Ситуація як засіб формування соціолінгвістичної та соціокультурної компетенції мовця

ЗМІСТ

ВСТУП …………………………………………………………………………………………………………3
РОЗДІЛ 1. СОЦІОКУЛЬТУРНИЙ ПІДХІД ДО НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНИХ МОВ………………………………………………………………………………………………………………7
1.1 Соціолінгвістика та її зв’язок з іншими дисциплінами ……………………….7
1.2 Кореляція мови та культури при навчанні іноземних мов ………………….9
РОЗДІЛ 2. МОДЕЛЮВАННЯ СИТУАЦІЙ В НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ……………………………………………………………………………………………………..20
2.1 Принцип ситуативності у взаємовідносинах між комунікантами ……….20
2.2 Ситуативна позиція як форма організації процесу навчання ……………..24
2.3 Державний стандарт освіти в контексті соціолінгвістичної
та соціокультурної компетенції ……………………………………………………………………27
2.4 Рольова гра як дієвий спосіб адекватного відтворення процесу реального спілкування …………………………………………………………………………………………………34
ВИСНОВКИ ………………………………………………………………………………………………46
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ …………………………………………………49
ДОДАТКИ……………………………………………………………………………………………………52

ВСТУП

Стрімка інтеграція України у Європу, політика, економіка, культура, ідеологія, постійні міграції народів і мов підвищують попит на ефективне вивчення іноземних мов. Потреба в вивченні іноземних мов виключно функціональна, тому що мови є необхідними для використання їх у різних сферах життя суспільства в якості засобу реальної комунікації з мешканцями інших країн. Саме тому мова повинна вивчатись ситуативно, таким чином буде підтримуватись постійна зацікавленість бажаючих її вивчати, а також результативність оволодіння мовою. Крім того, здобуття мовної компетенції не виключає соціолінгвістичну та соціокультурну компетенцію, так як культура сприяє адекватному спілкуванню та взаєморозумінню між мовцями та усуває розбіжності між різними матеріальними і духовними умовами існування відповідних народів і країн.
Актуальність теми кваліфікаційної роботи зумовлена важливістю поглибленого вивчення дієвих засобів формування соціолінгвістичної та соціокультурної компетенції, а саме ситуативності при вивченні та навчанні іноземних мов. До того ж, дана наукова проблема є мало дослідженою, тому що більшість вчених-мовознавців лише поверхнево торкались основних ідей, при цьому не висловлюючи остаточних висновків.
Мета: дослідити явища ситуативності у моделюванні навчального процесу, а також необхідно довести взаємозв’язок мови і культури та їх невід’ємність при навчанні іноземних мов.
Відповідно до мети дослідження визначені наступні завдання:
o довести важливість вивчення іноземних мов в контексті соціолінгвістики;
o вивести залежність навчання іноземних мов від культури країни, мова якої вивчається;
o виявити принцип ситуативності у взаємовідносинах між комунікантами;
o описати ситуативні позиції, що формують процес навчання;
o визначити ступінь відповідності посібника Headway-Pre-Intermediate вимогам Державного стандарту освіти.
o встановити роль гри у підвищенні соціолінгвістичної та соціокультурної компетенції мовця.
Об’єктом дослідження є зв’язок мови та культури, соціолінгвістична та соціокультурна компетенція мовця, явище ситуативності, рольова гра, в свою чергу, предметом дослідження є ситуація як засіб формування соціолінгвістичної та соціокультурної компетенції мовця.
У роботі використовувались такі методи: описовий та порівняльний.
Наукова новизна кваліфікаційної роботи полягає в виокремленні ситуативності як засобу формування саме лінгвістичної та соціокультурної компетенції. Варто зазначити, що хоча ситуативність і вивчалась, проте це поняття не досліджувалось за нашими даними в контексті соціолінгвістики.
Методологічною базою дослідження слугували праці та публікації багатьох лінгвістів та методистів. Зокрема, О.М.Стояновський та Є.І.Пассов переконані, що як засіб спілкування мова потрібна в певних комунікативних ситуаціях, котрі, відповідно, повинні моделюватись в навчальному процесі. Також Є.І.Пассов наголошує на суб’єктивних та об’єктивних факторах, які характеризують мовні ситуації, що виникають при безпосередньому спілкуванні іноземною мовою, і тому такі фактори варті їх врахування при формуванні соціолінгвістичної компетенції мовця. І.Г.Гердер, В.фон Гумбольдт, брати Грімм, Ф.І.Буслаєв, О.О.Потебня, Е.Сепір та Б.Уорф вважають, що безперечним є той факт, що мова і культура взаємопов’язані та значно впливають один на одного. Так само І.А.Воробйова доводить, що доцільно звертати увагу на соціокультурний аспект навчання іноземних мов, тому що міжкультурному спілкуванню сприяє не тільки знання мови, а й засвоєння культури та норм і стереотипів поведінки, закарбованих в національних традиціях і звичаях. С.Г.Тер-Мінасова схиляється до принципу ситуативності, так само як і до соціокультурного підходу, які однаково, з її точки зору, сприяють формуванню соціолінгвістичної та соціокультурної компетенції. що стосується ситуативності, то М.Ф.Стронін, звертаючи увагу на структуру рольової гри та виокремлюючи такі її компоненти як ролі, навчально-мовленнєва ситуація та рольові дії, наголошує на важливості рольової гри у моделюванні ситуацій в навчальному процесі. До того ж, науковець вважає, що така структура рольової гри дозволяє контролювати ступінь самостійності учнів та розвиток подій в процесів навчання іноземним мовам. М.Ф.Стронін також підкреслює, що учні, які з перших кроків вивчення іноземних мов грають у рольові ігри, зуміють адекватно зреагувати на ситуацію та вирішити всі спонтанні комунікативні завдання в майбутньому.
Практичне значення дослідження. Результати дослідження, що було проведене у даній кваліфікаційній роботі, можуть застосовуватись на практиці, а саме ідеї щодо подальшого застосування ситуацій у моделюванні навчального процесу та рольової гри як ефективного способу адекватного відтворення процесу реального спілкування. Крім того, з допомогою рольової гри можна підвищувати соціолінгвістичну та соціокультурну компетенцію мовця (учня). Викладачі іноземних мов, об’єктивно оцінюючи структуру підручників та посібників, а також враховуючи вимогу Державного стандарту освіти, можуть конструювати навчальний процес і при цьому звертати увагу на аспекти, зазначені в кваліфікаційній роботі.
Кваліфікаційна робота є структурованою і складається зі вступу, двох розділів, висновків та додатків.
У вступі визначається актуальність та новизна теми, що досліджується, обґрунтовуються основні проблеми, об’єкт та предмет, мета, завдання, методологічна база, практичне значення та методи дослідження.
У першому розділі досліджується соціокультурний підхід до навчання іноземних мов та формування мовної компетенції.
У другому розділі досліджуються ситуації, суб’єктивні та об’єктивні фактори ситуацій та їх наявність відповідно до вимог Державного стандарту освіти в контексті соціолінгвістичної та соціокультурної компетенції. значна увага приділяється дослідженню рольових ігор як способу відтворення моделей реального спілкування.
У висновках підсумовуються основні результати, що були виведені в результаті проведеного дослідження.
Список використаної літератури налічує 32 джерела.