Гендерні особливості аплікації репрезентативних систем у мовленні особистості (на матеріалі англомовних ліричних текстів)

Зміст

ВСТУП ………………………………………………………………………………………………… 3
РОЗДІЛ 1.ГЕНДЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ МИСЛЕННЯ ТА МОВЛЕННЯ ОСОБИСТОСТІ
1.1 Співвідношення мислення та мовлення людини, як засіб формування картини світу ……………………………………………………………………………………………7
1.2 Гендерні особливості мовлення людини на фонетичному, лексичному, словотворчому рівнях та рівні стратегії мовної комунікації……………….…13
1.3 Візуальна, аудіальна та кінестетична модальності, як складові глибинної структури та внутрішні еквіваленти зовнішніх відчуттів ……………………20
РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ ФЕМІННОЇ ТА МАСКУЛІННОЇ АПЛІКАЦІЇ РЕПРЕЗЕНТАТИВНИХ СИСТЕМ У МОВЛЕННІ(НА МАТЕРІАЛІ СУЧАСНИХ ПОЕТИЧНИХ ТЕКСТІВ)
2.1Сенсорні предикати як відображення репрезентативних систем у мовленні……………………………………………………………………………………………………27
2.2 Поетичні тексти, що належать чоловікам ……………………………………………34
2.3 Поетичні тексти, що належать жінкам ………………………………………………..51
ВИСНОВКИ…………………………………………………………….…….…67
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ……………………………….70

Вступ
Виникнення категорії гендер (від англ. gender – соціальна стать) у 60 роках ХХ століття сприяло тому, що гендерна проблематика й методологія стали невід’ємною частиною різних галузей соціальних та гуманітарних наук.
У лінгвістичному дискурсі термін “гендер” з’явився порівняно недавно й одержав визнання в різних напрямках мовознавства (соціолінгвістиці, психолінгвістиці, лінгвокультурології тощо). Розвитку гендерних досліджень у лінгвістиці присвятили свої праці такі вчені як Р.Лакофф, В. Бергуелл, Ж. Бінг, Д. Танен тощо.
Гендерні дослідження в лінгвістиці розвиваються в різних напрямках, зокрема таких, як соціолінгвістика, психолінгвістика, феміністська лінгвістика й лінгвокультурологія.
У нашій роботі ми звернемося до гендерного аспекту аплікації теорії нейро-лінгвістичного програмування. Якщо ступінь дослідження впливу гендерної приналежності в інших галузях лінгвістики є досить високим, то вищезазначений ракурс досліджується вперше.
Робота присвячена гендерним особливостям аплікації репрезентативних систем (модальностей) у мовленні індивіда. Будучи проекцією мислення, мовлення відображає ментальні процеси та психологічні особливості мовця. Репрезентативні системи через систему почуттєво-забарвлених слів (сенсорних предикатів) яскраво прослідковуються як в усному, так і в письмовому мовленні. Модальність (внутрішній аналог зовнішнього сенсорного каналу), якою індивід користується найчастіше, стає його “візитною карткою” і значною мірою визначає стиль мовлення. Тобто через мовлення можна прослідкувати гендерно зумовлені тенденції мислення особистості.
Відомим ученим, що досліджував мову, є Роберт Ділтс. В своїх працях він описує ті фільтри і карти, які закладені у мові індивіда, що блокують і спотворюють сприйняття світу.
Інші науковці, такі як Олдер Г. ,О’Конор Дж., Гріндер Дж., Бендлер Р. та інші, визначали особливості індивідуального сприймання (репрезентативні системи) та їх вплив на зовнішнє вираження мислення – мовлення індивіда.
Психолінгвістичні дані застосовуються чи не у всіх сферах діяльності людини, проте їхній зв’язок з наукою, якій вони зобов’язані своєю появою, – лінгвістикою – обмежується лише використанням мови при практичних перетвореннях.
Враховуючи ці аргументи, можна стверджувати, що наше дослідження, яке пов’язує психолінгвістику із лінгвістичними та гендерними концепціями є актуальним.
Наукова новизна дослідження полягає у спробі дослідити закономірності аплікації репрезентативних систем (модальностей) у мовленні особистості зумовлені гендерною приналежністю.
Об’єктом дослідження є репрезентативні системи, як засіб вираження мислення особистості, тобто наявність в авторських текстах маркерів, які свідчитимуть про мисленнєвий патерн автора (домінуючу модальність) та їх варіативність залежно від гендерної приналежності автора.
Предметом дослідження є сучасні авторські англомовні ліричні тексти, що належать як американським, так і британським митцям: Дайдо (Dido), Кайлі Міноуг (Kylie Minouge) Тоні Брекстон (Toni Braxton), Мадонни (Madonna), Дженіфер Лопес (Jennifer Lopez), Шаде (Sade), Мерайї Кері (Mariah Carey), Анні Ленокс (Annie Lenox),Сари Коннор (Sarah Connor), Брітнi Спірз (Britney Spears), Брайана Адамса (Brian Adams), Джона Бон Джові (John Bon Jovi), Енріке Іглесіаса (Enrique Iglesias), Джо Кокера (Joe Cocker), Роббі Вільямса (Robbie Williams), Філа Коллінза (Phiil Collins), Стінга (Sting), гурту А-НА, Марка Ентоні (Marc Anthony) та Пера Гессела (Per Gessel)
Метою дослідження є визначення типології репрезентативних систем у мовленні та впливу гендерної приналежності автора на домінанту певної модальності.
Досягнення мети передбачає розв’язання наступних завдань:
– дослідити структуру мовлення і визначити ступені формування мови;
– розглянути типологію репрезентативних систем, особливості їх вживання;
– окреслити гендерні особливості мовлення на фонологічному, лексичному, граматичному рівнях, а також на рівні комунікативної стратегії;
– зробити вибірку слів, ідіом та фразеологізмів у текстах , авторство яких належить чоловікам та жінкам;
Поставлена мета та завдання логічно обумовлюють структуру роботи. Дослідження складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку використаної літератури.
У першому розділі робиться спроба узагальнити теоретичні напрацювання науковців-лінгвістів. У другому розділі подається аналіз сучасних авторських текстів, який передбачає визначення типології сенсорних предикатів, розгляд випадків синестезії, вирахування індексів кожної модальності та визначення середньої домінанти для „чоловічих” та „жіночих” текстів, а також їх порівняння.
Під час дослідження використовувалися наступні методи:
– метод зіставлення та порівняння;
– метод логічного аналізу;
– метод відносної частоти феномену;
– описовий метод;
Теоретична та практична цінність нашого дослідження полягає у розширенні області зацікавлення теорії нейро-лінгвістичного програмування, власне гендерних студій та застосування їх у соціолінгвістиці та психолінгвістиці.
Робота спрямована на досягнення кращого розуміння один одного міжстатевими комунікантами через усвідомлення лінгво-психологічної різниці та викриття різноманітних “пасток” мовлення, а отже має значення для оптимізації спілкування .