Особа, що потерпіла від злочину, як субєкт досудового розслідування

ЗМІСТ

ВСТУП 2
РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ ПОТЕРПІЛОГО ВІД ЗЛОЧИНУ ТА ПРЕДСТАВНИКА ПОТЕРПІЛОГО ВІД ЗЛОЧИНУ В КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ
1.1. Поняття потерпілого від злочину у кримінально-процесуальному праві 4
1.2. Представники потерпілого від злочину в кримінальному процесі 11
РОЗДІЛ 2. ОСОБА, ЩО ПОТЕРПІЛА ВІД ЗЛОЧИНУ, ЯК СУБ’ЄКТ ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ
2.1.Правова процедура визнання особи потерпілою 21
2.2. Права та обов’язки потерпілого в кримінальному процесі 32
ВИСНОВКИ 48
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ 50

ВСТУП

Статтею 2 Кримінально-процесуального кодексу України серед завдань кримінального судочинства передбачена охорона прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, які беруть у ньому участь. На мій погляд, першочерговим завданням і головним призначенням кримінального процесу України має бути забезпечення і гарантування прав і законних інтересів потерпілого в числі інших учасників кримінального судочинства як особи, що постраждала від злочину й у зв’язку з цим потребує захисту і допомоги з боку держави.
Однак на поточний момент процесуальний статус потерпілого у кримінальному судочинстві характеризується широким колом проблемних моментів, невизначеністю і навіть дискримінаційністю порівняно з іншими його учасниками.
Хоча досить багато вчених у своїх наукових працях висвітлювали проблематику потерпілого, та разом з тим доводиться констатувати, що в наукових колах приділяється недостатньо уваги проблемам потерпілого.
З огляду на це виникає необхідність всебічного вивчення і заповнення теоретичних прогалин щодо проблематики потерпілого.
Актуальність даної теми полягає у тому, що на даний час досить гостро стоїть проблема визначення правового статусу потерпілого та захисту його порушених злочином майнових прав. А також визначення рівня правової та соціальної захищеності осіб, потерпілих від злочинів.
Мета дослідження полягає в тому, щоб на основі сучасних теоретичних концепцій у науці кримінального процесу комплексно вивчити положення потерпілого як суб’єкта кримінально-процесуальної діяльності в досудових стадіях кримінального процесу, розробити науково обґрунтовані положення, рекомендації, що дозволять більш повно визначити статус постраждалої від злочину особи, забезпечити ефективне використання потерпілим його прав і законних інтересів.
Завдання цієї роботи полягає в тому, щоб на основі чинного законодавства та теоретичних надбань охарактеризувати процесуальне становище потерпілого у кримінальному судочинстві України, визначити можливості забезпечення його прав та законних інтересів, проаналізувати проблеми, що виникають у даній площині та знайти шлях їх вирішення.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини між потерпілим та державою, які складаються внаслідок скоєння злочину і виникають під час реалізації потерпілим своїх прав.
Предметом дослідження є діючі кримінально-процесуальні норми, що регламентують права потерпілої від злочину особи, а також практика застосування цих норм.
Джерела даної роботи: нормативно правові акти України, а також праці таких вчиних, як В. Божьєва, М. Гошовського, Ю.Гурджи, О.Кучинської, Л. Кокорева, Ю. Іванова, Р.Рахунова, М.О. Чельцова, С.М. Омельяненко, М.П. Шешукова , Л.І Шаповалової та ін.
Методи дослідження. В процесі дослідження широко використовувались такі традиційні загальнонаукові методи: історико-правовий, формально-логічний, порівняльний, статичний, узагальнення, моделювання. Висновки і рекомендації, що містяться у роботі, базуються на методі системного аналізу положень Конституції України, відповідних міжнародно-правових актів, чинного Кримінально-процесуального законодавства України.
Дана робота має відповідну структуру: вступ; розділ 1, в якому досліджується загальна характеристика процесуального становища та гарантій прав потерпілого та його представника в кримінальному процесі України; розділ 2, в якому висвітлюється практичне застосування законодавства стосовно прав потерпілого від злочинів в діючому законодавстві та судовій практиці; висновки та список використаних джерел та літератури.