Емоції в людей старшого віку

ЗМІСТ

ВСТУП 3

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ПІДХОДИ ДО ВИВЧЕННЯ ЕМОЦІЙНОЇ СФЕРИ ЛЮДЕЙ СТАРШОГО ВІКУ 6
1.1 Історія та теорії дослідження емоцій 6
1.2 Особливості емоційної сфери людини при старінні 18

РОЗДІЛ 2 ОСОБЛИВОСТІ ЕМОЦІЙНОЇ СФЕРИ ЛЮДЕЙ СТАРШОГО ВІКУ НА ПРИКЛАДІ МЕШКАНЦІВ ЛУЦЬКОГО ГЕРІАТРИЧНОГО ПАНСІОНАТУ 23
2.1 Опис бази дослідження 23
2.2 Опис методик дослідження емоційної сфери 25
2.3 Аналіз та інтерпретація отриманих результатів 28

ВИСНОВКИ 32
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 34
ДОДАТКИ 37

ВСТУП

Інтерес до вивчення емоційних процесів не слабшає протягом усього існування психології. Сьогодні, наука психологія в світовому масштабі почала більш детально та прискіпливо досліджувати питання старіння людини та її життя в літньому віці, що безумовно, пов’язано із збільшеною тривалістю життя.
Але недостатність як феноменологічного матеріалу, так і методичних підходів обумовлює актуальність дослідження питань геронтопсихології, що стало серйозною перешкодою для створення цілісної теорії зміни і розвитку особистості в просторі та часі всього її життя.
Однією з важливих особливостей становлення людського суспільства на відміну від зграй тварин була турбота про старих як хранителів соціально-психологічного досвіду колективу і джерела мудрості. Вік як адаптогенний фактор в повній мірі заявляє про себе саме в той момент, коли людина, у зв’язку з відходом на пенсію, позбавляється обов’язкової підтримки суспільства у вигляді соціальних зв’язків у праці і виробничих відносинах. Вихід на пенсію багато в чому зрівнює всіх в правах: соціальні досягнення в минулому, досягнутий за час роботи матеріальний рівень життя не позбавляють людину від вибору стратегії старіння. Період зміни соціальної ролі незмінно спричиняє за собою й емоційно-особистісні перетворення, часто негативні.
Актуальність дослідження. Проблема емоційної сфери особистості людини літнього і похилого віку виділяється сьогодні особливою значущістю і драматизмом. Тенденція збільшення тривалості життя в розвинених країнах, а також зростання чисельності літніх людей у віковому складі населення за останні два десятиліття стає очевидним фактом. Демографічні дані свідчать про те, що планета стрімко старіє. Ця обставина вимагає, на думку багатьох вчених, більш ґрунтовного дослідження похилого віку і старості як особливого психологічного та соціокультурного феномена.
Проблему емоцій людей старшого віку досліджували такі вчені, як Бондарева Ю. С., Варій М. Й., Леонтьєв О.М., Лозниця В. С., Никитенко В. В., Пряжников М.С., Тащєва А.І. та ін. Загальний огляд досліджень, присвячених вивченню даного питання, свідчить про недостатнє висвітлення даної тематики у науковій літературі.
Мета дослідження полягає в характеристиці емоцій людей старшого віку. Для досягнення мети були поставлені такі завдання:
1. Узагальнити інформацію про історію та теорії дослідження емоцій;
2. Проаналізувати особливості емоційної сфери людини при старінні;
3. Дослідити особливості емоційної сфери людей старшого віку на прикладі мешканців Луцького геріатричного пансіонату.
Об’єктом дослідження є: процес вивчення емоційної сфери літніх людей.
Предмет дослідження: літні люди, мешканці Луцького геріатричного пансіонату.
Під час вирішення визначених завдань використовувались наступні методи дослідження:
1. Загальнонауковий: синтез, аналіз та порівняння наукової літератури для теоретичного підґрунтя дослідження.
2. Діалектичний метод використовувався з метою пояснення виникнення та розвитку певних поглядів і теорій.
3. Порівняльний метод був використаний з метою порівняння поглядів різних науковців на поняття, що аналізуються в дослідженні.
4. Емпіричний: бесіда, анкетування для практичної частини роботи.
5. Статистичний: для характеристики певних статистичних даних дослідження.
6. Графічний: для побудови графіків в роботі.
7. Табличний: для створення таблиць в роботі.
Практична цінність роботи полягає в узагальнені знань про емоції в людей старшого віку. Дослідження може використовуватися в навчальних цілях.
У відповідності до поставлених мети та конкретних завдань дослідження, визначено структуру роботи. Вона складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків.