмові різновиди текстів ЗМІ. У цьому сенсі Інтернет – це в суто технічному сенсі «електронний» ЗМІ – за своїми жанровими характеристиками тяжіє до газетно-журнальної преси.
Зрозуміло, що своїми особливими жанрами володіють і радіо, і телебачення, особливо останнє, де наявність зорового ряду неймовірно розширює можливості передачі інформації та можливості впливу на аудиторію. Крім загальних для всіх ЗМІ (але зовсім особливо заломлюючих і втілюються) жанрових типів, телебачення володіє такими жанрами, як фільм (документальний та ігровий), ток-шоу (у записі і в прямій трансляції), телепортрет, теледебати, пряма трансляція з місця події і т.п.
Актуальність дослідження. Сьогодні, коли засоби масової інформації надають такий величезний вплив на життя суспільства, на свідомість і уявлення людей, а також на національні мови і культури, коли так багато залежить від оперативності і адекватності передачі інформації, – як ніколи актуальною стає проблема лексико-семантичного рівня мови засобів масової інформації.
Проблему лексико-семантичного рівня мови засобів масової інформації досліджували такі вчені, як Корбозеров Н.М., Мацько Л., Пилинський М.М., Нікітіна Н., Гончаров В.І., Розкошний А. П. та ін. Загальний огляд досліджень, присвячених вивченню даного питання, свідчить про недостатнє висвітлення даної тематики у науковій літературі.
Мета дослідження полягає в характеристиці лексико-семантичного рівня мови засобів масової інформації. Для досягнення мети були поставлені такі завдання:
1. Охарактеризувати особливості розвитку лексичного складу української мови кінця XX – початку XXI століття;
2. Узагальнити інформацію про розвиток лексико-семантичної системи мови ЗМІ: чинники та засоби впливу;
3. Визначити особливості лексики сучасних ЗМІ з точки зору активних семантичних процесів;
4. Дослідити джерела поповнення лексико-семантичної системи ЗМІ: інновації-запозичення;
5. Проаналізувати вживання жаргонної лексики в засобах масової інформації.
Об’єктом дослідження є мовна практика українських ЗМІ кінця XX – початку XXI століття.
Предметом дослідження є лексико-семантичні одиниці, що вживаються у текстах ЗМІ.
Під час вирішення визначених завдань використовувались наступні методи дослідження:
1. Загальнонауковий: синтез, аналіз та порівняння наукової літератури для теоретичного підґрунтя дослідження.
2. Діалектичний метод використовувався з метою пояснення виникнення та розвитку певних поглядів і теорій.
3. Статистичний: для характеристики певних статистичних даних дослідження.
Практична цінність роботи полягає в узагальнені знань про лексико-семантичний рівень мови засобів масової інформації. Дослідження може використовуватися в навчальних цілях.
У відповідності до поставлених мети та конкретних завдань дослідження, визначено структуру роботи. Вона складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку використаної літератури.