Філософія Франка у творах

Зміст
Вступ 2
Розділ І. Проблема любові до ближнього у поемі “Святий Валентій” 5
Розділ ІІ. Ідея християнського гуманізму, патріотичного подвигу в “Івані Вишенському” 11
Розділ ІІІ. Проблема пошуку сенсу життя (поема “Смерть Каїна”) 17
Розділ IV. Націософська проблематика в поемі “Мойсей” 22
Висновки 27
Список використаної літератури 29

Вступ
Актуальність дослідження. Проблеми порушені І.Франком в поемах, належать до субстанційних. Це саме ті проблеми, які викликають інтерес, турбують людство упродовж усього історичного розвитку. Тому, на нашу думку, варто було б зупинитися на цьому питанні, тим більше, що вся творчість І.Франка розглядалася в радянському літературознавстві тенденційно (“революціонер-демократ”, “марксист”, “атеїст” і т.п.). уже в сучасних дослідженнях (на жаль, малочислених) світогляд І.Франка розглядається не з вульгарно-соціологічних й атеїстичних позицій, а із залученням європейського наукового інструментарію, в контексті кращих досягнень літературознавчої та філософської думки.
Філософія Франка – це заповідь любові до Батьківщини й людства, яскраве втілення філософії українського духу початку ХХ століття, витоки якої йдуть від Г. Сковороди і Т. Шевченка.
Саме в епічній поезії І.Франка чи не найвиразніше вимальовується стрижнева ідея, що складала глибинний центр його філософського пошуку впродовж усього життя, – це ідея героя, особистості, індивідуальності, вільної в громаді, але не вільної від громади.
Кожна з ділянок літературної чи наукової діяльності Каменяра вимагає спеціального, достовірного висвітлення, з’ясування його заслуг перед відродженою Україною. Український народ, що породив свого пророка, повинен знати все, чого він навчав… І.Франко випереджав свою епоху, часто йому доводилося бути в ролі “вопіющого” в пустелі серед закостенілості, неуцтва і відсталості. У тяжких умовах поневолення українського народу, розшматованого між двома хижими монархіями, тільки Франко міг так досконало розробити кодекс людської духовності, викласти програму творення державності. Ця програма, яку можна назвати “Заповітом українському народові”, особливо актуальною є сьогодні, коли ми утверджуємо свою незалежність.
Мета дослідження полягає в дослідженні проблематики філософських поем І.Франка та з’ясуванні ролі художніх засобів її реалізації. А звідси випливають такі завдання:
 розкрити особливості інтерпретації важливих гносеологічних, етичних та націософських проблем (на основі поем “Святий Валентій”, “Іван Вишенський”, “Смерть Каїна”, “Мойсей”);
 з’ясувати ставлення І.Франка до християнства та його духовності;
 окреслити основні світоглядні домінанти митця.
Предметом дослідження обрано філософську проблематику поем І.Франка.
Теоретичною базою дослідження слугують праці дослідників творчості І.Франка Каспрука А.А., Шереха Ю., Петлюри Симона, Павличка Д., Теслюка С.С., Старовойта І.С. та інших.
Ще за життя Франка, його художня, наукова творчість ставала предметом дослідження критиків і літературознавців, привертала пильну увагу багатьох видатних митців: М.Коцюбинського, В.Стефаника, І.Труша, В.Оркана, О.Турянського, А.Крушельницького, М.Євшана та інших. З часу смерті письменника франкознавство перетворилося в окрему наукову галузь зі своїми власними традиціями та канонами досліджень. Виняткову заслугу у його розвитку належать видатному українському літературознавцеві академіку Михайлу Возняку. З-під його пера вийшло понад 100 наукових праць, у яких детально висвітлюються практично всі періоди діяльності І.Франка.
В художній спадщині митця значне місце займають, як уже було сказано вище, поеми, сповнені питаннями соціального, політичного, філософсько-етичного плану. Про них чимало написано в українському радянському літературознавстві. Маємо на увазі статтю О.І.Білецького “Поезія Івана Франка” в двотомнику його праць “Від давнини до сучасності” (т.1, 1960), книгу Є.П.Кирилюка “Іван Франко”(1956), монографію П.Колесника “Син народу”(1957), книгу Є.П.Кобилецького “Творчість Івана Франка”(1956), роботу О.І.Кисельова “Поетичне Івана Франка”(1958), роботу О.І.Дея “Іван Франко і перша російська революція”(1955) та інші. Відомі в літературознавстві статті про поему І.Франка “Смерть Каїна” П.Филиповича, Я.Ривкіса та А.Скоця, а також статі В.Крекотня про поему “Святий Валентій” та І.Дзири про поему “Мойсей”. Про твори “Іван Вишенський” та “Мойсей” говорить А.Бригінець у своїй монографії “Філософські і суспільно-політичні погляди Івана Франка”(1956). А.Каспрук стверджує, що незважаючи на значну кількість досліджень творчості поета і, зокрема, статей про його поеми, соціально розгорнутої праці, де б здійснювався детальний аналіз філософських поем І.Франка немає, тому поставив перед собою завдання дослідити і проаналізувати цю ділянку творчості Каменяра. Ознайомившись із книгою цього автора, ми дійшли висновку, що робота виконана скрупульозно, детально висвітлено, як І.Франко використовував традиції своїх попередників у жанрі філософської поеми, порівнюються його твори з відповідними у світовій літературі, простежено генезис образів, характер конфліктів і т.д. Проте слід зауважити, що книга А.Каспрука “Філософські поеми І.Франка” написана в дусі вульгарно-соціологічних і атеїстичних постулатів.
Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків та списку використаних джерел. Список використаних джерел нараховує 32 позиції.