Особливості посвідчення іпотечних договорів

Зміст

Вступ 3
Розділ І.
1.1 Загальне поняття про іпотеку
1.2 Історія вчення про іпотеку
Розділ ІІ Договір іпотеки та його складові
2.1 Загальні положення договору іпотеки
2.2 Сторони договору іпотеки, їх права та обов’язки
2.3. Звернення стягнення на заставлене майно
Розділ ІІІ. Особливості посвідчення договору іпотеки
3.1 Особливості укладання та посвідчення договорів іпотеки
3.2 Посвідчення договорів іпотеки незавершеного будівництва 36
Висновки 40
Список використаних джерел та літератури 45
Додатки 48

Вступ

Наявність товарного виробництва і грошей об’єктивно зумовлює існування і функціонування кредиту. З розвитком товарного виробн6ицтва кредит стає об’єктивним атрибутом господарювання. Але характеру об’єктивної необхідності він набув лише за умов становлення і розвитку товарно-грошових відносин. Ця необхідність була зумовлена особливостями взаємовідносин між товаровиробниками : коли продавцю потрібно було продавати товар, а в покупця не було грошей, щоб його купити ( тому що він ще не виготовив або не продав свій ), виникала потреба у передачі продавцем покупцеві товару з відстрочкою платежу, в кредит.
Якщо рух товарних потоків випереджає грошові, то споживачі матеріальних цінностей в момент їх сплати не мають достатніх грошових коштів, що може зупинити нормальний рух процесу відтворення. Коли рух грошових потоків випереджає товарні, то в учасників виробничого процесу нагромаджуються тимчасово вільні грошові кошти, виникає суперечність між безперервним вивільненням матеріальних і грошових ресурсів в інтересах прискорення процесів відтворення. Ця суперечність може бути усунена за допомогою кредиту, який дає можливість отримувати позичальникам грошові кошти, потрібні для оплати матеріальних цінностей та послуг або придбати їх розстрочкою платежу.
Одним з найефективніших способів забезпечення зобов’язань є іпотека – застава нерухомості. Іпотечний кредит – це кредитування під заставу нерухомості. Така форма кредиту зменшує ступінь ризику для обох сторін. Закон України «Про заставу» містить таке визначення : «Іпотекою визначається застава землі, нерухомого майна, при якій земля та (або) майно, що становить предмет застави, залишається у заставодавця або третьої особи». Власне слово «іпотека» з’явилося дуже давно. Ще Плутарх в своїх працях описує дуже багато конфліктів і угод, пов’язаних з іпотечним фінансуванням
Сьогоденні тема іпотеки є дуже актуальною, особливо для фінансово-кредитних установ, нотаріусів, ріелтерів та інших суб’єктів ринку нерухомості. Цьому сприяло прийняття Закону України «Про іпотеку» № 898-IV від 5 червня 2003 року та набрання ним чинності 1 січня 2004 року. Значна кількість новел іпотечного законодавства присвячена удосконаленню нормативної бази та захисту інтересів кредиторів, що має позитивно вплинути на розвиток кредитних відносин та поширення застосування іпотеки в Україні.
У законодавстві європейських країн іпотека визначається як застава нерухомого майна, за рахунок якого заставодержатель (кредитор) має право – переважне щодо інших кредиторів заставодавця (позичальника) – у разі невиконання забезпеченого іпотекою основного зобов’язання задовольнити свої вимоги.
Іпотека є похідною від основного зобов’язання (окремо воно існувати не може) і припиняється з його виконанням. Важливою передумовою іпотеки є об’єктивна оцінка майна, вартість якого зазначається і в договорі, і в заставній.
Іпотека поширюється як на основну вимогу, так і на додаткові – проценти, нараховані за основним зобов’язанням, витрати, понесені кредитором на утримання і збереження майна в разі недбалого ставлення заставодавця до своїх обов’язків, витрати заставодержателя на страхування заставленого майна, витрати на звернення стягнення на предмет іпотеки при невиконанні позичальником основного зобов’язання тощо.
За статистикою, понад 80% зобов’язань, що обертаються на ринку капіталів, це зобов’язання, забезпечені іпотекою, більше половини всіх кредитів, що видаються країнами Європейського союзу – це іпотечні кредити. Обсяг портфелів іпотечних кредитів в країнах Європейського союзу складає біля 400 млрд. євро, що дорівнює 40% ВВП Об’єднаної Європи. Статистика дає можливість стверджувати, що в основі сучасного фінансового ринку мають зобов’язання, забезпечені іпотекою. Специфіка забезпечення нерухомістю, яка дає кредиту впевненість у тому, що його зобов’язання будуть погашені. Нерухомість є віссю, на якій будуються відносини кредитора і боржника.
Іпотека є одним з найбільш ефективних способів забезпечення виконання зобов’язань боржника перед кредитором, оскільки надійно захищає права останнього та встановлює високий пріоритет для вимог іпотекодержателя. Іпотека – це вид забезпечення виконання зобов’язання нерухомим майном, що залишається у володінні й користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов’язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника в порядку, встановленому Законом (ст. 1 Закону про іпотеку).
Фактично Закон про іпотеку регулює лише один вид іпотеки, а саме, договірну. Так, ст. 3 Закону про іпотеку містить посилання на те, що до іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом. Разом з тим бажано було б отримати законодавчо закріплений повний перелік тих вимог, або навіть і прав (наприклад, права осіб, позбавлених дієздатності, на майно опікуна), які законною можуть бути забезпечені іпотекою. Отже, згідно чинного законодавства, основою іпотеки є іпотечний договір.
На даний момент опублікована достатньо велика кількість матеріалів, присвячених загальній характеристиці, аналізу та теоретичному дослідженню Закону №898. Але застосування іпотеки на практиці опосередковує зіткнення з конкретними питаннями та проблемами. Саме тому наше дослідження є досить актуальним.
Проблему особливостей посвідчення договорів іпотеки досліджували такі вчені, як Азимов Ч. М., Колюшин Є.І., Мейєр Д. І., Панаїстов І. Г., Сарбаш С., Смирнов В. В. та ін. Загальний огляд досліджень, присвячених вивченню даного питання, свідчить про недостатнє висвітлення даної тематики у науковій літературі.
Об’єктом дослідження є заставне право України.
Предметом дослідження є нормативно-правові норми стосовно посвідчення іпотечних договорів.
Мета дослідження полягає в характеристиці особливостей посвідчення іпотечних договорів в Україні. Для досягнення мети були поставлені такі завдання:
1. Охарактеризувати в загальному поняття про іпотеку;
2. Дослідити історію вчення про іпотеку;
3. Проаналізувати договір іпотеки та його складові
4. Дати характеристику особливостям укладання та посвідчення договорів іпотеки;
5. Коротко охарактеризувати особливості посвідчення договорів іпотеки незавершеного будівництва;
Під час вирішення визначених завдань використовувались наступні методи дослідження:
1. Теоретичний: синтез, аналіз та узагальнення наукової літератури для теоретичного підґрунтя дослідження.
2. Емпіричний: бесіда.
3. Метод порівняльного аналізу для порівняння різних нормативно-правових джерел.
4. Статистичний: для характеристики певних статистичних даних дослідження.
5. Метод ретроспективного аналізу: для порівняння нормативно-правових актів у різні роки.
Практична цінність роботи полягає в узагальнені знань про особливості посвідчення іпотечних договорів.
У відповідності до поставлених мети та конкретних завдань дослідження, визначено структуру роботи. Вона складається зі вступу, трьох розділів, висновків, та списку використаної літератури.
У вступі дається визначення теми, розкриваються актуальність, об’єкт, ставляться мета та завдання роботи.
У першому розділі розглядається іпотечний договір в загальному та історія вчення про нього.
У другому розділі аналізуються особливості структури договору іпотеки.
В третьому розділі характеризуються особливості посвідчення договорів іпотеки.
У висновках підводиться підсумок проведеного дослідження.
У списку використаної літератури подаються джерела, на основі яких було здійснене дослідження.