Протиставлення добра і зла у збірці Ш. Бодлера Квіти зла

ЗМІСТ

ВСТУП 3

РОЗДІЛ 1. СИМВОЛІСТСЬКЕ ПІДГРУНТЯ ПОЕЗІЇ ШАРЛЯ БОДЛЕРА 6
1.1. Символізм як літературний напрямок 6
1.2. Особливості «бодлерового» символізму 12

РОЗДІЛ 2. ПРОТИСТАВЛЕННЯ ДОБРА І ЗЛА У ЗВІРЦІ «КВІТИ ЗЛА» 17
2.1. Поетизація зла як добра у збірці Бодлера 17
2.2. Особливості поетики Бодлера 20

ВИСНОВКИ 27
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 30

ВСТУП

Щоб зрозуміти Бодлера, автора засудженого шедевра – збірки віршів «Квіти зла», варто взяти на озброєння зауваження, що поняття «зла» і «диявола» у романтиків мали особливе, властиве лише романтичному світовідчуттю (а Бодлер був безпосередньо пов’язаний з культурою романтизму) семантичне наповнення. Яке? Вони мали функцію деструкції актуальних соціокультурних норм, заснованих на світогляді капіталізму з їх головною цінністю – корисністю. А хіба може бути більшим осквернення мистецтва, аніж поєднання його з ідеєю користі?
В таких умовах асоціальні типи стають маргінальними провідниками опозиційних настроїв. І так розгортається «романтична дияволіада», в якій вище названий непривабливий персонаж зображується насамперед персоніфікацією бунту, що очищує.
Актуальність дослідження. Бодлер жив в ті дні тотальної вульгарності, коли Гонкури писали у своєму щоденнику: «Мабуть не варто вмирати за будь-яку справу, а жити треба не зважаючи ні на що, і треба залишатися чесною людиною, бо це в тебе в крові, але ні в що не вірити, окрім мистецтва … Все інше – брехня і пастка для дурнів».
Трохи пізніше Ніцше голосив в «плачі за людською культурою» (його запис): «…караул! наступають маси!…»
Загалом весь цей декаданс, панестетизм і нігілізм носили реакційний характер істерії, в яку впали індивіди-естети другої половини ХІХ століття. Таким чином Бодлер виявився у відповідному культурному середовищі, щоб найбільш повно виразити свою незадоволеність життям у поетичній творчості. Лишень світ трохи відпочив від надривних нот в хорі перших романтиків, як їм на зміну прийшли декаденти … Та й було чого засумувати не на жарт: «зрада» матері, яка «посміла» повторно одружитися після смерті батька; батьківську спадщину відібрали і видавали «на кишенькові витрати», що ображало денді, схильного непомірно шикувати, до того ж денді хворів на сифіліс, вживав опіум і його зраджувала коханка. І все це ніщо в порівнянні з тими величезними тарганами, які плодилися в голові генія.
Проблему творчості Шарля Бодлера, зокрема, протиставлення добра і зла в збірці віршів «Квіти зла», досліджували такі вчені, як Давиденко Г.Й., Чайка О.М., Мітосек З.І., Обломієвський М.О., Палієвський П.В., Стахурська Л.Г., Таранова Н.О., Юкало Т.М. та ін. Незважаючи на це, залишаються питання, що потребують подальшого опрацювання.
Мета дослідження полягає в характеристиці творчості Шарля Бодлера, зокрема, особливостей збірки віршів «Квіти зла». Для досягнення мети були поставлені такі завдання:
1. Охарактеризувати символізм як літературний напрямок;
2. Визначити особливості «бодлерового» символізму;
3. Проаналізувати поетизацію зла як добра у збірці Бодлера;
4. Дослідити особливості поетики Бодлера.
Об’єктом дослідження є символізм як літературний напрямок у Франції в ХХ столітті.
Предметом дослідження є творчість Шарля Бодлера, зокрема, збірка віршів «Квіти зла».
Під час вирішення визначених завдань використовувались наступні методи дослідження:
1. Загальнонауковий: синтез, аналіз та порівняння наукової літератури для теоретичного підґрунтя дослідження.
2. Діалектичний метод використовувався з метою пояснення виникнення та розвитку певних поглядів і теорій.
3. Логіко-семантичний метод сприяв визначенню понять за допомогою аналізу їх ознак, відношень між мовними висловами та дійсністю, саме цей метод допоміг визначенню понятійного апарату, що застосовується у дослідженні.
4. Метод лексико-семантичного аналізу для аналізу вживання метафор у віршах.
Практична цінність роботи полягає в узагальнені знань про творчість Шарля Бодлера, зокрема, збірку віршів «Квіти зла». Дослідження може використовуватися в навчальних цілях.
У відповідності до поставлених мети та конкретних завдань дослідження, визначено структуру роботи. Вона складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку використаної літератури.