Міфологічний образ чудовиська в українській літературі XX с

Зміст

Вступ……………………………………………………………………………….3
Розділ 1. Трактування образу чудовиська в контексті світової міфології.
1.1. Дослідження міфологічного образу дракона зарубіжними науковцями……………………………………………………………..6
1.2. Зображення дракона-змія в східнослов’янському просторі…………..9
Розділ 2. Міфологічний образ чудовиська у творчості українських письменників ХХ ст. ………………………………………………………………….14
Висновки…………………………………………………………………………22
Список використаної літератури………………………………………………..25

Вступ

Відомо, що ХХ ст. ознаменувалося для України глобальними історичними зрушеннями (революція, війна, різкі зміни суспільного життя і т.п.). Такі фактори завжди якісно впливають на процес розвитку духовного життя нації. Ідеологічні табу, що накладалися на літературу, породжували її “заангажованість”. Та незважаючи на це, літературний процес відзначався розмаїттям жанрово-стильових пошуків і бурхливістю творчих полемік. Панування модернізму зумовило художні пошуки митців, міфологізацію творів, що призвело до оновлення змісту, образів, художніх засобів. У новому сторіччі з’явилося прагнення віднайти нове філософське, естетичне підґрунтя, визначити нові творчі орієнтири, дистанціюватися від традиційних для реалістичної літератури тем, проблем, образів. У літературі цього періоду набув свого розвитку міфологічний образ чудовиська, що найчастіше було представлене в подобі дракона-змія.
Актуальність роботи. Образ дракона тисячоліттями хвилював уяву людей. Поширення міфу про дракона настільки універсальне, що К.-Г. Юнг відніс цю істоту до системи архетипів – схем, які передаються спадково (архетипні тіні). Образ дракона було обрано для символічного позначення різних, іноді навіть суперечливих, але найважливіших понять у житті людини: могутніх стихій природи, космічних сил, світла і темряви. Зародження життя та трагедії смерті, мудрості та відсталості. Серед усіх синкретичних істот (грифонів, єдинорогів, химер) дракон є найбільш популярним, всесвітньо поширеним образом. В ньому поєднуються образи тварин, які в давні часи втілювали два протилежні та відмінні від земного світи верхній (птахи) та нижній (змії), тому спочатку міфологічний дракон зображувався у вигляді двох протилежних міфологічних символів, що втілювалися в такому міфологічному сюжеті, як поєдинок змії та пташки. Дракон також може вважатись подальшим розвитком образу змії, оскільки основні ознаки та міфологічні мотиви, пов’язані з драконом, збігаються з тими, що характеризували змію. Варто наголосити, що сприйняття образу дракона не було однорідним, адже в ньому поєднувалися водні, вогняні та небесні сили; він був медіатором між двома світами і мав багато різних функцій завдяки поєднанню частин різних тварин: був тісно пов’язаний з рослинами. Цей образ зазнав різночасових та різнохарактерних форм переосмислень, нашарувань, трансформацій. Вищезгадані аспекти стали причиною творення та розвитку міфологічного образу дракона-чудовиська саме в літературі.
Також актуальність дослідження зумовлена сьогоднішніми потребами пізнавати нові аспекти літератури як мистецтва слова, в тому числі й такий її феномен як використання міфологічного образу чудовиська, представленого змієм-драконом.
Новизна роботи полягає в тому, що в ній уперше досліджено художньо-естетичні функції міфологічного образу чудовиська у творчості українських письменників ХХ ст., розкрито індивідуальну своєрідність цього образу. До того ж це нова дослідницька тема в українській літературі.
Теоретична база роботи. До проблеми ролі та місця міфологічного образу чудовиська в літературі найчастіше зверталися зарубіжні дослідники (Дж. Р. Р.Толкін, Дж. Фрезер, Н. Велецька, А. Бреліч) . Різні науковці вивчали окремі аспекти цього образу, зокрема Я.Чеснов досліджував загальні риси, ознаки, походження образу дракона. Деякі дослідники, насамперед, Б. Рибаков, В.Василенко, зверталися до слов’янського дракона.
В українській літературі образ міфологічного дракона-чудовиська малодосліджений. Часто до цього питання торкалися дещо опосередковано такі науковці, як Я. В. Таран, М. Грушевський, В. Я. Пропп, О. Веселовський. Згадується ця тема і в працях Л. Ф. Дунаєвської. Тому варто зазначити, що це нова дослідницька сфера українського літературознавства.
Метою роботи є визначення закономірностей звертання українських письменників до міфологічного образу чудовиська у подобі змія-дракона, особливостей творчої інтерпретації і художнього функціонування цього образу у творах українських письменників ХХ ст. ; осмислення індивідуальної специфіки діалогу зі світовою літературою (на матеріалі творчості В. Шевчука, Ю. Винничука, І.Багряного, Сергія та Марини Дяченків, Р. Скиби, М. Руденка, В. Чемериса та ін.).
Реалізація цієї мети передбачає виконання таких завдань:
– визначення особливостей літературно-мистецького розвитку на Україні у XX ст., спричиненого боротьбою різних літературних угруповань та спробами письменників відшукати нові естетичні орієнтири;
– простеження трансформації образу дракона у східних слов’ян;
– визначення ролі та місця міфологічного образу дракона у творчості українських письменників ХХ ст.;
– виявлення тенденції звертання письменників до образу дракона як до певного символічного відображення тих чи інших подій у літературному творі ;
– визначення впливу образу дракона на художні особливості творів.
Предмет дослідження – твори українських письменників XIX – XX століть, що містять образи монстрів, чудовиськ у подобі дракона (В.Шевчука, Ю. Винничука, І.Багряного, подружжя Дяченків, Р. Скиби, В. Чемириса та ін.)
Об’єкт дослідження – процеси трансформації та інтерпретації міфологічного образу чудовиська в українській літературі.
Обґрунтування результатів дослідження дасть можливість розширити уявлення про використання образу дракона в українській літературі.
Теоретичне і практичне значення роботи полягає в можливості її використання в подальшому дослідженні особливостей використання міфологічного образу чудовиська в українській літературі загалом.
Матеріал та висновки дослідження можуть бути використані у навчальному процесі, зокрема у підготовці та викладанні курсів з фольклористики, історії української літератури.
Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, 2 розділів з підпунктами, висновків, списку використаної літератури.