Аналіз взаємовідносин між батьками та дітьми в сімях

ЗМІСТ
ВСТУП……………………………………………………………………….. 3
РОЗДІЛ І Теоретичні аспекти соціально-психологічного патронажу сім’ї
1.1. Сім’я як об’єкт соціальної дії і суб’єкт соціалізації особистості дитини………………………………………..
6
1.2. Характеристика взаємовідносин у діаді «батьки – діти»
1.3. Загальна характеристика соціально-психологічного патронажу сім’ї……………………………………………
1.4. Зміст функціонування соціально-психологічної служби в школі………………………………………………………
РОЗДІЛ ІІ Емпіричне дослідження та аналіз взаємовідносин між батьками та дітьми в сім’ях 30
2.1. Методика та процедура дослідження…………………….
2.2. Аналіз отриманих результатів в ході емпіричного дослідження………………………………………………..
ВИСНОВКИ………………………………………………………………….. 57
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………… 60

ВСТУП

Сім’я – соціальний осередок суспільства. Реалізуючи свої функції, вона тим самим організовує і здійснює суспільну взаємодію. За своєю природою і призначенням сім’я є союзником суспільства в рішенні його основних проблем, затвердженні етичних засад, соціалізації дітей, розвитку культури і економіки. Сім’я є тим середовищем, де ми отримуємо перші уроки життя, де зароджуються навики, які в майбутньому стануть в пригоді при вирішенні складних життєвих дилем і викликів.
У науковій літературі сім’ю вивчають на макро- і мікрорівні. На макрорівні вона розглядається як найдавніший соціальний інститут, що характеризується певними соціальними нормами, санкціями, організаційними формами, системою ролей, прав і обов’язків, за допомогою яких регулює відносини між подружжям, батьками і дітьми, родичами; на мікрорівні – як суттєвий елемент соціальної структури суспільства, автономну цілісність, малу контактну соціальну групу, найдавнішу природну спільноту людей, засновану на шлюбних відносинах і родинних зв’язках, спільному господарстві і побуті, взаємній моральній відповідальності і допомозі, члени якої перебувають у постійному спілкуванні.
На мікрорівні більше уваги приділяється взаємодіям, що розвиваються між членами сім’ї за різних обставин, чинникам, що формують стабільність сім’ї, ціннісним орієнтаціям, мотивам. При цьому слід зазначити, що стабільність сім’ї залежить як від характеру внутрішніх взаємодій, так і від зовнішнього впливу соціокультурного середовища.
На сучасному етапі розвитку нашої держави сім’я як соціальний інститут перебуває у стані гострої кризи, що, звичайно, негативно впливає на виконання нею основних функцій, тобто на життєдіяльність сім’ї. Це, в свою чергу, створює негативний морально-психологічний клімат, який впливає на духовність сім’ї, виховання дітей. Цього допускати не можна, інакше суспільство теж стане поступово руйнуватися. Потрібно допомагати і підтримувати сім’ю, особливо коли на неї звалюються непередбачувані труднощі, коли життєво необхідна чиясь рука допомоги. Це завдання поставлене на соціально-психологічну службу.
Серед вчених, які займались питаннями соціально-психологічної і соціально-педагогічної роботи з сім’єю можна зазначити таких: З. Г. Зайцева, Т. А. Гурко, А. М. Панов, В. Д. Сатир, С. В. Дворяк, Г. О. Батищева, Є. Б. Брєєва, К. Р. Вітек, І. В. Козубовська, В. Ю. Керецман, Г. В. Товканець та інші.
У вирішенні багатьох проблем, пов’язаних із соціалізацією особистості дитини, значну роль відіграє соціально-психологічний патронаж сім’ї, цінність якого полягає в інтегрованому підході до супроводу сім’ї з використанням зусиль усіх учасників навчально-виховного процесу.
В нашій роботі ми основну увагу зосередимо на роботі соціально-психологічної служби з сім’ями, дослідимо взаємозв’язки і взаємовідносини між її членами. Також ми сконцентруємось на роботі психолога з різними видами сімей відповідно до їхніх типів, історії розвитку і соціального оточення, яке на неї впливає. Система «батьки-діти» і пов’язані з нею емпіричні дослідження є центральною проблемою у нашій науковій роботі. Значної уваги заслуговує відношення підлітків до батьків і навпаки, аспекти батьківського виховання, внутрішньосімейна ситуація і емоційний фон в середині сім’ї.
Слід зазначити, що в науковій літературі теоретичні та практичні напрямки соціально-психологічної роботи з сім’єю мають найчастіше оглядовий характер, тому ми більш детально зупинимося на такій соціально-психологічній роботі з сім’єю як соціально-психологічний патронаж.
Актуальність даного дослідження, яке зосереджує увагу на соціально-психологічному патронажі, полягає у пошуку придатних форм взаємодії сім’ї, школи, органів та установ, які б були спроможні забезпечити соціальний захист і, зокрема, інтереси дитини.

Об’єктом нашого дослідження є соціально-психологічна робота з сім’єю.
Предметом дослідження виступають шляхи та напрямки соціально-психологічної роботи практичного психолога з сім’єю .
Мета дослідження: визначити особливості роботи практичного психолога з сім’єю та провести дослідження взаємовідносин у діаді «батьки-діти».
Виходячи з мети роботи нами будуть вирішуватися наступні завдання:
– узагальнити та систематизувати теоретичний матеріал, що розкриває суть даної теми;
– визначити види роботи по соціально-психологічному патронажу різних типів сімей;
– підібрати методики для проведення емпіричного дослідження з соціально-психологічного патронажу;
– проаналізувати, узагальнити і систематизувати отримані результати дослідження.
Для розв’язання поставлених завдань були використані наступні методи: теоретичні (аналіз і узагальнення теоретичних джерел, синтез, порівняння, узагальнення) та діагностичні (тестування, опитування).
Діагностична робота здійснювалась на базі Неліпинської загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів Свалявського району Закарпатської області. В дослідженні взяли участь 60 респондентів, серед них 30 учнів 10-го класу і, відповідно, їхні батьки.
Практичне значення дослідження полягає а тому, що сформульовані в результаті дослідження висновки та одержані матеріали на основі емпіричних досліджень можуть бути використаними вчителями, опікунами, практичними психологами та соціальними педагогами в безпосередній роботі та взаємодії з підлітками.