Особливості мовлення чоловіків та жінок

Зміст

Зміст 2

Вступ 3

Розділ 1. Лінгвістичний підхід до питання ґендера 6

1.1 Ґендер у соціолінгвістиці 6

1.2 Функціональні особливості публіцистичного стилю. 21

1.3 “Чоловіче” та “жіноче” мовлення. 24

Розділ 2. Лексико-семантичні відмінності ґендерного лексикону 41

2.1 Вокабуляр жінок 41

2.2 Вокабуляр чоловіків 48

Висновки 53

Список використаних джерел та літератури 56

Список джерел ілюстративного матеріалу 59

Додаток 60

Вступ

Мовна поведінка кожної людини залежить не лише від стосунків між учасниками розмови, а й від ситуації, за якої відбувається мовний акт, соціальних ролей, які виконують співрозмовники, ґендерних ознак, віку мовців та цілого ряду інших умов. Основними параметрами соціолінгвістики є оповідач, слухач та оточення. Інші параметри – це масштаби різноманітності мовної поведінки, застосування та відношення мовців до власної поведінки. Наведені вище параметри є маркерами соціолінгвістики – науки, яка вивчає відношення між мовою та суспільством [3, 167].
Поняття ґендера в соціолінгвістиці досліджується відносно недавно (наукові дослідження на тему розходження між мовленням чоловіків і мовленням жінок почалися тільки в 1970-х роках [45, 7]), тому його семантичне поле не встановлене повністю. На даний час термін ґендер використовується в гуманітарних науках “для відображення соціокультурного аспекту статевої приналежності людини” [39, 12]. Кожна культура чітко диференціює поведінку в залежності від статі, надаючи їй певні соціальні ролі, манеру поведінки та ін. В цьому значенні бути чоловіком чи жінкою означає дотримуватись певних соціальних очікувань, які суспільство висуває до людини на основі правил статі. Ґендер так чи інакше присутній у всіх сферах соціального життя. Мовна сфера не є винятком.
Ґендерна відмінність в мові виявляється на лексичному (відмінності, які вживаються для назви професій та звертання, які передбачають перевагу чоловіків над жінками), фонетичному (чіткіша вимова жінок) та граматичному рівнях. Це зумовлено тим, що чоловіки займають престижніші посади в суспільстві. Інший аспект – відмінність у виборі слів, які вживають представники обох статей: жінки вживають більш престижні та ввічливі форми, так як переважно вони вважаються носіями культури [32, 68].
Відмінності існують також у інтонації та формах висловлювань. Так як чоловіки займають переважно керівні посади, вони схильні вживати більше наказів та настанов, а жінки – більше прохань та порад [35, 150].
Актуальність обраної теми визначається необхідністю аналізу висловлювань чоловіків та жінок на матеріалі англомовних текстів публіцистичного стилю та виявлення відмінностей у мовленнєвій поведінці, оскільки ця тема малодосліджена і тому потребує ретельного вивчення і узагальнення.
Об’єктом дослідження є мовленнєва поведінка чоловіків та жінок.
Предметом вивчення виступають лексико-семантичні відмінності, виявлені у поведінці чоловіків та жінок на рівні мовленнєвого акту.
Метою роботи є аналіз мовних висловлювань чоловіків та жінок, виявлення характерних тенденцій вживання лексичних одиниць та дослідження відмінностей у мовній поведінці обох статей.
Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі завдання:
• висвітлити підходи до вивчення ґендера в історії мови;
• розглянути функціональні особливості публіцистичного стилю;
• проаналізувати стилістичні особливості висловлювань чоловіків та жінок зумовлені ґендерними відмінностями;
Для розв’язання поставлених завдань були використані такі методи наукового дослідження як описовий, порівняльний та метод співвідношення між мовними явищами та соціолінгвістичними фактами.
Дослідження має як теоретичну, так і практичну цінність.
Теоретичне значення полягає у тому, що окремі положення цієї роботи можуть бути використані у соціолінгвістичних і лінгвістичних дослідженнях.
Практичне значення цього дослідження полягає у можливості використання його результатів у практиці викладання іноземної мови, дискурсивного аналізу.
Матеріалом дослідження слугували праці таких вчених, як Ф.Бок (Ph. Bock), В.Вольфрам (, W.Wolfram), P.Лакофф (R. Lakoff), E.Ceпip. (Е.Sapir), П.Траджил (P.Trudgill), П.Фішман (P.Fishman), Г.Хенігсвальд (Н.Hoenigswald), Д.Ціммерман (D.Zimmerman), К.Уест (С.West), Є.Мітрохіна, І.Чікалова, Н.Чухим, та інших. У роботі також використано ряд прикладів мовних актів, які були одержані методом аналізу публіцистичних статей оригінальних англомовних текстів.
Щодо структури роботи, то вона складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел та літератури, списку джерел ілюстративного матеріалу та додатків, всього 60 сторінок.
У вступі визначається актуальність дослідження, його об’єкт та предмет, висувається мета та завдання роботи, методи використані під час роботи, розкривається її значущість та практична цінність.
У першому розділі “Лінгвістичний підхід до питання гендера” розглядається поняття соціолінгвістики, її основні параметри, роль мови та ґендера в соціолінгвістиці, основні особливості публіцистичного стилю, та визначаються основні відмінності між “чоловічою” та “жіночою” мовою.
У другому розділі “Лексико-семантичні ознаки гендерного лексикону” досліджуються особливості мови та відмінності в мовних актах чоловіків та жінок.
У висновках підводяться підсумки проведеного дослідження.