Політична свідомість неформальних рухів в Україні

ЗМІСТ

ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПОЛІТИЧНОЇ СВІДОМОСТІ 6
1.1 Поняття політичної свідомості 6
1.2 Основні категорії політичної свідомості 12
РОЗДІЛ 2 ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ПОЛІТИЧНОЇ КУЛЬТУРИ У МОЛОДІ НЕФОРМАЛЬНИХ РУХІВ В УКРАЇНІ
2.1 Молодіжні субкультури та неформальні рухи 20
2.2 Неформальні об’єднання молоді 22
2.3 Формування політичної культури молоді 27
ВИСНОВКИ 37
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ 39

ВСТУП

Проблема формування особистості підлітка до теперішнього часу залишається однією з самих складних проблем у вітчизняній педагогіці. Її вирішення потребує комплексного науково-педагогічного підходу, адже процес формування особистості складається з різних факторів: впливу спадковості, виховання в сім’ї та школі та впливу оточуючого середовища.
Виховання ж являється цілеспрямованим організованим процесом формування особистості, який впливає на свідомість та поведінку людини. Метою цього процесу є формування відповідних життєвих установок, понять, принципів, ціннісних орієнтацій, які забезпечують необхідні умови для розвитку людини, підготовки її до суспільного життя та успішної трудової діяльності.
До наступного фактору – впливу оточуючого середовища – мають відношення навколишні, суспільні, матеріальні та духовні умови існування людини.
Наприкінці ХХ століття з’явився новий термін на базі поняття «культура»; термін який зараз широко застосовується у сучасній педагогічній науці. Це «субкультура» (підкультура) – поняття, яке характеризує культуру групи або класу, що відрізняється від панівної культури або протистоїть їй.
Актуальність теми. Сьогодні людство стоїть на порозі XXI сторіччя – сторіччя так званих інформаційних і телекомунікаційних технологій. Таким чином людство має ввійти в інформаційну епоху свого розвитку. Але адже відомо, що з переходом до нової формації міняється не тільки спосіб виробництва, але і вся сутність суспільних відносин, людських взаємин, переглядається зміст і характер старих понять і визначень.
Політична свідомість у цьому ряді займає аж ніяк не останнє місце. Адже з формуванням нових суспільно-політичних відносин, що складаються природно і закономірно, формується і нова політична культура, сформувати яку, у свою чергу, покликана, насамперед, саме політична свідомість.
Оволодіння новими інформаційними технологіями у формуванні цивілізаційної політичної свідомості відкриє нові можливості для будівництва дійсно правової держави, для створення щирої, політично активної і високоморальної особи.
В Україні на даному етапі домінуюче місце зайняло формування постійної політичної свідомості і її всебічної підтримки. Але варто відмітити, що реальних кроків у вивченні даного процесу не особливо помітно. Проблема політичної свідомості неформальних рухів в Україні, та й не тільки, ще настільки мало досліджена, що це є на сучасному етапі основною задачею, причому не тільки політологів-теоретиків, але і політиків-практиків.
Проблему політичної свідомості неформальних рухів в Україні досліджували такі вчені, як Рибалка О.Я., Гозман Л.Я., Шестопал Е.Б., Семків О.І. та ін. Загальний огляд досліджень, присвячених вивченню даного питання, свідчить про недостатнє висвітлення даної тематики у науковій літературі.
Об’єктом дослідження є формування політичної свідомості.
Предметом дослідження є проблеми та особливості формування політичної свідомості неформальних рухів в Україні.
Мета дослідження полягає в характеристиці формування політичної свідомості неформальних рухів. Для досягнення мети були поставлені такі завдання:
1. Охарактеризувати поняття політичної свідомості;
2. Визначити основні категорії політичної свідомості;
3. Проаналізувати поняття молодіжної субкультури та неформальних рухів;
4. Дати характеристику неформальним об’єднанням молоді;
5. Коротко охарактеризувати особливості формування політичної культури молоді.
Під час вирішення визначених завдань використовувались наступні методи дослідження:
1. Теоретичний: синтез, аналіз та узагальнення наукової літератури для теоретичного підґрунтя дослідження.
2. Емпіричний: спостереження для практичної частини роботи.
3. Метод порівняльного аналізу для порівняння різних нормативно-правових джерел.
4. Статистичний: для характеристики певних статистичних даних дослідження.
5. Метод синтетичного аналізу. Полягає у вивчені сукупності елементів, що утворюють систему..
Практична цінність роботи полягає в узагальнені знань про політичну свідомість неформальних рухів.
У відповідності до поставлених мети та конкретних завдань дослідження, визначено структуру роботи. Вона складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку використаної літератури.