Технології соціальної роботи з особами які постраждали від чорнобильської катастрофи

ЗМІСТ

ВСТУП 3

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТЕХНОЛОГІЙ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ 6
1.1. Поняття соціальних технологій 6
1.2. Види соціальних технологій 9

РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ ОСІБ, ПОСТРАЖДАЛИХ ВІД ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ 16
2.1. Чорнобильська катастрофа: сучасний стан та завдання для соціальних служб 16
2.2. Соціальний захист постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи 18

ВИСНОВКИ 26
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 28

ВСТУП

Актуальність дослідження. Аварія на Чорнобильській АЕС стала однією з найбільших катастроф 20 століття. Постраждалими від радіаційного впливу внаслідок аварії числяться понад 2 млн. чоловік (в тому числі населення 14 найбільш постраждалих областей і вимушені переселенці, а також 250 тис. осіб – ліквідаторів наслідків аварії). Виникли нові соціальні та економічні умови в районах, де сформувалися зони підвищеного радіоактивного забруднення внаслідок аварії.
В державі законодавчо закріплене особливе становище для громадян, вимушених евакуюватися або переселитися із забруднених радіонуклідами територій або які продовжують на них проживати, працювати і проходити військову службу, а також для громадян, які брали участь у ліквідації наслідків чорнобильської аварії. Проте навіть сьогодні існують проблеми забезпечення виконання соціальних зобов’язань держави перед особами, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи. У зв’язку з цим постало актуальне питання про необхідність розробки комплексу заходів щодо соціального захисту громадян, які стали жертвами катастрофи та виокремлення дієвих технологій соціальної роботи в цьому напрямку.
Ступінь дослідження проблеми. Проблемами соціального захисту громадян, постраждалих від аварії на Чорнобильській АЕС займається велика кількість дослідників не тільки в галузі соціальної роботи, а й політології, юриспруденції, соціології. Такі дослідники як, Басов М.Ф., Батурин Л.А., Зайнишев І.Г. Заєць О. В., Ігнатов В. Г., Кузнєцова Л.П., Курбатов В.І., Павленок П.Д, Руднєва М.Я., Тетерський С.В., займалися розробками в області технологій соціальної роботи .
Вітчизняні дослідники соціальної роботи «ігнорують» такий вид соціальної роботи, як соціальна робота з громадянами, постраждалими внаслідок аварії на чорнобильській АЕС і саме тому залишаються питання, що потребують подальшого опрацювання.
Мета дослідження полягає в характеристиці технологій соціальної роботи з особами, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи. Для досягнення мети були поставлені такі завдання:
1. Охарактеризувати поняття соціальних технологій;
2. Визначити види соціальних технологій;
3. Узагальнити інформацію про Чорнобильську катастрофу, а саме про сучасний стан;
4. Описати соціальний захист постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи в Україні.
Об’єктом форми і методи соціального захисту громадян, постраждалих від аварії на ЧАЕС.
Предметом дослідження є технології соціальної роботи з громадянами, постраждалими від аварії на ЧАЕС.
Під час вирішення визначених завдань використовувались наступні методи дослідження:
1. Загальнонауковий: синтез, аналіз та порівняння наукової літератури для теоретичного підґрунтя дослідження.
2. Логіко-семантичний метод сприяв визначенню понять за допомогою аналізу їх ознак, відношень між мовними висловами та дійсністю, саме цей метод допоміг визначенню понятійного апарату, що застосовується у дослідженні.
3. Порівняльний метод був використаний з метою порівняння поглядів різних науковців на поняття, що аналізуються в дослідженні.
4. Статистичний: для характеристики певних статистичних даних дослідження.
Практична цінність роботи полягає в узагальнені знань про технологій соціальної роботи з особами, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи. Дослідження може використовуватися в навчальних цілях.
У відповідності до поставлених мети та конкретних завдань дослідження, визначено структуру роботи. Вона складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку використаної літератури.