Психологічні особливості психічних станів у людей із соматичними розладами

Вступ
Різноманітні аспекти психології хворого дедалі частіше, набувають значення у його лікуванні та реабілітації. Деколи увага лікарів-спеціалістів звернена на прояві самої хвороби, а особливості реагування цілісного організму, своєрідність особистості хворого оцінюється недостатньо.
Суттєву роль в становленні соматонозогнозій (зміни психіки під впливом соматичного захворювання) відіграє особистість з властивими їй особливостями. Вони в достатній мірі сприяють і перешкоджають видужанню.
Розкриття загальних закономірностей психологічної картини соматичного захворювання поглиблює і розширяє уявлення лікаря та психолога про стан хворого і його відношення до хвороби. Для розуміння особливостей психологічної характеристики соматичних хворих суттєву допомогу може надати знання структури і динаміки соматонозогнозій, врахування складу їх компонентів і станів.
Соматичні стани розглядаються поряд із психічними станами. Зміна одного з них призводить до зміни іншого. При соматичній хворобі саме відношення до хвороби, психічний стан у якому перебуває пацієнт, може вплинути на подальший процес реабілітації.
Психічний стан являється складовою особистості і визначається як (за Н.Д.Левітовим) цілісна характеристика психічної діяльності за певний період часу, що показує своєрідність протікання психічних процесів в залежності від відображення предметів і явищ дійсності, попереднього стану та психічних властивостей особистості. Тому досить важливо враховувати психічні стани пацієнта під час соматичного захворювання.
Проблематикою психології хворого займалися вітчизняні і зарубіжні науковці, такі як Р.А.Лурія, Є.А.Шевальов, В.Н.М’ясищев, М.С.Лебедінський, К.К.Платонов, Кречмер, Кондаш, Германек, Гарді та інші, чиї ідеї слугували основою для даної роботи.
Мета роботи:
– теоретичне та експериментальне вивчення проблеми психологічних особливостей особистості соматичних хворих;
– встановлення наскільки прояв психічного стану (зокрема тривоги) залежить від відношення до хвороби та рис особистості.
Основні завдання:
– вивчення наукової літератури по даній проблемі;
– розробка програми та підбір психологічного інструментарію для проведення експериментального дослідження;
– проведення експериментального дослідження, взаємозв’язку психічного стану тривоги із відношенням до хвороби та рисами особистості;
– проведення порівняльного аналізу та інтерпритації результатів дослідження;
– розробка і проведення корекційно-розвивальної програми з соматичними хворими з метою оптимізації їх стану;
Предмет дослідження: психологічні особливості психічних станів у соматичних хворих, їх протікання та розвиток.
Гіпотеза дослідження: відношення до хвороби та властивості особистості соматичного хворого впливають на його психічні стани (зокрема тривогу).
Об’єкт дослідження: соматичні хворі з інфекційними та внутрішніми захворюваннями.
Методики дослідження:
– восьмиколірний субтест Люмера;
– методика для психологічної діагностики типів відношення до хвороби;
– методика на визначення рівня тривожності (Ч.Д.Спілбелгер, Ю.Л.Ханін).