Порівняння концепту конфлікт у творах Код да Вінчі і Змова Аквітанії

ЗМІСТ

ВСТУП 3

РОЗДІЛ 1. МІСЦЕ КОНФЛІКТУ В АНГЛОМОВНІЙ КАРТИНІ СВІТУ 7
1.1. Історія та дослідженість питання 7
1.2. Лінгвокультурологічний аналіз концепту «конфлікт» 15

РОЗДІЛ 2. КОНТЕКСТНА РЕАЛІЗАЦІЯ КОНЦЕПТУ «КОНФЛІКТ» ПРИГОДНИЦЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ 26
2.1. Компонентний аналіз як метод дослідження мовних одиниць 26
2.2. Концепт «конфлікт» та його репрезентація в романах «Код да Вінчі» та «Змова Аквітанії» 29

ВИСНОВКИ 42
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 44
ДОДАТКИ 49

ВСТУП

Проблема взаємовідношення мови і культури була поставлена в працях вітчизняних і зарубіжних лінгвістів кілька сот років тому, але при цьому не втратила своєї актуальності і сьогодні. Розвиток семасіологічних та ономасіологічних теорій зробив очевидним розуміння мови як засобу, за допомогою якого можливе дослідження ментальних структур, які стоять за нею.
У другій половині 20 століття з’являється нова наука – лінгвокультурологія, покликана дати відповідь на питання: як культура кодується мовою та яку культурну інформацію несуть ті чи інші мовні явища. Нова лінгвістична галузь є результатом парадигми наукових досліджень рубежу століть, культивує принцип антропоцентризму і знання інтегрованого типу.
В той же час, в рамках сучасної антропоцентричної парадигми виникла необхідність розглядати мову з точки зору її участі в пізнавальній діяльності людини. Вивченням процесів отримання, відображення та зберігання знань у мовних формах займається когнітивна лінгвістика. Коли йдеться про вищевказані процеси, а також про формування думки та оцінки навколишнього світу, й наступного отримання ними фізичної оболонки, «тіла знака», припускається одночасно існування різних форм їхньої репрезентації в мозку людини у вигляді певних структур свідомості. Такими структурами виступають концепти – «кванти знання», що зорієнтовані на відображення онтології світу у зв’язку з потребами соціальної дійсності [17, 22]
Актуальність дослідження. Однією з найбільш актуальних проблем сучасної конфліктології, психології та педагогіки конфлікту є відсутність загальноприйнятого визначення поняття «конфлікт». Дослідники, які порівнювали його вживання в наукових текстах, зафіксували брак єдиного визначення. Надзвичайно широке тлумачення конфлікту, яке запропонувала Н. Гришина, стверджує належність цього поняття «до широкого кола різнорівневих явищ, які виникають обов’язково «між кимось і кимось» або рідше «між кимось і чимось» [21, 13], не враховує наявність у сучасних наукових текстах сполучень «конфлікт імунітетів», «конфлікт програм», «конфлікт імен», «конфлікт технічних систем». У наведених сполученнях ми не знайдемо суб’єкта конфлікту, тож відбувається зіткнення чогось із чимось. Життя ставить завдання такої зміни підходу до розуміння конфлікту, що дасть змогу органічно включити в поняття конфлікт нові значення, які відображають фіксацію в мові змін, які відбуваються в концептуальній картині світу. Саме тому наше дослідження є досить актуальним.
Проблему концептів в цілому, та концепту «конфлікт» зокрема, досліджували різні вчені-лінгвісти та психолінгвісти. Так, серед праць філологічного напрямку варто відзначити «Очерки по истории лингвистики», автором якої є Амірова Т.А. Концепти та їх зв’язки в тексті досліджувала Н.А. Сьомкіна в журналі «Текст и дискурс: традиционный и когнитивно-функциональный аспекты исследования». Ще однією цікавою статею є «Концептуализация», автором якої виступає Кубрякова Є.С. В статті розглянуто поняття «концепту». Також в збірнику наукових статей «Логический анализ языка: Культурные концепты» опубліковано статтю «Об одном фрагменте концептуального анализа слова «память» також під авторством Кубрякової Є.С.
Серед психолінгвістичних досліджень відмітимо дисертацію кандидата філогічних наук А.Т. Анісімової «Лингвистические проекции конфликта дескриптивный аспект». З більшим ухилом до психологічних особливостей конфліктів є праці «Психология конфликта» Гришиної Н. та «Наши внутренние конфликты» під редакцією Хорні К. Незважаючи на це, залишаються питання, що потребують подальшого опрацювання.
Мета дослідження полягає в характеристиці мовних засобів опису концепту «конфлікт» у творах «Код да Вінчі» та «Змова Аквітанії». Для досягнення мети були поставлені такі завдання:
1. Охарактеризувати історія та дослідженість питання;
2. Узагальнити інформацію про лінгвокультурологічний аналіз концепту «конфлікт»;
3. Проаналізувати компонентний аналіз як метод дослідження мовних одиниць;
4. Дослідити концепт «конфлікт» та його репрезентацію в романах «Код да Вінчі» та «Змова Аквітанії»;
5. Дати характеристику лексичним одиницям методом компонентного аналізу, вжитим для опису концепту «конфлікт».
Об’єктом дослідження є концепт «конфлікт» в англомовній картині світу.
Предметом дослідження є романи «Код да Вінчі» та «Змова Аквітанії».
Під час вирішення визначених завдань використовувались наступні методи дослідження:
1. Загальнонаукові: синтез, аналіз та порівняння наукової літератури для теоретичного підґрунтя дослідження.
2. Діалектичний метод використовувався з метою пояснення виникнення та розвитку певних поглядів і теорій.
3. Логіко-семантичний метод сприяв визначенню понять за допомогою аналізу їх ознак, відношень між мовними висловами та дійсністю, саме цей метод допоміг визначенню понятійного апарату, що застосовується у дослідженні.
4. Порівняльний метод був використаний з метою порівняння поглядів різних науковців на поняття, що аналізуються в дослідженні.
5. Метод лексико-семантичного аналізу для аналізу мови творів «Код да Вінчі» та «Змова Аквітанії», а також для наведення прикладів в роботі.
6. Метод компонентного аналізу: для характеристики та аналізу мовних одиниць, що вживаються для позначення «конфлікту».
7. Статистичний: для характеристики певних статистичних даних дослідження.
8. Табличний: для створення таблиць в роботі.
Практична цінність роботи полягає в узагальнені знань про концепт «конфлікт» та його мовну репрезентацію на сторінках творів «Код да Вінчі» та «Змова Аквітанії». Дослідження може використовуватися в навчальних цілях.
У відповідності до поставлених мети та конкретних завдань дослідження, визначено структуру роботи. Вона складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури та додатку.
У вступі дається визначення теми, розкриваються актуальність, об’єкт, ставляться мета та завдання роботи.
У першому розділі розглядається місце конфлікту в англомовній картині світу.
У другому розділі аналізується контекстна реалізація концепту «конфлікт» пригодницькій літературі.
У висновках підводиться підсумок проведеного дослідження.
У списку використаної літератури подаються джерела, на основі яких було здійснене дослідження.